Копія:
Справа №2-1302/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2007 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова у складі:
Головуючого судді Цибенко І.В.
При секретарі Алійник Л.Ю.
З участю позивача ОСОБА_1
Представника позивача ОСОБА_3
Представника відповідача ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2та ВАТ „ Державний ощадний банк України" в особі Чернігівського обласного управління ВАТ „ Державний ощадний банк України", Про визнання недійсним договору поруки,
Встановив:
ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 та ВАТ „ Державного ощадного банку України" просить визнати недійсним договір поруки № 428/1380 від 25.10.2005 року. Свої вимоги мотивує тим, що 25 жовтня 2005 року між нею , Ощадбанком та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки для забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному Договору , укладеному 25.10.2005 р. між ОСОБА_2 та Ощадбанком . Позивачка вважає укладений нею договір недійсним, посилаючись на те, що ОСОБА_2 під час укладення договору ввів її в оману , а саме надав дані про його фінансовий стан, що вплинуло на формування її уявлення про його платоспроможність. Також в позовній заяві позивачка зазначає, що під час укладення Кредитного Договору, Ощадбанком не було перевірено або перевірено формально кредитоспроможність позичальника та можливість забезпечення кредиту. З зазначених підстав просить визнати укладений нею 25.10.2005 року правочин не дійсним.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, при цьому посилались на обставини, зазначені в позовній заяві. Додатково позивачка пояснила , що Договір поруки читала, підписувала добровільно, оскільки гадала , що ОСОБА_2 діє добросовісно. Ніякого тиску під час підписання Договору поруки на неї не здійснювалось. Про порушення ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору їй стало відомо в липні 2006 року з листа - претензії від Банку. Просила визнати договір поруки недійсним , посилаючись на ст..230 ЦК України.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на письмові заперечення в матеріалах справи ( а.с. 23-25). Пояснила, що при укладені договору поруки з ОСОБА_1, Банку були надані всі необхідні документи, а саме паспорт, ідентифікаційний номер та довідку про доходи з місця роботи. На момент укладення договору поруки, з боку працівників банку щодо ОСОБА_1 чи будь-кого іншого, ніякого обману не було вчинено , позивачка усвідомлювала всі свої дії щодо своїх прав і обов'язків по зобов'язаннях перед банком щодо ОСОБА_2. і особисто підписала договір поруки в кредитному відділі без будь-якого стороннього впливу, або впливу працівників банку. Один примірник підписаного договору надано було ОСОБА_1. Крім того, Ощадбанк при укладені угоди повідомив ОСОБА_1 про всі істотні умови, які мають істотне значення - суму кредиту, термін договору, відсоткову ставку, особу , за яку вона поручається, його реквізити. Також представник відповідача зазначив, що зміст, форма договору поруки та договору кредиту відповідає вимогам закону. Просив в задоволенні позову відмовити .
2
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився , про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому порядку , про що свідчить поштова кореспонденція. Про поважність причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності не з"явившогося відповідача.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що працює провідним економістом відділу кредитування ВАТ „ Ощадбанк". Пояснила, що у її присутності укладався Кредитний договір з ОСОБА_2 та Договір поруки з ОСОБА_1 . Договір поруки був підписаний особисто ОСОБА_1 , при цьому звірялись паспортні дані, ніякого впливу при підписані договору на ОСОБА_1 не було. З умовами Договору поруки позивачка була ознайомлена. Також один примірник підписаного договору вона отримала.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивачку, її представника, представника відповідача - ВАТ „ Державного ощадного банку Україна", суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Правовідносини між особами щодо поруки врегульовані окремими нормами чинного Цивільного Кодексу України, які розміщені в окремій Главі № 49 „ Забезпечення виконання зобов"язань". Одним із видів такого забезпечення , згідно зі ст..546 ЦК України , є порука.
Проте, відповідно до вимог ст..626 ЦК України , договори поділяються на основні та додаткові. Додаткові договори є залежними від основних, випливають з них. Додатковими є зокрема договори, що спрямовані на забезпечення виконання зобов'язань. Таким чином , договір поруки слід вважати додатковим, а кредитний договір - основним.
Як вбачається з матеріалів справи , 25.10.2005 року між ВАТ „ Державним ощадним банком України" в особі начальника - Чернігівського обласного управління Уляненка Ф.М. та ОСОБА_2укладено Кредитний договір № 428/1389 ( а.с. 4). Даний правочин є дійсним.
В забезпечення виконання зобов'язань по вказаному Договору , 25.10.2005 року між ОСОБА_1, ВАТ „ Державним ощадним банком України" в особі начальника філії - Чернігівського облуправління та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 428/1390 ( далі Договір поруки) ( а.с.5).
Виходячи з вимог ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору. Відповідно до принципу свободи договору сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формують його конкретні умови, якщо тільки зміст якої-небудь умови імперативно не визначений законом чи іншими правовими актами.
Виходячи з пояснень сторін, в тому числі і ОСОБА_1 , при укладені договору поруки примусу щодо вступу у договірні відносини не було, тобто позивачка мала право вільно вирішувати , вступати їй у договірні відносини чи не вступати.
У статті 215 ЦК України визначено види недійсних правочинів - нікчемні та оспорюванні. Нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( ч.2 ст.215 ЦК України). Відмінність оспорюваного правочину від нікчемного полягає в тому, що оспорюванні правочини припускають дійсними, такими що породжують цивільна права та обов'язки. Проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину у судовому порядку.
ОСОБА_1 оспорює укладений нею правочин - Договір поруки, посилаючись на те, що ОСОБА_2 надав банку інформацію про його фінансовий стан, який свідчив про високі доходи. Дана обставина вплинула на її уявлення про його платоспроможність, тому вона погодилась укласти договір поруки . Позивачка вважає, що такими діями ОСОБА_2 ввів її в оману, тому просить визнати даний правочин недійсним.
Відповідно до ст..230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Зміст обставин, які мають істотне значення визначається абз.2 ч.1 ст.229 ЦК України , тобто необхідно встановити , що омана стосувалася природи правочину, прав та обв"язків сторін, таких властивостей і якостей речі , які значно
3
знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Однак введення в оману щодо мотивів правочину не дає стороні права для застосування до сторони, яка застосовувала обман, правових наслідків, передбачених ст..230 ЦК України.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Як встановлено , що для ОСОБА_1 мотивом для вчинення правочину була інформація надана ОСОБА_2 щодо його платоспроможності , чим і було введено її в оману. А отже, відповідно до абз.2 ч.1 ст.299 ЦК України це не має істотного значення, тому не дає ОСОБА_1 права для застосування до ОСОБА_2 правових наслідків, передбачених ст..230 ЦК України.
Відповідно до Положення „ Про кредитування", затверджене постановою Правління Національного Банку України від 28.09.1995 року № 246, Банки приймають рішення щодо надання кредитів позичальникам відповідно до своїх статутів та внутрішніх положень, які регулюють кредитну діяльність.
Положенням про кредитування фізичних осіб, затвердженим Постановою Правління ВАТ „ Державний ощадний банк України" 18.06.2003 року №110, передбачено надання фізичним особам кредиту, якщо вони відповідно до вимог Банку нададуть пакет документів; будуть кредитоспроможні ( матимуть постійне джерело доходів); забезпечать виконання зобов'язань за кредитним договором заставою майна або порукою.
Кредитний Договір № 428/1389 від 25.10.2005 року з ОСОБА_2 укладався у відповідності до вказаного вище Положення Ощадбанку та вимог чинного законодавства. Дана обставина не заперечується і сторонами.
Згідно п.12. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року № З „ Про судову практику у справах про визнання угод недійсними" , при вирішенні позовів про визнання угоди недійсною внаслідок її вчинення під впливом обману, суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволені при доведеності фактів обману.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачкою в судовому засіданні не доведено факт обману з приводу істотних умов договору при його укладені.
Враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним Договору поруки № 428/1390 від 25.10.2005 року .
На підставі ст.ст. 230,229, 553, 557 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року № 3 „ Про судову практику у справах про визнання угод недійсними", ст.хт. 10, 60, 213 -215, 218 ЦПК України , суд , -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2та ВАТ „ Державний ощадний банк України" в особі Чернігівського обласного управління ВАТ „ Державний ощадний банк України" , відмовити .
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігов а протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання зави про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.