ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.13 Справа№ 914/90/13
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КАМАЗ» м. Київ
до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» м. Новий Розділ Львівської області
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державного підприємства «Національна енергетична система» «Укренерго» в особі Південно-Західної електроенергетичної системи м. Вінниця
про стягнення збитків в сумі 140 255,49 грн.
суддя Юркевич М.В.
представники:
від позивача: Марусенко Ю.Г. - юрисконсульт
від відповідача: не з'явився
від 3-ої особи: не з'явився
Права та обов'язки сторін передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: на розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КАМАЗ» до товариства з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» про стягнення збитків в сумі 140 255,49 грн.
Ухвалою господарського суду від 09.01.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.01.2013 р.
Відповідач явку свого представника в призначене судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення, вимоги ухвали суду не виконав.
З метою забезпечення сторонам конституційного права на захист, подання доказів, які мають значення для справи, повного та всестороннього з'ясування всіх обставин спору, а також враховуючи залучення до участі у справі третьої особи - державного підприємства «Національна енергетична система» «Укренерго» в особі Південно-Західної електроенергетичної системи, ухвалою суду від 22.01.2013 р. розгляд справи було відкладено на 05.02.2013 р.
На виконання вимог ухвали суду від третьої особи поступило пояснення по суті заявлених позовних вимог.
Відповідач повторно явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не повідомив.
Господарський суд виходячи із приписів ст. 75 ГПК України розглядав справу за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Позивач, звертаючись до господарського суду про стягнення з відповідача збитків в сумі 140 255,49 грн., як на підставу своїх вимог покликається на те, що 14.07.2011 р. між ТОВ «Торговий дім «Камаз», як замовником, та ТОВ «Дослідно-механічний завод «Карпати», як постачальником, був укладений договір № 41/035, на умовах якого постачальник взяв на себе зобов'язання встановити на передане замовником шасі автомобіля Камаз 43118 автогідропідіймач АГП-28.03.
Позивач звертає увагу суду на те, що він належним чином виконав умови договору, а саме:
- у відповідності до п. 1.4. договору 15.07.2011 р. здійснив перерахунок авансу відповідачу в розмірі 50 % від суми договору в розмірі 304 500,00 грн., про що свідчить банківська виписка позивача від 15.07.2011 р.;
- у відповідності до п. 1.4. договору 28.07.2011 р. передав постачальнику для переобладнання повнокомплектне шасі автомобіля Камаз 43118, що підтверджується приймально-здавальним актом № 454 від 28.07.2011 р.
В п. 4.1. договору сторони передбачили, що кінцевий розрахунок за виконані роботи повинен бути здійсненим протягом 3-ох банківських днів з дня отримання повідомлення постачальника про готовність поставки.
Поставка згідно п. 1.5 договору проводиться на умовах ЕХW склад постачальника, м. Новий розділ, Львівська область, протягом 72 робочих днів з дати проведення замовником попередньої оплати і при умові виконання п 1.4. договору. Таким чином, сторони погодили, що кінцевий строк поставки припадав на 11.11.2011 р.
Як прослідковується із поданих позивачем доказів, відповідач неодноразово листами від 26.10.2011 р. № 41/681, від 30.12.2011 р. № 41/822 та від 12.01.2012 р. № 41/17 повідомляв позивача про неможливість поставки укомплектованого автомобіля в строки встановлені укладеним договором.
Поставка товару відповідно до накладної № ГПВВ-00042 відбулась 27.02.2012 р., тобто із простроченням терміну більше як на три місяці.
Позивач, акцентує увагу суду на тому, що така поведінка відповідача, щодо неналежного виконання зобов'язання у строки встановлені договором, є наслідком понесених позивачем збитків.
Зокрема, позивач покликається на те, що покупець готового товару - ДП «Національна енергетична система» «Укренерго» в особі Південно-Західної електроенергетичної системи, для вимог якого був замовлений товар позивача у відповідача, пред'явив ТОВ «Торговий дім «Камаз» претензію № 10-01/3291 від 07.07.2012 р., якою вимагав сплатити пеню та штраф за прострочення термінів поставки автогідропідіймача АГП-28 на базі шасі Камаз-43118 в розмірі 137 505,38 грн. В свою чергу, позивач, 17.07.2011 р. в порядку регресу, звертався до відповідача з відповідним листом № 518 про оплату штрафу в позасудовому порядку. Однак, даний лист, залишений відповідачем без відповіді та задоволення.
Як прослідковується із наявних матеріалів справи, вимоги ДП «Національна енергетична система» «Укренерго» були зумовлені тим, що позивач в порушення вимог договору № 369/2011 від 20.09.2011 р., згідно умов якого останній зобов'язався у 2011 році поставити покупцеві автогідропідйомник АГП-28 на базі шасі автомобіля Камаз-43118, не виконав свого зобов'язання у встановлені строки.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.11.2012 р. у справі № 5011-18/13361-2012 позов ДП «Національна енергетична система» «Укренерго» в особі Південно-Західної електроенергетичної системи до ТОВ «Торговий дім «Камаз» задоволено в повному обсязі шляхом стягнення з останнього 60 502,37 грн. пені, 77 003,01 грн. штрафу та 2750,11 грн. витрат по сплаті судового збору. ТОВ «Дослідно-механічний завод «Карпати» було залучено до участі в даній справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Дане рішення господарського суду м. Києва в апеляційному порядку не оскаржувалось та набуло законної сили.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, позивач - ТОВ «Торговий дім «Камаз» у відповідності до висунутих ДП «Національна енергетична система» «Укренерго» в особі Південно-Західної електроенергетичної системи позовних вимог надсилав відповідачу - ТОВ «Дослідно-механічний завод «Карпати» вимогу № 679 від 02.10.2012 р. про стягнення з останнього 137 505,38 грн. збитків. Вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
З огляду на вищенаведені обставини, позивач просить задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача в судовому порядку 140 255,49 грн. понесених збитків.
Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення. При цьому, суд виходить із наступного:
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків, та моральної шкоди.
Так, статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, під збитками розуміються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Приписами статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, відповідальність у вигляді відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання передбачена Господарським кодексом та Цивільним кодексом, як універсальний спосіб захисту прав, який дозволяє суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, відшкодувати всі майнові витрати, викликані цим порушенням.
Відшкодування збитків, як вид господарсько-правової відповідальності, застосовується у всіх випадках, якщо інше прямо не передбачено законом.
Потерпіла сторона в силу приписів ч. 3 ст. 216 ГК України має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі, тобто обов'язок відшкодування збитків прямо випливає з положень закону, тому не потребує додаткового узгодження між сторонами договірних відносин саме право на відшкодування збитків.
При цьому, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання; вина боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Так, позивач, звертаючись до господарського суду про стягнення з відповідача збитків в сумі 140 255,49 грн., як на підставу своїх вимог покликається на те, що такі збитки виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 640 від 01.11.2011 р., а саме порушення строків поставки автогідропідйомника АГП-28 на базі шасі автомобіля Камаз-43118, який в свою чергу був замовлений позивачем у відповідача для поставки його ДП «Національна енергетична система» «Укренерго» в особі Південно-Західної електроенергетичної системи на умовах договору № 369//2011 від20.09.2011 р.
Згідно умов укладеного між позивачем та відповідачем договору (1.5.), останній взяв на себе зобов'язання поставити автогідропідйомник АГП-28 на базі шасі автомобіля Камаз-43118 на умовах EXW склад постачальника протягом 72 робочих днів з дати проведення замовником попередньої оплати та поставки шасі автомобіля Камаз 43118. .
Згідно наданих позивачем банківських виписок, попередня оплата була проведена останнім 15.07.2011 р. у відповідності до умов договору (п. 4.1). А 28.07.2011 р. позивач згідно п. 1.4. договору поставив відповідачу для переобладнання повнокомплектне, технічно справне шасі автомобіля КАМАЗ 43118, про що свідчить приймально-здавальний акт № 454 скріплений підписами з обох сторін.
Отже, відповідач, виходячи з умов договору, взяв на себе зобов'язання виконати для позивача роботи по переобладнанню шасі автомобіля КАМАЗ 43118 в строк до 11.11..2011 р. (по спливу 72 робочих днів). Однак, поставка товару відповідно до накладної № ГПВВ-00042 відбулась 27.02.2012 р., тобто із простроченням терміну більше як на три місяці.
Позивачем долучено до матеріалів даної справи листи ТзДВ «ДМЗ «Карпати» № 41/681 від 26.10.2011 р., № 1/822 від 30.12.2011 р. та № 41/17 від 12.01.2012 р., якими відповідач попереджав позивача про неможливість у встановлені договором строки поставити автогіропідіймач.
Господарський суд, виходячи із аналізу та оцінки поданих доказів, констатує, що матеріали справи не містять жодних пояснень неможливості вчасної поставки відповідачем вказаного товару. В даних листах відповідачем зазначено лише те, що таку поставку неможливо здійснити у встановлені договором строки, однак жодних причин допущеного порушення відповідачем не вказано.
Матеріали справи свідчать про те, що рішенням господарського суду м. Києва від 20.11.2012 р. у справі № 5011-18/13361-2012 позов ДП «Національна енергетична система» «Укренерго» в особі Південно-Західної електроенергетичної системи до ТОВ «Торговий дім «Камаз» задоволено в повному обсязі та стягнуто з останнього 60 502,37 грн. пені, 77 003,01 грн. штрафу та 2750,11 грн. витрат по сплаті судового збору, що в сумі складає 140 255,49 грн., які є предметом даного спору.
Рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2012 р. в апеляційному порядку не оскаржувалось та набуло законної сили, на виконання якого 10.12.2012 р. був виданий наказ.
В подальшому, як прослідковується із наявних матеріалів справи, між позивачем та третьою особою було досягнуто згоди про розстрочення виконання рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2012 р. на три місяці, за наступним графіком:
1-ий платіж до 31.01.2013 р. в сумі 46 751,83 грн., 2-ий платіж до 28.02.2013 р. в сумі 46 751,83 грн. і 3-ій до 26.03.2013 р. - 46 751,83 грн.
На виконання вимог ухвали господарського суду від 22.01.2013 р. позивачем долучено до матеріалів даної справи оригінал платіжного доручення № 1522 від 23.01.2013 р., яким засвідчено факт оплати позивачем першого платежу погашення присудженої господарським судом м. Києва на користь третьої особи суми штрафу та пені.
Господарський суд Львівської області виходячи із правового аналізу наявних матеріалів справи та поданих доказів в їх сукупності констатує, що порушення відповідачем договірних зобов'язань в розглядуваному випадку має місце.
Протиправна поведінка відповідача проявляється у неналежному виконанні умов договору з поставки товару.
Збитки в розглядуваному випадку це вимушені додаткові витрати, які поніс позивач сплативши штрафні санкції перед третьою особою.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками проявляється в непоставці відповідачем автогіропідіймача у строки встановлені договором, що призвело до нарахування третьою особою штрафних санкцій.
Вина відповідача в розглядуваному випадку є доведеною та презюмується.
Учасник господарських відносин, в силу приписів ч. 2 ст. 218 ГК України, відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
В розглядуваному випадку відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про вжиття ним заходів для недопущення господарського правопорушення, як і заперечень стосовно заявлених позивачем вимог.
Згідно ч. 2 ст. 34. ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона в силу ст. 33 ГПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач довів належними та допустимими доказами підставність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків.
Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33,34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Львівської області, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КАМАЗ» м. Київ задоволити в повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» (вул. Ходорівська, 4, м. Новий Розділ Львівської області, код ЄДРПОУ 00206977,) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КАМАЗ» (вул. Павла Усенка, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 31570627) 140 255,49 грн. збитків та 2 805,11 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 та 117 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 05.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2013 р.
Суддя Юркевич М.В.