РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2013 року Справа № 5004/1149/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Крейбух О.Г.
судді Дужич С.П. ,
судді Юрчук М.І.
при секретарі Михальчук В.К.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача-1: ОСОБА_1,
відповідача-2: не з'явився
органу прокуратури:Криворучко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 22.10.2012 р. у справі № 5004/1149/12 (суддя Сур'як О.Г.)
за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Зеленської сільської ради
до відповідачів 1) підприємця ОСОБА_1
2) Ковельська районна державна адміністрація
про визнання недійсною угоди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Волинської області від 22.10.2012 року (суддя Сур'як О.Г.) у справі № 5004/1149/12 позов Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Зеленської сільської ради до Підприємця ОСОБА_1; Ковельської районної державної адміністрації про визнання недійсною угоди задоволено.
Визнано недійсною угоду від 01.03.2004 року, укладену між підприємцем ОСОБА_1 та Ковельською районною державною адміністрацією в особі заступника голови Гаврилюк Л.М. про внесення змін до договору оренди ставка від 31.07.2001 року. Стягнуто з ОСОБА_1 536,50 грн. судового збору, стягнуто з Ковельської районної державної адміністрації 536,50 грн. судового збору /а.с.44-46/.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач ФОП ОСОБА_1 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 22.10.2012 року у даній справі скасувати; провадження у справі припинити /а.с. 84-85/.
В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не встановлено місце розташування орендованого ФОП ОСОБА_1 ставка. Крім того, судом не враховано, що у провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ФОП ОСОБА_1 до Зеленської сільської ради про визначення місця розташування ставка (в межах населеного пункту чи за його межами). Апелянт вказує, що рішення господарського суду Волинської області від 22.10.2012 року у даній справі винесене з порушенням правил предметної підсудності, оскільки господарським судом Волинської області 25.02.2009 року у справі № 2/119-91 даний спір вже вирішувався; відповідно до винесеної ухвали провадження у справі було припинене, як таке, що не підлягає вирішенню в господарських судах України. Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні; просить рішення господарського суду Волинської області від 22.10.2012 року скасувати і припинити провадження у справі.
Ковельський міжрайонний прокурор та відповідач-2 у відзивах на апеляційну скаргу заперечили проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Волинської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволення апеляційної скарги відмовити /а.с.104-105, 107-109/.
Відповідач-2 Ковельська районна державна адміністрація участі уповноваженого представника в судове засідання 24 січня 2013 року не забезпечив; подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання 24 січня 2013 року не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення Зеленська сільська рада належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду /а.с.99/.
За наведеного, поскільки сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності позивача та відповідача-2.
В судовому засіданні 24 січня 2013 року скаржник та орган прокуратури повністю підтримали вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї відповідно.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно проекту встановлення меж сіл Воля Ковельська та Зелена натериторії Зеленської сільської ради нарожних депутатів Ковельського району за 1995 рік земельна ділянка, де розміщується ставок відносилася до категорії земель сільськогосподарські землі (пасовища), де проводилися торфорозробки. Згідно проекту по роздержавленню і приватизації та видачі державного акта на право колективної власності на землю КСП «Турія» Ковельського району за 2000 рік земельна ділянка площею 6,45 га - ставок знаходиться в межах с.Зелена Зеленської сільської ради. Зазначене підтверджується листом управління держкомзему у Кловельському районі Волинської області від 12.05.2011р. № 1466 з додатками /а.с.17-19/.
31 липня 2001 року між Зеленською сільською радою (надалі - орендодавець, позивач) та ОСОБА_1 (надалі - орендар, відповідач-1, апелянт) укладено договір оренди водосховища (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець Зеленська сільська рада в особі сільського голови Дригулі Володимира Карповича на підставі рішення обласної ради від 07.03.2001 року № 16/26 надає в оренду, а орендар приймає у строкове на 5 років (з правом першочергового продовження оренди водосховища після закінчення терміну дії договору) платне володіння і користування водосховище, що розташоване біля с.Зелена Ковельського району Волинської області, загальною площею водного дзеркала - 6,45 га, для риборозведення та аматорського рибальства. Договір посвідчено приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 1814 /а.с.9, 10-11/.
Згідно п.1.2 Договору, водосховище, що розташоване біля с.Зелена Ковельського району Волинської області належить Зеленській сільській раді на підставі рішення Ковельської районної ради від 13.05.1992 р. № 3/4 та згідно викопіровки з плану земель Зеленської сільської ради.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що орендна плата складає щомісячно 83, 33грн. і повинна сплачуватися до 31 числа кожного місяця. Щорічна орендна плата за оренду водного дзеркала 1000 грн.
Відтак, станом на 31.07.2001р. об'єкт оренди за Договором знаходився в межах с.Зелена Зеленської сільської ради.
16 серпня 2002 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, одним із видів діяльності якого є прісноводне рибництво (аквакультура), що підтверджкється спеціальним витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с.35-36/.
ФОП ОСОБА_1 використовує ставок у своїй підприємницькій діяльності, зокрема, шляхом надання послуг рибалкам. Даний факт визнається відповідачем.
01 березня 2004 року між Ковельською районною державною адміністрацією в особі першого заступника голови Гаврилюк Л.М. та підприємцем ОСОБА_1 укладено Угоду про внесення змін до договору оренди водосховища, відповідно до якої сторони домовилися викласти п.1.1 та п.2.1 договору оренди від 31.07.2001 року в наступній редакції:
"пункт 1.1. Орендодавець надає, а орендар приймає а оренду водосховище в межах Зеленської сільської ради Ковельського району строком на 25 років (з 02.08.2001 року по 02.08.2026 року) загальною площею 6,45 га, в тому числі водного плеса - 6,45 га.
пункт 2.1. Орендна плата за орендоване водосховище складає 1200 грн. в рік в тому числі ПДВ, з щомісячною оплатою 100 грн. Оплату проводити щомісячно до 15 числа поточного місяця" /а.с.13/.
Розпорядженням Ковельської районної державної адміністрації № 279 від 07.07.2005 року погоджено проект землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів - Зелена та Воля Ковельська Зеленської сільської ради Ковельського району. Згідно з п.2.9 Додатку до даного розпорядження «Експлікація земель населених пунктів Зеленської сільської ради» ОСОБА_1 надано ділянку для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності загальною площею 6,45 га /а.с.20/.
Рішенням Волинської обласної ради № 23/14 від 18.10.2005 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів" затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів - Зелена та Воля Ковельська Зеленської сільської ради Ковельського району /а.с.15/.
15 липня 2007 року між Зеленською сільською радою в особі сільського голови Дригулі В.К. та ОСОБА_1, укладено Угоду про внесення змін до договору оренди водного об'єкту, якою змінено статус водного об'єкта з "водосховище" на "ставок". Угода зареєстрована у Ковельському районному відділі земельних ресурсів 26.07.2007р. за № 9 /а.с.14/.
12 травня 2011 року старшим державним інспектором Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Ковельському району Волинської області Гаврилюк Л.Я., за участю землевпорядника Зеленської сільської ради Харчук Н.І. у присутності гр.ОСОБА_1 проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використання водосховища гр.ОСОБА_1 на території Зеленської сільської ради та правомірності цивільно-правових угод щодо права його використання. Про що складено акт перевірки вимог земельного законодавтсва від 12.05.2011р. Перевіркою встановлено, що угоди, які заключалися Ковельською РДА з орендарем ОСОБА_1, порушують п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України /а.с.16/.
Зазначені дії Ковельської районної державної адміністрації та ФОП ОСОБА_1 щодо укладення Угоди про внесення змін до договору оренди водосховища від 01.03.2004 року та встановлення факту порушення вимог земельного законодавства при використанні ОСОБА_1 водного об'єкта на території Зеленської сільської ради, слугували підставою для звернення Ковельської міжрайонної прокуратури до господарського суду Волинської області з позовом про визнання даної угоди недійсною.
При прийнятті рішення колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Статтями ст.12, 17 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями державної та комунальної власності віднесено до компетенції відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.
Згідно ст.16 Закону України "Про оренду землі", в редакції станом на 01.03.2004р. - дату укладення спірної угоди, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Згідно з ст.116 Земельного кодексу України, в редакції станом на дату укладення спірної угоди, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Таким чином, внесення змін до договору оренди ставка від 31.07.2001 року могло бути здійснено лише на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Проте, матеріали справи не містять доказів прийняття такого рішення ні Ковельською районною державною адміністрацією, ні Зеленською сільською радою. Даний факт підтверджується листом Ковельської районної державної адміністрації від 16.08.2011 року № 12/171-14, відповідно до якого в розпорядженнях голови Ковельської районної державної адміністрації не виявлено факту укладення угоди оренди водосховища між заступником голови Ковельської райдержадміністрації Гаврилюк Л.М. та підприємцем ОСОБА_1 за період з 2003 року по березень 2004 року /а.с.22/. А тому, за відсутності відповідного рішення, заступник голови районної державної адміністрації не мав права укладати будь-який договір щодо надання в користування водного об'єкту.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка площею 6,45 га, яка є предметом договору оренди, знаходиться на території Зеленської сільської ради в межах села Зелена, а тому розпорядження нею може здійснювати виключно Зеленська сільська рада, а не Ковельська районна державна адміністрація.
Згідно част.1 ст.124 ЗК України, в редакції станом на дату укладення спірної угоди, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про оренду землі", в редакції станом на дату укладення спірної угоди, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до п.2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року N 6, у спорах про визнання договорів оренди землі недійсними судам належить ретельно з'ясовувати наявність відповідних повноважень у осіб, якими підписується договір.
Спірна Угода від 01.03.2004р. від імені Ковельської районної державної адміністрації підписана першим заступником голови райдержадміністрації Гаврилюк Л.М.
Відповідно до функціональних обов'язків першого заступника голови Ковельської райдержадміністрації, затверджених розпорядженням голови Ковельської РДА вд 04.07.2001р. № 287, перший заступник голови райдержадміністрації не був наділений правом укладення угод від імені Ковельської державної адміністрації /а.с.26-28/.
Згідно з п.9 роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.99 р. N 02-5/111, як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами. Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.
У відповідності до част.1-2 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до част.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно част.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи вищекладене, угода про внесення змін до договору оренди водосховища від 01.03.2004р. між підприємцем ОСОБА_1 та Ковельською РДА, яка не була стороною Договору оренди, укладена за відсутності рішення уповноваженого органу та за відсутності належних повноважень у особи, що її підписала від імені райдержадміністрації. А тому позовні вимоги про визнання даної угоди є підставними та підлягають задоволенню.
Суд не приймає твердження скаржника про порушення господарським судом Волинської області правил предметної підсудності при прийнятті рішення у даній справі, поскільки 25.02.2009р. у справі № 2/119-91 цей же суд вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав і виніс ухвалу про припинення провадження у справі відповідно до п.1 ст.80 ГПК України, з огляду на наступне.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.02.2009р. провадження у справі № 2/119-91 за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Зеленської сільської ради до відповідача ОСОБА_1 про розірвання договору оренди водосховища від 31.07.2001р. було припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України - спір не підлягає розгляду в господарських судах України, поскільки прокурором позов подано до фізичної особи ОСОБА_1 в порушення ст.21 ГПК України.
Відповідно до ст.21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Згідно зі ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідачем у даній справі № 5004/1149/12 є підприємець ОСОБА_1, який відповідно до ст.ст.1, 21 ГПК України може бути відповідачем у господарському процесі.
У відповідності до п.1.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року № 6, з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.
За наведеного, спір у даній справі № 5004/1149/12 за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Зеленської сільської ради до відповідача 1 підприємця ОСОБА_1, відповідача 2 Ковельської райдержадміністрації про визнання недійсною угоди про внесення змін до договору оренди ставка від 01.03.2004р. підлягає розгляду у господарських судах України
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Волинської області від 22.10.12 р. у справі № 5004/1149/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу № 5004/1149/12 повернути господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Юрчук М.І.