УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0606/1136/2012 Головуючий у 1-й інст. Мельник М. Л.

Категорія 30 Доповідач Григорусь Н. Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Талько О.Б., Зарицької Г.В.

з участю секретаря

судового засідання Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2012 року , -

встановила:

У червні 2012 року позивач звернувся з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 919,93 грн., а також судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 28.04.2012 р. в смт. Нова Борова по вул. Саратовській, 15 з вини малолітнього сина відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду та судові витрати.

Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 720,00 грн., судові витрати у розмірі 468,80 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням представником відповідача подана апеляційна скарга, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове про відмову у задоволенні позовних вимог за безпідставністю в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Свої заперечення він обґрунтовує тим, що судом безпідставно було покладено на нього обов'язок щодо відшкодування матеріальної шкоди, оскільки відсутні документи, що підтверджують вину сина відповідача у ДТП, а відтак і підстави для відшкодування будь-якої шкоди, як відсутні в рішенні і мотиви такого стягнення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, зокрема показів свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та постанови про відмову у порушенні кримінальної справи 28.04.2012 р. в смт. Нова Борова по вул. Саратовській, 15, внаслідок удару велосипеда під керуванням неповнолітнього ОСОБА_8 автомобілю марки «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, були спричинені механічні пошкодження заднього пластикового бамперу. Не заслуговують на увагу твердження апелянта на те, що відсутня вина неповнолітнього сина відповідача у спричиненні пошкоджень саме автомобілю «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_1, оскільки встановлено, що пошкодження бампера сталося з вини велосипедиста неповнолітнього ОСОБА_8 та спочатку не заперечувалася відповідачем.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вимогами ч.2 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1166, п. 1 ч. 1 ст. 1188 майнова шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1178 ЦК України, шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцятирічного віку), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) … , - якщо вони не доведуть, що шкода є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Згідно ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в досліджені яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Доводи апелянта про те, що судом неправомірно було покладено на його довірителя обов'язок щодо доведення відсутності вини його сина у даній події та розміру шкоди є безпідставними, оскільки в спорах про відшкодування шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди, що передбачено ч. 2 ст. 1166 ЦК України.

Безпідставними також є доводи представника відповідача в апеляційній скарзі відносно того, що суд не навів мотивів прийнятого рішення в частині відшкодування судових витрат.

Таким чином, суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, дійшов правильного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, з'ясував характер та суть заявлених позивачами вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Володар-Волинського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді