У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого - суддіПрисяжнюка О.Б.

суддівГлиняного В.П., Бовтрук В.М.

за участю прокурораМельника Ю.В.

адвокатаОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на постанову від 22 жовтня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо заступника голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України; щодо адвоката Дніпропетровської області ОСОБА_7, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, в частині, що стосується порушення кримінальної справи щодо заступника голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6

В апеляції захисник ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову заступника Генерального прокурора України про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що постанова про порушення кримінальної справи відносно його підзахисного винесена без наявних на те приводів і підстав, оскільки матеріали перевірки не містять достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_6 ознак інкримінованого йому злочину. За таких, обставин, ОСОБА_5 вважає, що суд першої інстанції не дотримався під час розгляду скарги вимог ст. 236-8 КПК України 1960 року, у зв'язку з чим прийняв необґрунтоване і незаконне рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, який підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляції та просив рішення суду залишити в силі, оскільки воно є законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи за скаргою та матеріали, що стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає що подана апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Не зважаючи на те, що справа була призначена до розгляду на 15 січня 2013 року, тобто після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального Кодексу України, проте відповідно до п.п. 13, 15 розділу ХI «Перехідні положення», дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.

Статтею 236-8 КПК України 1960 року передбачено, що предметом дослідження при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи є наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи. При цьому, під час розгляду скарг на постанови про порушення кримінальної справи, суддя не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Оцінка доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на цій стадії процесу, є неможливою.

За результатами розгляду скарги, суд, залежно від того, чи були при порушенні справи дотримані вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України 1960 року, приймає відповідне вмотивоване рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції цих вимог закону не дотримався та належним чином не перевірив доводи скарги і матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу.

Так, відповідно до ст. 98 КПК України 1960 року при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України 1960 року, прокурор, слідчий орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи.

Статтею 94 КПК України 1960 року передбачено, що кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Також, даною нормою закону передбачені приводи і підстави для порушення кримінальної справи, при цьому перелік приводів, який зазначений в ч. 1 ст. 94 КПК України 1960 року, є вичерпним. Що стосується підстав до порушення кримінальної справи, то ними є достатні дані які вказують про наявність ознак злочинного діяння. Наявні дані можуть бути визнані достатніми для порушення кримінальної справи, якщо вони свідчать про певні кримінальні дії або бездіяльність.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_6 на постанову про порушення кримінальної справи не перевірив належним чином наявність всіх приводі і підстав для порушення даної кримінальної справи. Так суд було зазначено, що фактичні дані про наявність в діях скаржника ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України містяться в заяві та поясненнях ОСОБА_8, в протоколах огляду та прослуховування, а також додатках до них. Проте, додатки до протоколів огляду і прослуховування не містять жодних даних, які б вказували на те, що між адвокатом ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виникла домовленість на вимагання та одержання хабара.

Дані обставини, залишилися поза увагою суду першої інстанції та не були відповідно оцінені, у зв'язку з чим колегія суддів вважає дещо передчасними висновки суду про те, що кримінальну справу було порушено за наявності достатніх приводів і підстав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було повно, об'єктивно та всебічно досліджено дані, що сталі приводами і підставами для порушення кримінальної справи.

За таких обставин, на думку колегії суддів, під час розгляду скарги ОСОБА_6 була допущена однобічність і неповнота.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводам апелянта про те, що є всі підстави для скасування постанови про порушення кримінальної справи, оскільки в наданих суду апеляційної інстанції матеріалах, містяться і інші дані, що послугували приводами і підставами для порушення кримінальної справи.

Тому, питання наскільки законно винесено постанову про порушення кримінальної справи можливо вирішити лише під час оцінки всіх даних, які містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду необхідно скасувати, а матеріали справи повернути на новий судовий розгляд.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України1960 року та п.п. 13, 15 Розділу ХI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляцію захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року, якою з залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на постанову від 22 жовтня 2012 року про порушення кримінальної справи, скасувати, а матеріали справи повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

С у д д і :

Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Бовтрук В.М.