ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №2-а-587/07
06 листопада 2007року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого- судді Іванова Е.А.
при секретарі- Новаковської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за
позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про зобов'язання видати посвідчення учасника бойових дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив зобов'язати Белградський райвіськомат видати йому посвідчення учасника бойових дій, та встановити статус учасника бойових дій, мотивуючи це тим, що він у період 1962-1963 рік перебував у складі військової частині №74116 яка приймала участь у військово-стратегичної операції на Кубі.
В судовому засіданні була за згодою позивача здійснена заміна первинного відповідача на належного - Одеський обласний військовий комісаріат.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що він в липні 1962 року був зарахований до військової частини 74116 яка була в наступному спрямована на Кубу, де він прослужив до 09 березня 1963 року на посаді шофера. Так як відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №63 від 08.02.1994 року період липень 1962 - листопад 1963р. на Кубі визначений як період бойових дій у цій країні, тому він вважає, що має право на отримання посвідчення учасника бойових дій.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав за тих підстав, що у відповіді отриманої з архіву міністерства оборони Росії відсутні відомості, що позивач приймав участь у бойових діях, або приймав участь у забезпеченні бойової діяльності військ.
Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Протягом 14 липня 1962р. - 09.03.1963 р. ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у військової частині №74116, яка відповідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони Росії від 14.10.2005 року приймала участь у проведенні військово стратегічної операції „Анадир" на Кубі у період Карибської кризи з 01.07.1962р по 30.11, 1963р.
Представник відповідача визнає, що 13.07.2006р. комісія Одеського обласного військового комісаріату відмовила ОСОБА_1 у встановлені статусу учасника бойових дій з причин відсутності в наданих документах відомостей про його участь в бойових діях або забезпеченні бойової діяльності військ, та що позивач протягом 14.07.1962р по 09.03.1963р. знаходився на Кубі в складі військової частини №74116, тому суд вважає ці обставини відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України доведеними.
Спірні правовідносини регулюються ст. 6 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551 якою учасниками бойових дій визнаються: учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
На виконання Закону України №3551 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову „Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту" від 8 лютого 1994 p. N 63 якою затвердив перелік держав і періодів бойових дій на їх території для визначення осіб, які можуть вважатися учасниками бойових дій.
Серед переліку країн у Постанові КМУ №63 зазначена Республіка Куба протягом періоду: липень 1962 р. - листопад 1963 р.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.96 p. N 458 "Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Міністр оборони України прийняв Наказ від 26 липня 1996 року N 208 „Про затвердження Положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 1996 р. за N 484/1509) яким встановлено, що комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - комісії) створюються при Кримському республіканському, обласних, Київському та Севастопольському міських військових комісаріатах.
П.1 вказаного Положення на комісії покладено вирішення питань про встановлення статусу учасника бойових дій стосовно всіх категорій громадян, крім пенсіонерів Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та Цивільної оборони України. З п.5 анкети - запита спрямованого до Центрального архіву Міністерства Оборони Росії (ЦАМО) вбачається, що перед ЦАМО ставилось питання стосовно прийняття участі позивача в бойових діях або в забезпеченні бойових дій військової частини в період з 10.09.1962 по 09.03.1963рр..
У відповіді ЦАМО отриманої на запит Белградського районного військового комісаріату відсутні відомості стосовно того чи приймав позивач участь у бойових діях або забезпечував бойову діяльність військової частини в період знаходження на Кубі.
Позивач звертався з цього питання також до Міністерства оборони України, яке керуючись наказом №208 від 26.07.1996року дало йому відповідь та пропонувало надати додаткові документи які можуть містити відомості, що позивач приймав участь у бойових діях, або приймав участь у забезпеченні бойової діяльності військ, а у разі неможливості отримати такі документи надати свідків які проходили службу разом з ним та можуть підтвердити певні обставини, але ці пропозиції не були використані позивачем.
За таких обставин суд вважає, що Одеський обласний військовий комісаріат правомірно відмовив у встановлені статусу учасника бойових дій позивачу, а його вимоги необгрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. . 17, 18, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про встановлення статусу учасника бойових дій та зобов'язати видати посвідчення учасника бойових дій відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,
Постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги
Постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарженя. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.