3
Справа № 22-0590-13404-2012 року Головуючий першої інстанції Шестопалова Я.В.
Категорія 79 Доповідач: Зайцева С.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„28 " грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Ювченко Л.П.
Суддів: Бугрим Л.М. , Зайцевої С.А.
При секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м.Донецька від 30 листопада 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м.Донецька , заінтересована особа - ОСОБА_3 ,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Ленінського районного суду м.Донецька від 30 листопада 2012 року у задоволенні скарги ОСОБА_2,інтереси якого представляє ОСОБА_1, на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м.Донецька - відмовлено .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1,який діє в інтересах ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати ,задовольнити скаргу з тих підстав ,що судом першої інстанції неповно з*ясовано обставини,що мають значення для справи,висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального і процесуального права .
У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.
У судове засідання апеляційного суду представник ВДВС Ленінського районного управління юстиції м.Донецька та ОСОБА_3 не з*явилися,належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи шляхом отримання телефонограми № 2667 ,2669 (а.с.96,98). Відповідно ч.2.ст. 305 ЦПК України їхня неявка не перешкоджає розглядові справи .
Апеляційний суд заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав .
Судом першої інстанції встановлено наступне. Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 10 листопада 2010 року по цивільній справі № 2-105/2010 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені : усунуто перешкоди в користуванні земельною ділянкою ,належною ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 та знесено самовільно возведену споруду на цій земельній ділянці ОСОБА_2 На підставі вказаного рішення суду від 08 лютого 2011 року Ленінським районним судом м.Донецька видано виконавчий лист .09 лютого 2011 року державним виконавцем відділу ДВС Ленінського районного управління юстиції м.Донецька винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-105/2010 за вказаним рішенням суду. Боржнику наданий строк для добровільного виконання рішення до 17 лютого 2011 року . У встановлений законом строк рішення суду не виконано.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Донецька подання відділу ДВС Ленінського районного управління юстиції м.Донецька від 16 грудня 2011 року задоволено ,оголошено у розшук ОСОБА_2 за невиконання виконавчого листа № 2-105 /2010 .
Постановами державного виконавця відділу ДВС Ленінського районного управління юстиції м.Донецька від 06 січня 2012 року та 16 січня 2012 року за виконавчим провадженням ВП № 24946168 за невиконання рішення суду ,відповідно ст.ст.11,89 Закону України « Про виконавче провадження» накладено на боржника ОСОБА_2 штрафи у розмірі 170 та 340 грн. Постановою від 16 січня 2012 року виконавче провадження зупинено на підставі п.4.ч.1 ст.38 Закону України « Про виконавче провадження» до виконання розшуку боржника .
15 жовтня 2012 року державним виконавцем відділу ДВС Ленінського районного управління юстиції м.Донецька отримано повідомлення судді Ленінського районного суду м.Донецька про скасування заочного рішення суду від 10 листопада 2010 року ухвалою суду від 10 червня 2011 року та копія ухвали (а.с.62-64).
15 жовтня 2012 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-105 у зв*язку із скасуванням заочного рішення Ленінського районного суду м.Донецька на підставі п.4. ч.1. ст.49 Закону України « Про виконавче провадження « .
Згідно ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно з ч.1.ст.387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчиненні відповідно до закону , в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено ,суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Сторони та інші особи, які беруть участь у справі ,мають рівні права щодо подання доказів,їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.11 Закону України « Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи , необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення , зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі-виконавчий документ) ,у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Підстави для зупинення виконавчого провадження ,передбачені ст.ст.37,38 Закону України « Про виконавче провадження» .
З матеріалів справи вбачається,що при зверненні до відділу 17 травня 2011 року з заявою про зупинення виконавчого провадження до прийняття рішення судом,у зв*язку з подачею заяви про перегляд заочного рішення , представником ОСОБА_2. не було надано до вказаної заяви копії заяви про перегляд заочного рішення ,прийнятої судом до розгляду.
Відмовляючи у задоволенні скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того,що до отримання відомостей про скасування заочного рішення суду,на підставі якого виданий виконавчий документ, у державного виконавця були відсутні законні підстави для закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа , а тому державний виконавець діяв в межах Закону України « Про виконавче провадження».
Згідно до ст.ст.57, 60 ЦПК України ,кожна сторона повинна довести у суді ті обставини на які вона посилається,як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін,та інших обставин,які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. 59 ЦПК України ,обставини,які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч.4.ст. 60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції з урахуванням конкретних обставин справи , досліджених письмових доказів , правильно встановив ,що тільки 15 жовтня 2012 року у державного виконавця виникло право на закінчення виконавчого провадження відповідно п.4 ч.1 ст.49 Закону України « Про виконавче провадження», до вказаного часу державний виконавець був зобов*язаний проводити виконавчі дії щодо примусового виконання рішення суду. Тому суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те,що дії державного виконавця щодо винесення постанов про накладення штрафів на боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_2,оголошення його в розшук є правомірними та такими ,що були прийняті в межах компетенції державного виконавця.
Перевіривши доводи скарги, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те,що державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження» та встановив відсутність підстав для визнання дій державного виконавця незаконними .
Апеляційний суд вважає ,що висновок суду першої інстанції про законність дій державного виконавця ,який діяв в межах повноважень, відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження « ,які були чинними на час примусового виконання та відсутність підстав для задоволення скарги ,відповідає вимогам закону та обставинам справи .
При встановленні зазначених фактів і постановленні ухвали судом правильно застосовано норми матеріального права та не було порушено норм процесуального права,що призвело до неправильного вирішення справи.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду і не спростовують висновків суду щодо мотивів відмови у задоволенні скарги , викладених в ухвалі .
Згідно з п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України , апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,який діє в інтересах ОСОБА_2 - відхилити .
Ухвалу Ленінського районного суду м.Донецька від 30 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності до суду касаційної інстанції.
Судді :