Справа № 2-443/11

Номер провадження №2/914/32/2012

                                         Р І Ш Е Н Н Я

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

          головуючого судді - Калиновського М.М. ,

          з участю секретаря - Равлюк М.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним рішень міської ради та державних актів про право приватної власності на земельні ділянки, визнання права власності; за позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення міської ради та державних актів про право приватної власності на земельні ділянки, визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивачка звернулася з даним позовом до відповідачів.

          Свої позовні вимоги мотивувала тим, що її матері ОСОБА_7 була передана земельна ділянка площею 0,25га по вул. Трудова у м. Снятині. Вказана земельна ділянка була надана на підставі рішення Снятинської міської ради № 11.

У позові зазначила, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 є вона, а також те, що користувалася спірною ділянкою з 1975р.

          Вказала, що у 2006р. зверталася до Снятинської міської ради про передачу в приватну власність даної земельної ділянки для ведення селянського господарства, однак рішенням Снятинської міської ради № 77 від 14.09.2006р. їй було відмовлено.

          У 2010р. вона повторно зверталася до Снятинської міської ради про видачу правовстановлюваного документу на зазначену земельну ділянку.

          На даний час їй стало відомо про факт прийняття Снятинською міською радою рішень про надання дозволів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на складання проектів відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків; на будівництво індивідуальних житлових будинків та господарських будівель; про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, ведення садівництва.

          У зв’язку із прийняттям Снятинською міською радою вищезазначених рішень відповідачам було видано державні акти на право власності на земельні ділянки.

          Позивачка зазначила, що спірні рішення та державні акти на право власності на земельні ділянки прийняті та видані не у відповідності до компетенції органу місцевого самоврядування, з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема ні у ОСОБА_7, ні у неї земельна ділянка по вул. Трудовій у м. Снятині не вилучалася, на момент прийняття Снятинською міською радою рішень про надання дозволів на будівництво індивідуальних житлових будинків відповідачі не були ні власниками, ні користувачами даної земельної ділянки, не було видано комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації.

          Під час розгляду справи до участі як співвідповідач був залучений ОСОБА_5, якому ОСОБА_2 відчужила частину спірної земельної ділянки.

          У судовому засіданні позивачка та її представники позов підтримали, просили його задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідачі та їх представники позов не визнали.

          У своїх запереченнях зазначили, що спірні рішення та державні акти прийняті та видані у відповідності до вимог закону, договір купівлі-продажу земельної ділянки відповідає нормам ЦК України.

          Вказували, на те, що померла ОСОБА_7 не реалізувала своє право на приватизацію земельної ділянки, а таким чином ні вона, ні позивачка не мали правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Трудовій у м. Снятині.

          Просили в позові відмовити, оскільки він є безпідставний та необґрунтований.

          Снятинська міська рада подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність їхнього представника. При вирішенні спору покладались на розсуд суду.

          Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, повно та всебічно дослідивши докази по справі, встановивши дійсні обставини справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

          Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право у порядку, встановленому нормами ЦПК України, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

          Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

          У ст. 11 ЦПК України зазначено, що суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

          Позивачка, закладаючи позов до суду, мотивувала свої вимоги тим, що відповідачі на підставі спірних рішень та державних актів, порушують її права на користування та володіння земельною ділянкою, яку вона отримала у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7

          Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування земельною ділянкою виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 152 Земельного Кодексу України держава забезпечує громадянам захист прав на землю.

У ст. 155 Земельного Кодексу України зазначено, що у разі видання органами державної влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушується права особи, щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 40 Земельного Кодексу України земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку громадянам України передаються безплатно у власність за рішенням органів місцевого самоврядування.

          З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_7 померла 09.03.2001р., після її смерті, позивачці як спадкоємцю, видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

З даного свідоцтва вбачається, що у спадкову масу не входила земельна ділянка по вул.Трудова у м.Снятин.

          У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 приватизовано земельну ділянку площею 0,25га по вул. Річній, 38 у м. Снятині. Вказана земельна ділянка та земельні ділянки відповідачів не є тотожними, оскільки знаходиться по різних адресах.

          Зі змісту рішення Снятинської міської ради від 14.09.2006р. № 77 та додатку до нього слідує, що ОСОБА_1 відмовлено у приватизації земельної ділянки для ведення селянського господарства.

          Зазначене рішення ніким не оскаржувалося та на даний час є чинним.

          Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про те, що позивачка із сім’єю протягом тривалого часу обробляла спірну земельну ділянку та проводила за неї оплату не дають суду підстав прийти до висновку про правомірність користування та володіння позивачкою даною земельною ділянкою.

          Посилання позивачки про те, що вона неодноразово зверталася до Снятинської міської ради з питань приватизації земельної ділянки не беруться до уваги, оскільки зазначене не є предметом даного позову.

          З огляду на наведене суд вважає, що оспорювані позивачем рішення Снятинської міської ради та Державні акти на право власності на земельні ділянки, прийняті та видані у спосіб, що передбачений діючим законодавством.

          У судовому засіданні не встановлено, а позивачкою та її представниками не доведено, що відповідачі порушують право ОСОБА_1 на власність чи користування земельною ділянкою по вул. Трудова у м. Снятині.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58-60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 12, 40, 81, 116, 125, 152, 155 Земельного кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

          У задоволенні позову ОСОБА_1 до Снятинської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення міської ради та державних актів про право приватної власності на земельні ділянки; за позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення міської ради та державних актів про право приватної власності на земельні ділянки, визнання права власності –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

          Головуючий:підпис

          Суддя Снятинського районного суду                              Калиновський М.М.