2-403/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 серпня 2008 року                          Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді                                                     Яковенко М.М.

секретаря                                            Павлова І.В.

за участтю осіб, які приймали участь у справі:

позивач                                                ОСОБА_1.

відповідач                                            ОСОБА_2.

                розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Володарське цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до

ОСОБА_2

про розподіл спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1. звернулась до суду з позовними вимогами, які були під час розгляду справи, уточнені, в частині розподілу майна в натурі, а саме передачі ковра розміром 3*2 метра стороні відповідача майна. В позовній заяві зазначає, що:

20.06.1997 року вона уклала шлюб з відповідачем по справі. За період шлюбу вони разом з відповідачем спільно придбали різне майно. 26.12.2003 року вони придбали квартиру АДРЕСА_1 в смт.Володарське Володарського району та реєстрація права власності була оформлена на відповідача, в якої спільно проживали. Із-за постійних сварок  майбутнє спів мешкання стало не можливо, з січня 2008 року вони припинили свої шлюбні стосунки та позивачка почала проживати окремо, тому як відповідач почав застосовувати до неї фізичне насилля та не допускає до квартири. В зв'язку з чим просить провести поділ майна, набуте під час шлюбу, яке є спільною сумісною власністю її та відповідача, а саме, визнати за нею право власності на ? частину квартириАДРЕСА_1 Володарського району Донецької області; поділити в натурі майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності, а саме:

 а). залишити ОСОБА_1 слідуючи речі: -мебельну стінку вартістю 600 грв., два ковра 2*1.2 м. вартістю по 70 грв. журнальний столик вартістю 50 грв.

б). залишити ОСОБА_2 слідуючи речі: ліжко вартістю 800 грв., диван вартістю 350 грв., телевізор вартістю 700 грв. магнітофон вартістю 350 грв., сервант вартістю 150, ковер 2*1.2 м вартістю 70 грв., ковер 3*2 м вартістю 100 грв.

У судовому засіданні позивачка з урахуванням уточнених вимог, підтримала свої позов та наполягала на його задоволені. Крім того, пояснила суду, що вона 20.06.1997 році офіційно уклала шлюб з ОСОБА_2. За час шлюбу вони були придбали певне майно, яке підлягає розподілу, тому як шлюб між ними був розірваний у червні 2008 року Володарським райсудом. У спільній власності і вона і відповідач мали ще інше житло в різних містах, де спільно проживали, яке згодом продали і він і вона. Переїхавши з м.Красноармійска, вони у грудні 2003 році придбали спірну квартируАДРЕСА_1, де стали постійно проживати з відповідачем. Квартира була оформлена на відповідача. Згодом відносини між ними погіршились і шлюб між ними був  розірваний за позовом ОСОБА_2.

Представник позивачки ОСОБА_3., який приймав участь у попередніх судових засіданнях, підтримав вимоги позивачки, вважає, що майно набуте під час шлюбу, є спільною сумісною власністю сторін при його розподілі, а тому позов повинен бути задоволений у повному обсязі.

Відповідач частково заперечував проти задоволення позову. Згоден, щоб майно, яке заявлено для розподілу в натурі було проведено шляхом, як то зазначено у позовній заяві, але ж заперечував, проти визнання права власності на ? частини квартири, тому як вважає, що ця квартира належить йому, тому як квартиру він придбав за свої кошти. Не заперечує, що як він так і позивачка під час перебування у шлюбі мали інше житло, яке було продано ними.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, доводи та заперечення сторін, докази, які були надані сторонами у їх взаємній сукупності, вирішуючи позови у межах заявлених вимог, суд приходить до наступного:

Встановлюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд приходить до висновку, що до них, необхідно застосовувати законодавство що регулює сімейні відносини (СК України), норми Цивільного кодексу України, та інших нормативно-правових актів, що регулюють пов'язані з цим відносини.

Як було встановлено у судовому засіданні, що сторони перебували у шлюбі з 20.06.1997 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу. За позовною заявою ОСОБА_2. шлюб між сторонами був розірваний в червні 2008 року. 26.12.2003 року ОСОБА_2. перебуваючи у шлюбі з позивачкою, придбав по договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1 смт.Володарське, без визначення долі ОСОБА_1..

Суд вважає встановленим, проти чого не заперечували сторони, що майно по якому виникає спір (крім спірної квартири), є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1. та ОСОБА_2..(ст.60 СК України(далі СКУ), ст.368 ч.3 ЦК України, а тому воно підлягає розподілу між ними в натурі відповідно до ст.71 СКУ.

При вирішені позовних вимог про поділ майна, заявлених у позовних заявах сторін (без урахування квартири), враховуючи домовленість сторін про порядок поділу до певного майна та відсутність заперечень щодо його вартості, суд вважає, що ця домовленість є достатньо справедливою, яка не порушує закону, прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому суд приходить до висновку про задоволення домовленості про порядок поділу майна в натурі, в зв'язку з чим необхідно:

залишити ОСОБА_1 слідуючи речі: -мебельну стінку вартістю 600 грв., два ковра 2*1.2 м. вартістю по 70 грв., журнальний столик вартістю 50 грв.

залишити ОСОБА_2 слідуючи речі: ліжко вартістю 800 грв., диван вартістю 350 грв., телевізор вартістю 700 грв. магнітофон вартістю 350 грв., сервант вартістю 150, ковер 2*1.2 м вартістю 70 грв., ковер 3*2 м вартістю 100 грв.

Враховуючи, що вимог, що до сплати грошової компенсації у різниці між розділеним не було, сторона позивача на цьому не наполягала та не заперечувала, проти залишення у користуванні відповідача визначеного майна, враховуючи, що дане майно необхідно відповідачу у постійному користуванні, який крім того є інвалідом, тому суд приходить до висновку, провести такий розподіл майна в натурі без сплати грошової компенсації з боку відповідача.

 Розглядаючи вимоги ОСОБА_1. про поділ спірної квартири та визнання за нею право власності на ? частини, суд прийшов до слідую чого :

Відповідно до Постанови ПВСУ від 21.12.2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (далі ППВСУ №11) зазначається, що вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу (п.19).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. (п.22).

П.24. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи.  Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Відповідно до вимог законодавства, яке регулює правовідносини власності подружжя, за загальними правилами -майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя не залежно на кого був оформлене таке право власності.( ст.60 СК України, ст.368 ЦК України).

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.(ст.57 CКУ).

Ст.69 СКУ передбачає, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 70 СКУ встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,  частки майна їх є рівними, якщо інше не визначено домовленістю, між сторонами або шлюбним договором.

Будь яких письмових угод між сторонами представлено суду не було.

Крім того,  суду взагалі не було представлено доказів на підтвердження того, що відповідач по справі придбав спірну квартиру перебуваючи у шлюбі, саме за особисті кошти, хоча і не заперечує, що позивачка також мала у власності своє житло, яке також продала, хоча він тільки зазначає, що кошти вона йому на квартиру не надавала.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1. про поділ квартири підлягає задоволенню у повному обсязі, і суд вважає, що дана квартира є спільною сумісною власністю сторін по справі, розмір часток яких, є рівними відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи, майновий стан відповідача, те що відповідач по справі є інвалідом 2 групи, тому суд вважає за необхідне звільнити його від сплати судових витрат по справі на користь позивачки. 

Керуючись ст.ст.209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.181,182, Книга 3, Розділом 1 Цивільного Кодексу України, ст.ст.55, Главами 7, 8, 11 Сімейного Кодексу України, Постановою ПВСУ "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22 грудня 1995 року N 20 із змінами та доповненнями, Постановою ПВСУ "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 04.10.1991 року № 7 із змінами та доповненнями, Постановою ПВСУ від 21.12.2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя задовольнити у повному обсязі, а саме:

1). Визнати право власності на ? частину квартириАДРЕСА_1 Володарського району Донецької області за ОСОБА_1.

2). Поділити в натурі майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності, а саме:

 а). залишити ОСОБА_1 слідуючи речі:

-мебельну стінку вартістю 600 грв., два ковра 2*1.2 м. вартістю по 70 грв. журнальний столик вартістю 50 грв.,  а всього на загальну суму вартості майна-790 грв.

б). залишити ОСОБА_2 слідуючи речі:

ліжко вартістю 800 грв., диван вартістю 350 грв., телевізор вартістю 700 грв. магнітофон вартістю 350 грв., сервант вартістю 150, ковер 2*1.2 м вартістю 70 грв., ковер 3*2 м вартістю 100 грв.,  а всього на загальну вартості майна - 2520 грв.

Звільнити від сплати судових витрат ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана через Володарський районний суд до Апеляційного суду Донецької області м.Маріуполя, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана через Володарський районний суд до Апеляційного суду Донецької області м.Маріуполя протягом 20 днів, у випадку подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.

Суддя                                                                   М.М.Яковенко