КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.09.2008                                                                                           № 4/107

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: Шварьов Р.В., довіреність № 35/7023 від 05.12.2007р.,

 від відповідача: АнтоненкоГ.О., довіреність № 48-1148 від 02.06.2008р.,

                             Фастовець В.В., довіреність № 48-1146 від 02.06.2008р.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Завод 410 Цивільної Авіації”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.05.2008

 у справі № 4/107  

 за позовом                               Державного підприємства Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова,

                                                      м. Київ, вул. Туполева, 1,

 до                                                   Державного підприємства “Завод 410 Цивільної Авіації”,                                         м. Київ, пр.-кт Повітрофлотський, 94,

             

                       

 про                                                  стягнення 448300,85 грн.

  Суть рішення і скарги:

Державне підприємство Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова (далі – ДП АНТК ім. О.К. Антонова, Позивач) звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Державного підприємства “Завод 410 Цивільної Авіації” (надалі – ДП “Завод 410 ЦА”, Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 448 300,85 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.05.2008р. у справі № 4/107 позов ДП АНТК ім. О.К. Антонова було задоволено частково, а саме: стягнуто з Відповідача на користь Позивача: 282 800,00 грн. – основний борг, 85 243,76 грн. – інфляційні втрати, 17758,29 грн. – три відсотки річних, 3 585,02 грн. – витрати по сплаті державного мита і 118,00 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 42 702,80 грн. та штрафу в розмірі 19 796,00 грн., даним рішенням суду було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2008р. у справі № 4/107 в частині стягнення з ДП “Завод 410 ЦА” інфляційних втрат та трьох відсотків річних, прийнявши нове рішення про відмову Позивачу в цій частині його позову.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: ст. 104 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) і ст.ст. 526 та 897 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), що є підставами для скасування судового рішення в частині задовлення позову про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Представник Позивача надав суду свій відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджувався з доводами та вимогами Відповідача, викладеними ним в апеляційній скарзі і вважав, що рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2008р. у даній справі є законним, об”єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити це рішення без змін, а подану на нього Відповідачем апеляційну скаргу – без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Як вказувалось вище, ДП АНТК ім. О.К. Антонова звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до ДП “Завод 410 ЦА” про стягнення заборгованості в розмірі 448 300,85 грн., з яких: 282 800,00 грн. – основний борг, 85 243,76 грн. – втрати від інфляції, 42 702,80 грн. – пеня, 19 796,00 грн. – штраф і 17 758,29 грн. – три відсотки річних, у зв”язку із порушенням зобов”язань по договору № 42 И/26-74-2004 від 28.01.2004р. і рішенням господарського суду м. Києва від 19.05.2008р. у справі № 4/107 даний позов було задоволено частково – в частині стягнення 282 800,00 грн. основного боргу, 85243,76 грн. інфляційних витрат, 17 758,29 грн. трьох відсотків річних та понесених стороною судових витрат, а в частині позовних вимог про стягнення пені та штрафу – відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення Позивача до суду у Відповідача існувала заборгованість в розмірі 282 800,00 грн., у зв”язку з чим, є обгрунтованими та доведеними в суді належними засобами доказування вимоги Позивача про стягнення з Відповідача на його користь, як суми основного боргу, зазначеної в позовній заяві, так і суми, розрахованої Позивачем щодо втрат від інфляції і трьох відсотків річних, а також витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

У зв”язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ДП АНТК  ім. О.К. Антонова, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, у тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та  509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов”язків (зобов”язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов”язковим для виконання сторонами.

В даному випадку, як було правильно встановлено судом першої інстанції, 28.01.2004р. між ДП АНТК ім. О.К. Антонова та ДП “Завод 410 ЦА” було укладено договір № 42И/26-74-2004 на створення науково-технічної продукції (далі – Договір), згідно умов якого (п. 1.1.), Замовник (ДП “Завод 410 ЦА”) доручає, а Виконавець (ДП АНТК ім. О.К. Антонова) приймає на себе зобов”язання по передачі випущеної конструкторської документації (КД), уточненню експлуатаційно-технічної документації (ЕТД) на переобладнання літака АН-74 (заводський № 365.470.95.869) у варіант для перевезення пасажирів у відповідності з технічним завданням, погодженим з Позивачем.

Відповідно до п. 2.1. вказаного Договору, за випущену науково-технічну продукцію Замовник перераховує Виконавцю згідно Протоколу про договірну ціну суму 434 000,00 грн. без врахування ПДВ, який рівний 86 800,00 грн. Загальна сума Договору становить 520 800,00 грн. При цьому, згідно п. 2.2. Договору, Замовник зобов”язувався сплатити аванс у розмірі 50%  від вартості робіт на протязі 10 днів з дати підписання Договору, а остаточний розрахунок по договору здійснити не пізніше 10 днів після передачі документації та підписання Акту здачі-приймання науково-технічної продукції.

Як видно з матеріалів справи, Акт здачі-приймання випущеної та переданої конструкторської документації по уточненню експлуатаційно-технічної документації на переобладнання літака АН-74 заводський номер 365.470.95.896 у варіант для перевезення пасажирів у відповідності з технічним завданням, погодженим з АНТК ім. О.К. Антонова від 14.10.2003р., був підписаний сторонами 26.12.2005р. При цьому, в як зазначено в самому Акті, роботи були виконані в повному обсязі та у встановлені строки.

Згідно ст. 898 ЦК України, замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов”язаний, зокрема, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Однак, як видно з матеріалів справи, Відповідач перерахував на користь Позивача 02.04.2004р. тільки 238 000,00 грн., не здійснивши, як це належить за Договором, остаточного розрахунку в сумі 282 800,00 грн.

У зв”язку із цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу в розмірі 282 800,00 грн., є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 625 ЦК України у випадку прострочення грошового зобов”язання кредитор має право вимагати сплати основного боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

З огляду на це, як правильно визначив місцевий господарський суд у своєму рішенні, правильним розміром суми втрат Позивача у зв”язку із інфляцією, виходячи із суми основоного боргу та індексу інфляції за період заборгованості, є 85 243,76 грн., а трьох відсотків річних – 17 758,29 грн.

Разом з тим, колегія суддів констатує, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 42 702,80 грн. та штрафу в розмірі 19 796,00 грн., задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема, в разі прострочення.

Відповідно до ст. 547 ЦК України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені та штрафу.  

Однак, як видно з матеріалів справи, сторони  не надали доказів укладення угоди про неустойку у письмової формі, відповідно до ст. 547 ЦК України, у зв’язку з чим, суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині позову, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, Відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2008р., яке було прийнято по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги ДП “Завод 410 ЦА”, суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 47, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Державного підприємства “Завод 410 Цивільної Авіації” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 19.05.2008р. у справі № 4/107 за позовом Державного підприємства Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.К. Антонова до Державного підприємства “Завод 410 Цивільної Авіації” про стягнення 448 300,85 грн., – без змін.

2. Справу № 4/107 повернути до господарського суду міста Києва.    

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 08.09.08 (відправлено)