ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001 м.Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"21" листопада 2006 р. Справа № 20/270
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Сокола Ф.Г.
за участю представників сторін:
позивача: Бега І.В. (дов. № 7 від 03.01.2006р.);
відповідача: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Млинівського районного центру зайнятості
до відповідача Фермерського господарства „Золота нива”
про стягнення в сумі 1 383 грн. 44 коп..
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені.
ВСТАНОВИВ:
Млинівський районний центр зайнятості (надалі –Позивач) звернувся в господарський суд з позовом про стягнення з Фермерського господарства „Золота нива” (надалі –Відповідач) на свою користь 1 383 (одна тисяча триста вісімдесят три) грн. 44 коп. штрафу. Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, в порушення частини 1 пункту 5 статті 20 Закону України „Про зайнятість населення”, при вивільненні по пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України громадянина Кононова В’ячеслава Анатолійовича не повідомив про це не пізніше як за два місяці Позивача, а також в десятиденний строк після вивільнення громадянина Кононова В.А. Відповідач не направив списки фактично вивільнених працівників.
Відповідач у своєму запереченні на адміністративний позов (а.с. 37) вказує, що подавав звіт про заплановане та фактичне вивільнення Кононова В.А., і зробив це, зважаючи на віддаленість Відповідача від смт. Млинів, де знаходиться Позивач, шляхом вкидання конверта із потрібним документами в поштовий ящик, який розміщений на території адміністративного приміщення Мошківської сільської ради. В підтвердження Відповідач надав: копію звіту про заплановане вивільнення працівників станом на 28 квітня 2006 року (а.с. 38), копію звіту про фактичне вивільнення працівників станом на 5 липня 2006 року (а.с. 39), копію листа Відповідача (а.с. 40), копію журналу обліку вихідних документів Відповідача за 2006 рік (а.с. 41-43).
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 1 листопада 2006 року (а.с. 50) від Відповідача витребувано для огляду в судове засідання від 21 листопада 2006 року журнал обліку вихідних документів Відповідача за 2006 рік.
Представник Відповідача в судове засідання від 21 листопада 2006 року не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи Відповідач належним чином повідомлений, про що свідчать: повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 51), розписка представника Відповідача у протоколі судового засідання від 1 листопада 2006 року (а.с. 49).
Відповідач витребуваний журнал для огляду не подав, і суд не може встановити відповідність поданих копій (а.с. 41-43) оригіналу.
Враховуючи те, що 27 листопада 2006 року закінчується двомісячний строк розгляду адміністративної справи з дня відкриття провадження, який у відповідності до пункту 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути перевищеним, суд вважає можливим розгляд справи без участі Відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника Позивача, та оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.
У відповідності до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України: трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно частини 1 пункту 5 статті 20 Закону України „Про зайнятість населення”: при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення –направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
Актом Позивача № 2 від 22 серпня 2006 року (надалі –Акт; а.с. 9-10) про порушення законодавства України про працю та зайнятість населення встановлено, що Відповідач при вивільненні 3 липня 2006 року громадянина Кононова В.А. інформацію до Позивача про його заплановане вивільнення (за два місяці) не подав.
Крім того, в Акті зазначається, що Відповідач при фактичному вивільненні колишнього працівника Кононова В.А. інформацію до Позивача про його фактичне вивільнення також не направив.
Своїми діями Відповідач порушив норму пункту 5 статті 20 Закону України „Про зайнятість населення”.
Згідно частини 2 пункту 5 статті 20 Закону України „Про зайнятість населення”: у разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.
Згідно довідки Відповідача про заробітну плату Кононова В.А. за період з 1 липня 2005 року по 1 липня 2006 року (а.с. 11), що подана Позивачу самим Відповідачем, заробітна плата за останній рік роботи Кононова В.А у Відповідача склала 1 383 (одна тисяча триста вісімдесят три) грн. 44 коп..
Актом, на підставі пункту 5 статті 20 Закону України „Про зайнятість населення”, за неподання інформації про заплановане та фактичне вивільнення працівника Відповідачу запропоновано в десятиденний строк внести штраф в сумі 1 383 (одна тисяча триста вісімдесят три) грн. 44 коп.. Даний акт Відповідачем не оскаржений.
Заперечення Відповідача, висвітлені у запереченні на адміністративний позов (а.с. 37) суд вважає безпідставними, оскільки:
· на копії звіту про заплановане вивільнення працівників станом на 28 квітня 2006 року (а.с. 38) та на копії звіту про фактичне вивільнення працівників станом на 5 липня 2006 року (а.с. 39) відсутні відмітки Позивача, які свідчили б про подання Позивачу цих звітів;
· журнал обліку вихідних документів Відповідача за 2006 рік є доказом створення документа на підприємстві, проте не є доказом направлення даного документа і отримання його адресатом (Позивачем);
· Відповідач вказує на направлення Позивачу звіту про заплановане вивільнення працівників станом на 28 квітня 2006 року (а.с. 38), посилаючись як на доказ на журнал обліку вихідних документів Відповідача за 2006 рік, у той час, як частиною 1 пункту 5 статті 20 Закону України „Про зайнятість населення” передбачено повідомлення Позивача про це, а не направлення йому даного звіту, а частина 2 пункту 5 статті 20 Закону України „Про зайнятість населення” передбачає стягнення штрафу у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника у разі неподання або порушення строків подання цих даних, а не їх направлення;
· Відповідач вказує на направлення Позивачу звіту про фактичне вивільнення працівників станом на 5 липня 2006 року (а.с. 39), посилаючись як на доказ на журнал обліку вихідних документів Відповідача за 2006 рік, проте в матеріалах справи відсутні належні докази надсилання звіту, такі як –поштова квитанція, опис вкладення у цінний лист із штемпелем відділення зв’язку; частина 2 пункту 5 статті 20 Закону України „Про зайнятість населення” передбачає стягнення штрафу у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника у разі неподання або порушення строків подання цих даних;
· Відповідач не оскаржував акт Позивача № 2 від 22 серпня 2006 року (а.с. 9-10).
Враховуючи вищенаведене, господарський суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню на підставі пункту 5 статті 20 Закону України „Про зайнятість населення”.
Судовий збір у відповідності до статей 87, 98 і Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 87, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з відповідача –Фермерського господарства „Золота нива”, 35124, Рівненська область, Млинівський район, с. Мошків, р/р 26005449701001 у РФ „ПриватБанк”, МФО 333391, код ЄДРПОУ 22559794 на користь Млинівського районного центру зайнятості, 35100, Рівненська область, смт. Млинів, вул. Народна, 6, р/р 37179975900242 в ВДК у Млинівському районі, МФО 833017, код ЄДРПОУ 23304033 –1 383 (одна тисяча триста вісімдесят три) грн. 44 коп. штрафу.
3. Стягнути з відповідача –Фермерського господарства „Золота нива”, 35124, Рівненська область, Млинівський район, с. Мошків, р/р 26005449701001 у РФ „ПриватБанк”, МФО 333391, код ЄДРПОУ 22559794 в доход державного бюджету України 13 (тринадцять) грн. 83 коп. судового збору.
4. Постанову направити сторонам у справі.
5. Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.
6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження..
Повний текст постанови оформлено та підписано 24.11.2006р.
Суддя Василишин А.Р.