Справа № 2-388/11

(2/401/147/12)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12.11.2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

при секретарі Носулі А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на самовільні будівлі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилалися на те, що вони є рідними братом та сестрою, їх батьками є ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Після смерті батьків їм на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 17.04.2008 року, реєстровий №4-374, від 17.04.2008 року, реєстровий №4-376, від 17.04.2008 року, реєстровий №4-378, та від 17.04.2008 року, реєстровий №4-380, належить по ? частині домоволодіння АДРЕСА_1.

На підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 02.08.2002 року, виданого згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 19.06.2002 року №460/2, земельна ділянка АДРЕСА_1, площею 0,0566 га на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Рішенням суду від 16.05.2011 року були визначені ідеальні частки співвласників земельної ділянки АДРЕСА_1 та встановлено, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, - належить по 1/2 частині земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,0566 га.

На зазначеній земельній ділянці колишніми власниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 самовільно було збудовано житлову прибудову літ. А1-1, житлову прибудову літ. А2-1, веранду літ. а-1, веранду літ. а1-1, літню кухню літ К, гараж літ. К, сарай літ. В, сарай літ. Л, сарай літ. Н, сарай літ. Б, які відповідно до технічного паспорту від 03.12.2010 року зазначені як самовільні будівлі.

Оскільки самовільні будівлі та споруди у спірному домоволодінні були побудовані до 1992 року, а саме у період з 1971 по 1986 роки, тому Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»29.12.2010 року склало висновок №06/198 про технічний стан господарських будівель, прибудов, надбудов і споруд, згідно з яким самовільні будівлі та споруди знаходяться у задовільному технічному стані, у зв'язку з чим позивачі просили суд винести рішення, яким визнати за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в рівних частках за кожним право власності на самовільні будівлі, які розташовані в домоволодінні АДРЕСА_1, а також визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках за кожним право власності на житлову прибудову літ. А1-1, житлову прибудову літ. А2-1, веранду літ. а-1, веранду літ. а1-1, літню кухню літ К, гараж літ. К, сарай літ. В, сарай літ. Л, сарай літ. Н, сарай літ. Б, які розташовані в домоволодінні АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Позивачка ОСОБА_2 надала суду письмову заяву, якою підтримала позовні вимоги та просила справу слухати у її відсутність.

Представник відповідача -Дніпропетровської міської ради у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи - КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою, їх батьками є ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Після смерті батьків позивачам на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 17.04.2008 року, реєстровий №4-374, від 17.04.2008 року, реєстровий №4-376, від 17.04.2008 року, реєстровий №4-378, та від 17.04.2008 року, реєстровий №4-380, належить по ? частині домоволодіння АДРЕСА_1.

На підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 02.08.2002 року, виданого згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 19.06.2002 року №460/2, земельна ділянка АДРЕСА_1, площею 0,0566 га на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Рішенням суду від 16.05.2011 року були визначенні ідеальні частки співвласників земельної ділянки АДРЕСА_1 та встановлено, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, - належить по 1/2 частині земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,0566 га.

На зазначеній земельній ділянці колишніми власниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 самовільно було збудовано житлову прибудову літ. А1-1, житлову прибудову літ. А2-1, веранду літ. а-1, веранду літ. а1-1, літню кухню літ К, гараж літ. К, сарай літ. В, сарай літ. Л, сарай літ. Н, сарай літ. Б, які відповідно до технічного паспорту від 03.12.2010 року зазначені як самовільні будівлі.

Самовільні будівлі та споруди у спірному домоволодінні були побудовані до 1992 року, а саме у період з 1971 по 1986 роки, у зв'язку з чим Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»29.12.2010 року склало висновок №06/198 про технічний стан господарських будівель, прибудов, надбудов і споруд, згідно з яким самовільні будівлі та споруди знаходяться у задовільному технічному стані.

В силу п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1035 «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт», підставою для оформлення права власності на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 5 серпня 1992 р., є висновок про технічний стан будинку (будівлі), складений бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Стаття 30 Земельного Кодексу УРСР (в редакції 18.12.1990 року) передбачає, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

Згідно зі ст.1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщенні. Ч.2 ст.413 ЦК України передбачає, що право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може бути відчужене землекористувачем або передаватися у порядку спадкування.

Крім того, у випадку розміщення об'єкту нерухомості на земельній ділянці, наданій у користування, право користування зазначеною земельною ділянкою переходить до набувача разом із правом на зазначений об'єкт нерухомості, відповідно до ст.377 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Оскільки питання про визнання права власності на самовільні будівлі вирішується в судовому порядку, враховуючи, що самовільно збудовані будівлі були збудовані колишніми власниками домоволодіння на належній на праві власності земельній ділянці, не порушуючи права інших осіб, тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних частках за кожним на житлову прибудову літ. А1-1, житлову прибудову літ. А2-1, веранду літ. а-1, веранду літ. а1-1, літню кухню літ К, гараж літ. К, сарай літ. В, сарай літ. Л, сарай літ. Н, сарай літ. Б, які розташовані в домоволодінні АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 319, 331, 376 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлової прибудови літ. А2-1, веранди літ. а-1, веранди літ. а1-1, літньої кухні літ К, гаражу літ. К, сараю літ. В, сараю літ. Л, сараю літ. Н, сараю літ. Б, які розташовані в домоволодінні АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлової прибудови літ. А2-1, веранди літ. а-1, веранди літ. а1-1, літньої кухні літ К, гаражу літ. К, сараю літ. В, сараю літ. Л, сараю літ. Н, сараю літ. Б, які розташовані в домоволодінні АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Вважати по житловому будинку літ. А-1 загальну площу 83,7 м.кв., житлову площу 48,8 м.кв., в домоволодінні АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: