Справа № 1101/3786/12

№2/383/43/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2013 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого -судді Хрусталенко І.П.,

при секретарі -Одінцовій Н.Г.,

відповідача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач в порушення умови кредитного договору № 004-10991- 181007 від 18.10.2007 р., укладеного між сторонами, допустила заборгованість за кредитом, яка станом на 19.11.2012 року становить 2141,79 грн., яка складається з тіла кредиту. Оскільки відповідач порушує взяті на себе вказаним договором зобов'язання й не повертає заборгованість добровільно, позивач просить стягнути з неї заборгованість та судові витрати у справі на його користь.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно прохальної частини позовної заяви просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні не визнала позовні вимоги та заперечила проти їх задоволення, зазначивши, що вважала заборгованість погашеною, ніяких повідомлень стосовно наявної заборгованості від позивача не отримувала, а також, у якості доказу сплати боргу, надала суду копії квитанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

18.10.2007 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 004-10991- 181007 (далі -Договір) на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, згідно п.1.3 договору на день укладення Банк встановлює ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 1500,00 грн. (а.с. 5, 6)

Відповідно до п. 3.6 ч. 3 Договору держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді Обов'язкового мінімального платежу (ОМП) складові якого зазначаються у тарифах.

Згідно п. 5.3 ч. 5 Договору сторони домовилася, що всі інші умови цього Договору, зокрема, перелік Операцій, що здійснюється Банком за Рахунком, права та обов'язки Сторін, перелік та вартість послуг, які надаються Банком при здійсненні розрахунково-касового обслуговування Рахунку, відповідальність Сторін, строки проведення переказів коштів з Рахунку, інші умови розірвання Договору тощо, визначаються умовами Платіжної системи, Правилами, Тарифами, а також, нормами чинного законодавства України.

Пунктом 3.8 ч. 3 Договору визначено, що при надходженні на Рахунок коштів та наявності непогашеної кредитної заборгованості по Рахунку, вони направляються на погашення заборгованості Держателя в наступній черговості: (1) по погашенню Овердрафту, (2) по погашенню плати за прострочену заборгованість (пеню), (3) по сплаті прострочених відсотків, які нараховані за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом, (4) по погашенню простроченої заборгованості за Кредитною лінією, (5) по сплаті поточних відсотків, нарахованих за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом, (6) по погашенню поточної заборгованості за Кредитною лінією, (7) по сплаті платежів за розрахунково-касове обслуговування, яке здійснюється Банком за рахунком відповідно до умов, що передбачені Правилами, Тарифами та цим Договором, (8) решта коштів зараховується на рахунок. При цьому в першу чергу погашається прострочена заборгованість за цим Договором, а потім поточна.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач 22.10.2007 року зняла з карткового рахунку 1500,00 грн., 04.12.2007 року та 12.01.2008 року відповідач зняла ще по 100,00 грн. За період з 26.11.2007 року по 22.07.2009 року включно позивач сплатила 1591,00 грн. з яких 1086,40 грн. направлені позивачем на сплату заборгованості по кредиту (а.с. 13).

Відповідно до квитанцій, наданих відповідачем у якості сплати боргу факт сплати коштів у сумі 1591,00 грн. підтвердився у судовому засіданні, однак копії деяких квитанцій Укрпошти, наданих відповідачем, не мають дати сплати і є ідентичними виходячи із суми коштів фіскальним чекам Укрпошти, у зв'язку з чим не можуть бути належними доказами факту сплати заборгованості на суму більше вказаної (а.с. 33-42).

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем на суму 2141,79 грн. знайшов своє підтвердження в процесі судового розгляду, однак у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з тим, що строк позовної давності у даних правовідносинах сплинув, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином та у строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Частиною 5 ст. 261 ЦК України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»кредитодавцю забороняється вимагати повернення кредиту строк давності якого минув.

Вказане узгоджується з викладеним у ч. 31 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до якої, враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок доказування і подання доказів відповідно до приписів ст. 60 ЦПК України покладається на сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

Згідно норм ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Строк дії Договору визначений у п. 5.2 ч. 5 Договору відповідно до якого цей Договір набуває чинності з дати його укладання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором.

Враховуючи той факт, що остання сплата відповідачем заборгованості по кредиту відбулася 22.07.2009 року, конкретний строк сплати кредиту в договорі сторонами не обумовлений і позивачем не надано суду будь-яких доказів, які підтверджують факт зміни строку позовної давності (додаткові умови, правила тощо), про порушене право на повернення кредиту позивач дізнався після 22.07.2009 року, а саме, 22.08.2009 року, що підтверджується повідомленням про візит до відповідача на вказану дату Департаменту внутрішньої безпеки та регіонального контролю ТОВ «Кредит Колекшн Груп»у зв'язку з наявним боргом в сумі 989,39 грн. за кредитним договором № 004-10991- 181007 від 18.10.2007 р. (а.с. 46), загальний строк позовної давності, визначений ст.257 ЦК України, обраховується з 22.08.2009 року по 22.08.2012 року, а з позовною заявою позивач звернувся 25.12.2012 року,

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню оскільки сплив строк позовної давності в межах якого позивач мав право звернутися до суду стосовно виконання умов договору від 18.10.2007 року № 004-10991- 181007.

Керуючись ст.ст.10,11, 57, 60, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 257, 261 ЦК, п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2141,79 грн. -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Хрусталенко І.П.