ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2013 р. Справа №18/2170/12
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", вул.Л.Толстого,87, м.Лубни, Полтавська обл., 37500
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон", вул.Червоноармійська,163, м.Пирятин, Полтавська обл., 37000
про стягнення 444 928,28 грн.
Суддя Погрібна Світлана Василівна
Представники:
від позивача: Єремеєва О.В., довіреність №29 від 18.06.2012р.;
від відповідача: Перетятько В.Є довіреність б/н від 01.04.2012р.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №23 ПП-П на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.06.2012р., в сумі 444 928,28 грн., з яких: 440 068,26 грн. - основна заборгованість за поставлений природний газ, 3 837,10 грн. - пеня, 267,15 грн. - інфляційні втрати , 755,77 грн. - три відсотки річних.
27.11.2012р. через канцелярію суду позивачем було подано заяву (вхід.№15699д від 27.11.2012р.) про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон" заборгованість в сумі 444 928,28 грн., з яких:
- 440 068,26 грн. - основна заборгованість за поставлений природний газ за Договором №23 ПП-П на постачання природного газу за регульованим тарифом від 03.01.2012р. за період з серпня 2012р. по жовтень 2012р.;
- 3 837,10 грн. - пеня;
- 267,15 грн. - інфляційні втрати;
- 755,77 грн. - три відсотки річних.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог.
Враховуючи викладене, оскільки дії позивача не суперечать законодавству, подана позивачем 27.11.2012р. заява про збільшення розміру позовних вимог була прийнята судом до розгляду
Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Крім того, позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог (вхід.№989д від 21.01.2013р.) в якій позивач повідомив суд, що при друкуванні позовної заяви допущено описку, а саме в першому абзаці помилково зазначено дату Договору №23-ПП-П на постачання природного газу за регульованим тарифом 03.01.2012р., тоді як необхідно 01.06.2012р., та просить суд виправити вказану описку, та вважати дату Договору №23-ПП-П на постачання природного газу за регульованим тарифом 01.06.2012р.
Вказану заяву суд приймає до розгляду.
Подальший розгляд справи проводиться стосовно позовних вимог, викладених у уточненнях до позовної заяви та у заяві про збільшення розміру позовних вимог, а саме стягнення з відповідача заборгованості в сумі 444 928,28 грн., з яких, 440 068,26 грн. - основна заборгованість за поставлений природний газ за Договором №23 ПП-П на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.06.2012р. за період з серпня 2012р. по жовтень 2012р., 3 837,10 грн. - пеня, 267,15 грн. - інфляційні втрати, 755,77 грн. - три відсотки річних.
Представник позивача на задоволенні позову наполягає посилаючись на не належне виконання відповідачем вимог Договору №23-ПП-П на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.06.2012р.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечує, посилаючись на відсутність заборгованості. З наданих суду 21.01.2013р. копій платіжних доручень вбачається, що перерахунок коштів здійснено за Договором №б/н від 08.06.2012р., а не за Договором №23-ПП-П на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.06.2012р. на підставі якого позивач просить стягнути заборгованість в сумі 440 068,26 грн. за поставлений природний газ.
На прохання суду надати оригінали для огляду в судовому засіданні представником відповідача було відмовлено.
Ухвалою від 21.01.2013р. суд відклав розгляд справи для надання можливості відповідачу надати суду належні докази про сплату заборгованості (оригінали платіжних доручень, та банківські виписки з рахунку, що є підтвердженням перерахування грошових коштів на рахунок позивача за Договором №23-ПП-П від 01.06.2012р. та належним чином завірені копії для залучення до матеріалів справи), однак відповідачем не було виконано вимоги ухвали суду.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов"язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:
Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (Постачальник, Позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (Споживач, Відповідач по справі) 01.06.2012 року було укладено Договір № 23 ПП-П на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - Договір) (а.с.10-17).
Відповідно до п. 1.1. даного Договору Постачальник (ПАТ "Лубнигаз", позивач по справі) постачає природний газ Споживачу (ТОВ "Агрокон", відповідач по справі) в обсягах і в порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість послуг з постачання газу (вартість газу і наданих послуг) у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.
Згідно п.10.1 Договору термін його дії у частині поставки газу встановлено до 31.12.2012року, а в частині розрахунків за надані Постачальником послуги з постачання газу - до повного виконання Споживачем своїх зобов"язань за Договором.
Відповідно до Додатку 2 " Договірні обсяги постачання природного газу на 2012р., який є невід"ємною частиною договору (а.с.19), позивач здійснює протягом 2012р. постачання природного газу відповідачу для власного споживання в обсязі 393 тис. куб. м.
При укладенні вказаного Договору сторони узгодили, що розрахунки за реалізований Споживачем газ здійснюються за цінами (граничним рівнем цін), що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадках передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; тариф транспортування газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами; тариф на постачання газу за регульованим тарифом; податок на додану вартість (п.п. 4.1., 4.2 Договору).
Крім того, пунктом 4.4 Договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1.та 4.2 Договору є обов"язковими для Сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватися Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунками за газ згідно з умовами Договору.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем використано газ в серпні 2012року в обсязі 46,077 тис.куб.м. на суму 216 988,39 грн.; у вересні 2012 року в обсязі 56,723 тис.куб.м. на суму 267 123,13 грн. та у жовтні 2012 року в обсязі 12,016 тис.куб.м. на суму 56 586,42 грн.
Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару (природного газу) споживачу та факт отримання останнім товару (природного газу) підтверджується копіями актів приймання - передачі природного газу, а саме: акт №446 від 31.08.2012р. (а.с.24), акт №471 від 30.09.2012р. (а.с.25) та акт №542 від 31.10.2012р. (а.с.63). Вказані акти підписані сторонами та скріплені їхніми печатками (оригінали актів були оглянуті судом в судовому засіданні).
Відповідно до п.4.6.Договору оплата послуг з використання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами, шляхом 100% попередньої оплати їх вартості із розрахунку договірного планового обсягу місячного постачання газу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до місяця поставки.
Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни на газ на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим.
В порушення умов Договору відповідач частково розрахувався за отриманий ним товар (природний газ) в сумі 100 629,67 грн. На момент подання позовної заяви заборгованість відповідача складає 440 068,26 грн.
Намагаючись вирішити питання про повернення заборгованості позивач 08.10.2012р. звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу (а.с. 21), але вказана вимога залишилась без реагування, що стало приводом для звернення до суду з даним позовом, в якому позивач просить стягнути з відповідача 444 928,28 грн., з яких 440 068,26 грн. - основна заборгованість за поставлений природний газ за Договором №23 ПП-П на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.06.2012р. за період з серпня 2012р. по жовтень 2012р., 3 837,10 грн. - пеня, 267,15 грн. - інфляційні втрати, 755,77 грн. - три відсотки річних.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого газу.
З урахуванням наведеного, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості за отриманий природний газ на суму 440 068,26 грн., тому вони підлягають задоволенню повністю.
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Підпунктом 6.2.2. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з доданим розрахунком (а.с.106) позивачем було нараховано пеню в розмірі 3837,10 грн.:
- за період з 11.09.2012р. по 11.10.2012р. (31 прострочених днів) - 1531,79 грн;
- за період з 11.10.2012р. по 31.10.2012р. (21 прострочених днів) - 2305,31 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми позивачем заявлено до стягнення 267,15 грн. - інфляційних за вересень 2012р. та жовтень 2012р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с.107), а також 3% річних в розмірі 755,77 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с.106).
Судом було здійснено перерахунок пені, інфляційних та трьох процентів річних заявлених до стягнення позивачем за допомогою калькулятора "Ліга: Закон Еліт" та з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України (лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ").
За результатами розрахунку стягненню підлягає 267,15 грн. - інфляційних , 755,77 грн. три проценти річних та 3777,34 грн. - пені, тобто позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог, однак відповідач жодних доказів сплати заборгованості за поставлений природний газ за Договором №23 ПП-П від 01.06.2012р. за період з серпня 2012р. по жовтень 2012р. не надав.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог..
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон", (вул.Червоноармійська,163, м.Пирятин, Полтавська обл., 37000; код ЄДРПОУ 32750228; р/р 26005104520001 в ПАТ банк "Київська Русь" м.Київ; МФО 319092) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (вул. Л.Толстого, буд. 87, м. Лубни, 37500; код ЄДРПОУ 05524713; п/р 2600735987101 в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна"; МФО 300120; ІПН05524713) - 440 068,26 грн. основна заборгованість за поставлений природний газ за Договором №23 ПП-П на постачання природного газу за регульованим тарифом від 03.01.2012р. за період з серпня 2012р. по жовтень 2012р., 3 777,34 грн. - пеня, 267,15 грн. - інфляційні втрати, 755,77 грн. - три відсотки річних.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон", (вул.Червоноармійська,163, м.Пирятин, Полтавська обл., 37000; код ЄДРПОУ 32750228; р/р 26005104520001 в ПАТ банк "Київська Русь" м.Київ; МФО 319092) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (вул. Л.Толстого, буд. 87, м. Лубни, 37500; код ЄДРПОУ 05524713; п/р 2600735987101 в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна"; МФО 300120; ІПН05524713) 8897,36 грн. - судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 59,76 грн. пені відмовити в задоволенні позовних вимог.
Повний текст рішення складено 24.01.2013 року.
Суддя Погрібна С.В.