Справа № 1319/6012/12 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

кат. справи -41 Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Кота І.Н.

суддів: Каблака П.І., Крайник Н.П.

при секретарі: Данилик І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 вересня 2012р.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 12 вересня 2012 року частково задоволено позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення до нього.

Визнано за позивачем ОСОБА_4 право на користування житловою площею в кв. АДРЕСА_1 й ухвалено вселити її до цього житлового приміщення. У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Судове рішення цим позивачем не оскаржується.

Рішення районного суду оскаржив відповідач ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликаються на його незаконність і необґрунтованість . Зокрема зазначає , що поза увагою і належною оцінкою з боку суду залишились доводи відповідача про те, що позивачі тривалий час упродовж багатьох років у спірній квартирі фактично не проживали й тому втратили зв»язок із нею. Крім того, квартира є однокімнатною, що виключає спільне проживання у ній кількох осіб різної статі й робить неможливим виконання ухваленого судом рішення.

Просить оскаржуване ним рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні пред»явленого до нього позову, попередньо вирішивши питання про поновлення пропущеного з поважних причин строку на подання апеляційної скарги.

Після усунення апелянтом недоліків поданої ним скарги, відкрито апеляційне провадження у справі й таку прийнято та призначено до розгляду ( а.с.95-101).

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи , які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст.ст. 65, 72, 107 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім»ї наймача, набувають рівного з ним та іншими членами сім»ї права на користування цим жилим приміщенням. Таке право зберігається за ними до визнання їх у судовому прядку такими, що вибули із нього або втратили право на користування житлом.

Як беззаперечно вбачається із матеріалів справи, зокрема наявної у ній довідки ЛКП «Бондарівка»від 22.11.11р. ( а.с.5) , квартира АДРЕСА_1, не приватизована, одержана відповідачем у 1997р., як військовослужбовцем й до неї разом з відповідачем вселились та зареєстровані у ній в цьому ж році також і позивачі як члени його сім»ї.

Встановлено, що з 11.11.1998р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано ( а.с.12) й остання у цьому приміщенні не проживає. Разом з тим, після розірвання шлюбу сторони місця проживання своєї неповнолітньої доньки не змінювали і з часу набуття чинності ЦК та СК України , згідно із ст.160 СК України, ст. 29 ЦК України та ст.3 Закону України від 11.12.03р. № 1382-1V «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні »місцем її постійного проживання вважалась саме спірна квартира у якій позивач ОСОБА_4 зареєстрована.

Після набуття ОСОБА_4 повноліття, вимоги відповідачем про визнання своєї доньки такою, що вибула із спірного житла чи визнання її такою, що втратила право на користування цим житлом не пред»являлись.

Натомість, позивач ОСОБА_4 встановивши, що житлове приміщення відповідачем тривалий час фактичнго не використовується, внаслідок чого утворилась заборгованість за надання комунальних послуг, частково погасила борг й звернулась із вимогою про захист свого права на користування житлом у спосіб передбачений ч 2 ст. 16 ЦК України , а саме шляхом визнання наявного у неї права та припинення з боку відповідача дій, що порушують це право, яке відповідачем у встановленому законом порядку не було оспорене, в тому числі й шляхом пред»явлення зустрічного позову в даній справі..

На спростування цих належно встановлених у судовому засіданні обставин справи відповідачем не подано жодних доказів.

З урахуванням зазначеного, рішення Сихівського районного суду м.Львова від 12.09.12р. ґрунтується на повно встановлених і належно перевірених обставинах справи та доказах про дійсні права та обов»язки сторін щодо предмета спору, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

В цьому зв»язку доводи апеляційної скарги, зокрема посилання апелянта на тривале непроживання позивача у спірній квартирі не заслуговують на увагу, оскільки позовні вимоги про визнання позивача такою, що втратила права на користування житлом з часу набуття нею повноліття, апелянтом не ставились.

Безпідставними також є доводи апеляційної скарги про неможливість вселення позивача до однокімнатної квартири у якій вже проживають дві особи іншої статі, бо предметом спору є вимога про захист набутого права на користування житловою площею, якого позивач у встановленому законом порядку не позбавлена, а не про надання їй житла.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів.-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 12 вересня 2012року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів, шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді