Справа № 2-535
2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
29 серпня 2008 року Лутугинський районний суд Луганскої області
в складі: головуючого судді Шпідько В.Г.
при секретарі Семьонкіної М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лутугине справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про стягнення суми боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу по договору позики. Посилаючись на те, що він відповідачу дав в борг по розписці 14000 гривень, ОСОБА_2 обіцяв повернути суму боргу 20.03.2007 року на протязі 2 неділь, але у вказаний строк гроші не віддав, позивач просить стягнути з відповідача 14000 гривень.
У судовому засіданні позивач та його представник надав заяву в якій просить розглянути справу без їх участі, та на позові наполягають.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідача не надходило. Суд вважає можливим розглянути справу в відсутності відповідача, оскільки він був на першому слуханні справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно боргової розписки від 20.03.2007 року (а.с.9) відповідач заборгував позивачу 14000 гривень, обіцяв повернути гроші на протязі 2 неділь.
В судовому засіданні встановлено, що 20.03.2007 року ОСОБА_2 взяв в борг у позивача 14000 гривень, обіцяв повернути гроші на протязі 2 неділь, але у вказаний в борговій розписці строк борг не віддав.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги, що відповідач не повернув позивачу борг по борговій розписці, суд вважає, що позов заявлено обгрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання, тому він підлягає задоволенню. Враховуючи те, що грошові кошти не були повернуті позивачу у строк, узгоджений сторонами, суд вважає стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14000 гривень, а також повернення судового збору у сумі 140 гривня, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень та за юридичну допомогу у розмірі 245 гривень, а всього: 14415 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, ст.ст.1046, 1049 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у сумі 14000 гривень, повернення судового збору у сумі 140 гривня, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та за юридичну длопомогу 245 гривень, а всього: 14415 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
.
Суддя: