Справа № 1-273\08

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

         12.09.2008 року  Деснянський  районний суд м. Чернігова в складі:

                     головуючого судді - Воронцової С.В.,

                     при секретарі - Осовицькій А.М.,

                     за участю прокурора -  Дробноход І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м.Чернігові справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Чернігова , українця , громадянина України, з  середньо - технічною освітою, непрацюючого , неодруженого, раніше судимого: 23.01.1995 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 17 ч.2,81 ч.3,140 ч.2,140 ч.4,42 КК України до 3-х років позбавлення волі ; 15.03.2001 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст.17 ч.2,140 ч.2 ,14 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі ;17.12.2003 року Деснянським районним судом м. Чернігова  за ст.ст.185 ч.3.69,75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 рік  постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від  21.05.2004 року іспитовий термін скасовано з направленням відбування покарання,    04.05.2005 року Новозаводським районним судом м. Чернігова до 3 років 2 місяців позбавлення волі , звільнився з місць позбавлення волі 10.05.2007 року умовно-достроково за постановою Коростенського районного суду Житомирської області від 03.05.2007 року  на не відбутий термін 10 місяців 12 днів    проживаючого в м. АДРЕСА_1

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч. 1, 358 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

             Приблизно в січні 2008 року в денний час  ОСОБА_1, знаходячись на території ринку «Центральний» , що розташований по вул.Кирпоноса , 1 м. Чернігова  ,знайшов та незаконно з метою  подальшого використання в якості документу що дає право на безкоштовний проїзд в громадському пасажирському транспорті , привласнив пенсійне посвідчення НОМЕР_1 видане на ім»яОСОБА_2, яке переніс за місцем свого проживання   в м.АДРЕСА_2, де в цей же день з метою подальшого використання в громадському транспорті для пільгового проїзду вклеїв у вказане пенсійне посвідчення свою фотокартку, а також домалював фрагмент відбитку печатки на фотографії і змінив первісний зміст рукописного тексту , а саме в графах «ім»я», «по батькові» , «рік народження », «вид пенсії», тим самим виготовив завідомо підроблений документ  на ім»я ОСОБА_3, після чого зберігав його за місцем мешкання для пільгового проїзду в громадському транспорті .

          15.04.2008 року, близько 08.40 годині , ОСОБА_1 знаходячись під час проїзду  у тролейбусі №433 маршруту № 4 , в районі зупинки громадського транспорту “ СТО ” , що по проспекту Мира   м. Чернігова, під час перевірки проїзних квитків , в якості документу що дає право на безкоштовний  проїзд , пред"явив  контролерам ЧТУ завідомо підроблене  пенсійне посвідчення НОМЕР_1 на ім»я ОСОБА_3  , яке згодом в нього було вилучено співробітниками міліції.

            Допитаний в судовому засіданні по пред”явленому обвинуваченню за ст.ст. 358 ч. 1,358 ч.3 КК України підсудний  ОСОБА_1 визнав себе винним повністю і підтвердив свої зізнавчі покази данні в ході досудового слідства в якості обвинуваченого. В скоєному щиро кається та просив його суворо не карати.

         Враховуючи, що фактичні обставини скоєних злочинів, доведеність вини підсудного та кваліфікація його дій учасниками процесу не оспорюються, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів і приходить до висновку, що обвинувачення пред”явлене ОСОБА_1. органом досудового слідства знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

         З урахуванням викладеного суд  знаходить , що  умисні дії ОСОБА_1 які виразилися у підроблені посвідчення ,яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи ,і яке надає право та звільняє від обов”язків з метою його використання , що дає право на безкоштовний проїзд в громадському транспорті підлягають кваліфікації за ст. 358 ч. 1 КК України.

         Умисні дії  ОСОБА_1 які виразилися у  використанні  завідомо підробленого посвідчення , що дає право на безкоштовний проїзд в громадському транспорті підлягають кваліфікації за ст. 358 ч. 3 КК України.

         За сукупністю скоєного дії підсудного ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ст.ст.358 ч.1,358 ч.3 КК України.     

      Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз»ясненнями  Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 24.10.2003 року “ Про практику призначення судами кримінального покарання ” та виходить із принципів законності, справедливості,  обгрунтованності  та індивідуалізації покарання.

            При вирішенні питання про призначенні підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів,що відносяться до категорії невеликого ступеню тяжкості, особу підсудного, що раніше судився та вчинив злочин в період невідбутого покарання, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується, приймає до уваги його вік, стан здоров»я, а саме наявність ряду тяжких хронічних захворювань, матеріальні та сімейні обставини ,   наявність обставин,  що пом”якшують покарання,  як щире каяття та сприяння розкриттю злочину,  за відсутності таких, що його обтяжують, і вважає, за необхідне призначити   ОСОБА_1  покарання за ст.358 ч.1, 358 ч.3 КК України у вигляді  арешту , в  межах загальної та особової частин кримінального кодексу України.

          Суд вважає за можливе призначити покарання  ОСОБА_1 відповідно до ст.70 ч.1 КК України  за сукупністю злочинів з урахуванням даних про його особу шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

          Враховуючи що ОСОБА_1 вчинив злочин в період невідбутого покарання , від відбування якого був звільнений умовно-достроково, суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному у відповідності з вимогами   ст.71 КК України частково приєднавши покарання за  вироком Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04.05.2005 року за правилами передбаченими ст.72 КК України, оскільки застосування принципів поглинання покарань при призначенні покарання за сукупністю вироків не  допускається.

         Згідно роз”яснень ч.4 п.10,ч.7 п.26  вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі коли особа була засуджена до позбавлення волі і була  звільнена від відбування покарання умовно-достроково та в період невідбутого строку покарання вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі, зокрема і тоді коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.  

           Приймаючи до уваги що в судовому засіданні не здобуто доказів того що своєю хворобою на алкоголізм підсудний становить загрозу для життя та здоров”я інших осіб, суд не знаходить підстав передбачених ст.96 КК України для призначення йому примусового лікування з приводу алкоголізму. 

           Речові докази по справі підлягають  зберіганню при справі.(а.с.49)

         Судові витрати на проведення техніко-криміналістичної  експертизи стягнути з підсудного на користь держави в повному обсязі.

         Зважаючи на те що підсудний ухилявся від явки до суду ,перебував в розшуку, суд вважає за необхідне міру запобіжного заходу у відношенні нього змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду. Початок строку відбування покарання підсудним рахувати з дня його фактичного затримання.

         На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

 ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів передбачених ст.ст.358 ч. 1,358 ч.3 КК України і призначити йому покарання  за ст.358 ч.1 КК України у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту, за ст.358 ч.3 КК України - 3 (три) місяці арешту.

 На підставі ст. 70 ч.1  КК України призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів,шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим в вигляді  4 (чотирьох)  місяців арешту.

 Відповідно до ст.ст.71,72 ч1 п.1) п.п.а КК України  приєднати до вказаного покарання 9 (дев»ять) місяців позбавлення волі за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.05.2005 року та призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків остаточно в вигляді 1(одного) року 1(одного) місяця позбавлення волі .      

Речові докази по справі: пенсійне посвідчення НОМЕР_1 на ім»я ОСОБА_3  - зберігати при справі.(а.с.49)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення НД ЕКЦ при УМВС України в Чернігівські області техніко-криміналістчної   експертизи в сумі 324 грн. 52 коп.

          До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу у відношенні засудженого ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою,взявши його під варту в залі суду. Початок строку відбування покарання рахувати з дня фактичного затримання засудженого.

 На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення копії вироку.

Суддя