Судове рішення #2760494

                                                                            № 2-а-36/2008 р.

 

                                                                                                                                

                                                                                П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

09 вересня 2008 року    Якимівський районний  суд Запорізької  області в складі: 

                   головуючого судді Куценко О.О.

при секретарі     Павленко Н.В.

 

за участю представника позивача       - ОСОБА_2

         представника відповідача    - Ободовської Т.Є.

      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

 

                             в с т а н о в и в:  

 

     31 липня 2008 року позивачка звернулася в суд з позовом, в якому вказала, що вона 1934 року народження, відповідно до статті 1 Закону України № 2195 - IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалась. Верховна Рада України своїм Законом України № 3235-ІV від 20 грудня 2005 року "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (стаття 77 та стаття 110) та Законом України № 489-V від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63, 65 Закону України "Про Конституційний Суд України", вирішив: пункт 1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни", пункт 3 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19 грудня 2006 року визнані неконституційними. Пункт 5 Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Пункт 6 Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території Ук­раїни, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини З статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином, зважаючи на вищевикладене, не виплата позивачці соціальної допомоги, пе­редбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 "Про соціальний захист дітей війни" становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 380 гривень, з - 1 квітня 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Згідно із законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень. Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги на 2006-2007 роки становить: (4302+4809):100х30(%)=2733 грн. 30 коп. Згідно із законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня 481 гривень, з 1 жовтня 498 гривень, а фактично виплачується стала сума у розмірі 47 гривень. Отже недоплачується: з 1 січня - 94 гривень, з 1 квітня - 97,30 гривень. Отже за 2008 рік недоплачена сума становить 573,90 грн. Відповідно до статті 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законні права позивачки було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні позивачці, як дитині війни, виплати їй повідомлено не було, тому про факт порушення прав позивачці стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. Отже, про грубе порушення моїх прав, що на момент винесення рішення Конституційним Судом тривало понад півтора року, позивачу стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.

В зв'язку з вищевикладеним просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 гривні 30 копійок, та за 2008 рік - 573 гривні 90 копійок.

Під час проведення судового засідання 09 вересня 2008 року представник позивачки - ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги та просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року. Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області по не нарахуванню на користь неї недоплаченої, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки в сумі 2733 гривні 30 копійок незаконною. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 гривні 30 копійок.

     В судовому засіданні представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області - Ободовська Т.Є. заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частиною 3 цієї статті встановлено мінімальний розмір пенсії за віком, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а для перерахунків або підвищення пенсій він не застосовується. Рішенням Конституційного Суду від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) норми ст. 111 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Таким чином, норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючими з 09 липня 2007 року. Разом з тим, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визнано на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни", має бути вирішено у законодавчому порядку. Тому і підвищення пенсій категорії зазначених осіб буде проведено після відповідного законодавчого акту.  Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" передбачені зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме: "дітям війни" крім тих, (на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка становить 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01 січня 2008 року - 47 грн., 01 квітня 208р.,- 48,10 грн., з 01 липня 2008 року - 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року - 49,80 грн.). Це підвищення до пенсії громадянка ОСОБА_1 отримує з 01 січня 2008 року. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що жодних підстав для задоволення адміністративного позову немає.

     Суд, заслухавши пояснення сторін,  дослідивши письмові докази по справі, а саме:

-  копію пенсійного посвідчення, НОМЕР_1 ОСОБА_1,  приходить до наступного.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зазначені обставини не заперечував і представник відповідача в судовому засіданні.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 липня 2007 року дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст. 1,3, ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 21, 22, п. 1 ч. 2 ст. 92, ч. 1, 2, 3 ст. 95 Конституції України. Таким чином, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати у розмірах, передбачених Законом.

Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути  підставою для відмови в задоволенні  позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідним підвищенням.

Таким чином суд дійшов до висновку про обґрунтованість і законність заявлених вимог у зв'язку з чим вважає за необхідне визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду у Якимівському районі Запорізької області, яка знайшла вираження у невиплаті пенсії у розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та зобов'язати відповідача нарахувати позивачу, як дитині війни  щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік. 

Разом з цим, в частині  нарахування позивачу, як дитині війни  щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 рік, позовні вимоги  не можуть бути задоволені з тих підстав, що  відповідно до ст. ст. 77, 110 Закону України «Про державний бюджет України за 2006 рік»,  була призупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни». Положення зазначених норм не визнавались неконституційними, оскільки рішення  Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року  поширюється на  Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а тому вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими.

Крім  того, суд вважає, що немає підстав для задоволення позовних вимог в частині  визначення розміру  підвищення щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки та нарахуванню її у сумі 2 733, 30 грн., оскільки ці питання  відносяться до компетенції управління Пенсійного фонду і в разі незгоди позивача з розміром виплат може бути окремим предметом судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 77, 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст. ст. 62, 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року,  ст. ст. 9-12, ст. 71 ст.ст.  159-163 КАС України, суд

 

                          п о с т а н о в и в :

 

      Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» - задовольнити частково.

 

     Відновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року.

 

     Визнати бездіяльність  Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області по не нарахуванню на користь ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 рік.

 

     Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області нарахувати на користь ОСОБА_1 щомісячну державну грошову соціальну допомогу, як дитині війни за 2007 рік.

 

     В іншій частині позовних вимог - відмовити.

      

     Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Якимівський районний суд Запорізької області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а вразі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

 

                        Суддя: підпис

 

    

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація