ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
м. Одеса
"21" червня 2006 р. | Справа № 22/220-06-4482А |
За позовом Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";
до відповідача Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області;
про визнання нечинним рішення.
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: Антохіна О.С. - за довіреністю;
Від відповідача:Романенко Т.О. - за довіреністю, Крученко Г.О. –за довіреністю.
Суть спору: про визнання рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області від 20.02.2006р. №35 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін нечинним.
Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, подав до суду доповнення до адміністративного позову від 13.06.2006р. №21/581, в яких виклав пояснення обставин справи та звертає увагу суду на те, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки прийнято Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області (надалі по тексту –Держінспекція) з порушенням встановленого Законом України “Про державну податкову службу в Україні” (надалі по тексту –Закон) порядку, що передує проведенню перевірки, порядок проведення перевірки, висновки викладені у акті перевірки від 15.02.2006р. №000072 (надалі по тексту - акт перевірки) та рішенні від 20.02.2006р. №35 не відповідають обставинам справи.
Факт порушення відповідачем порядку, що передує проведенню перевірки позивач обґрунтовує тим, що ЗУ «Про ціни та ціноутворення»встановлює, що державні органи, які здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов’язки і несуть відповідальність, передбачені ЗУ “Про державну податкову службу в Україні”, крім повноважень передбачених пунктами 6-9 статті 11. В зв’язку з чим, відповідач повинен був дотримуватись встановлених Законом вимог до порядку проведення перевірки. Позивач вважає, що відповідач допустив слідуючи порушення: в акті перевірки не зазначив яка саме перевірка проводилась планова виїзна чи позапланова виїзна, не надав позивачу документів (якщо проводилась планова виїзна перевірка –письмове повідомлення з зазначенням дати початку та закінчення перевірки, якщо проводилась позапланова виїзна перевірка – рішення суду), які надають право відповідачу для проведення перевірки.
Факт невідповідності висновків викладених у акті перевірки та рішенні щодо неправомірного застосування позивачем при визначенні споживачам вартості спожитої електричної енергії тарифу, який діяв на кінець розрахункового періоду, коли дата зміни тарифу не збігалася з датою початку розрахункового періоду, замість тарифу який діяв на початок розрахункового періоду, обставинам справи, позивач обґрунтовує тим, що 17.10.2005р. до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. №28 (надалі по тексту - Правила) були внесені постановою НКРЕ України №910 зміни, в тому числі і до порядку визначення енергопостачальниками величини коштів, яку має оплатити споживач за спожиту електричну енергію. Так, п.6.12 Правил в новій редакції встановлює три схеми визначення вартості електроенергії споживачу. Одна з них визначає слідуючий порядок - обсяг спожитої споживачем у розрахунковому періоді електроенергії на тариф який діяв на початок або кінець розрахункового періоду. Тобто, Правила надають енергопостачальнику право альтернативи при визначенні вартості електричної енергії застосовувати тариф який діяв на початок або на кінець розрахункового періоду. Також, вказаний пункт встановлює, що одна із погоджених сторонами схем повинна зазначатися у договорі про постачання електричної енергії. Оскільки у договорах, укладених з рядом підприємств та установ, перелічених в додатку №1 до акту перевірки, сторони не визначили схему визначення вартості електричної енергії, то при визначенні вартості спожитої споживачами у листопаді, грудні 2005р. електроенергії, сторони керувалися умовами договорів, а саме питання не вирішені договором регулюються Правилами. Тобто, у листопаді, грудні 2005р. застосовувався тариф з врахуванням змін до Правил, який діяв на кінець розрахункового періоду. Крім того, позивач зазначив, що відповідач до акту перевірки неправомірно включив ряд підприємств та установ, оскільки умовами договорів про постачання електроенергії укладених з цими підприємствами та установами, передбачена схема визначення вартості електроенергії - сума добутків рівнів тарифу помножується на обсяг спожитої електричної енергії.
Також позивач вважає, що відповідач неправомірно після закінчення перевірки вніс до акту перевірки суттєві зміни, якими зменшив суму додатково отриманої виручки, обґрунтовуючи тим, що у відповідності до п.3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України №298/519 від 03.12.2001р. (надалі по тексту –Інструкція), акт є підставою для прийняття рішення, та звертає увагу суду на те, що Інструкція та інші нормативно-правові акти не надають відповідачеві право на внесення змін до акту перевірки після закінчення перевірки. Позивач стверджує, що будь-які документи, що підтверджують внесення зміни до акту перевірки на його адресу відповідачем не надсилались.
Відповідач заявлений позивачем адміністративний позов не визнає, надав суду заперечення від 29.05.2006р. №13-1118, в якому зазначає, що не допускав порушення порядку проведення перевірки правильності застосування ВАТ «Одесаобленерго»тарифів на електроенергію. Згідно з вимогою прокуратури Одеської області від 29.12.05р. №07/1, Держінспекція включила до плану роботи на 1 квартал 2006р. перевірку структурних підрозділів позивача, в тому числі Центрального РЕМ. Перевірка Центрального РЕМ здійснювалась на підставі ст.13 ЗУ «Про ціни і ціноутворення», п.6 п/п «а»Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабміну України від 13.12.200р. №1819 та посвідчення від 27.01.2006р. №38, підписаного начальником Держінспекції. За результатами перевірки був складений акт, яким зафіксовано факт порушення Центральним РЕМ ВАТ «Одесаобленерго»вимог п.7.9 Правил, а саме при розрахунках зі споживачами, коли дата зміни тарифу не збігалася з датою початку розрахункового періоду, для визначення вартості спожитої електричної енергії застосовувався тариф який діяв на кінець розрахункового періоду, замість тарифу який діяв на початок розрахункового періоду. Вказане порушення призвело до необґрунтованого отримання позивачем додаткової виручки у сумі 126 185,56грн., яка підлягає вилученню до держбюджету.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що постановою НКРЕ України від 17.10.2005р. №910 до Правил були внесені зміни, в тому числі і до порядку визначення енергопостачальниками величини коштів, яку має сплатити споживач за спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію, якими встановлено, що енергопостачальник має право застосовувати тариф який діяв на кінець або початок розрахункового періоду. В зв’язку з чим, до акту перевірки було внесено зміни, шляхом зменшення суми додатково отриманої виручки до 122 109,65грн. (обчислювався період з 01.01.05р. по 24.11.05р.).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:
Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області була включена прокуратурою Одеської області до плану перевірки додержання енергопостачальними організаціями ЗУ “Про енергозбереження” від 17.01.2006р. В зв’язку з чим, Держінспекція провела вибіркову перевірку порядку застосування Центральним РЕМ ВАТ «Одесаобленерго»тарифів на електричну енергію за період з 01.01.2005р. по 01.01.2006р. За результатами перевірки складено акт від 15.02.2006р. №000072 на підставі якого Держінспекція прийняла рішення від 20.02.2006р. №35 про застосування до ВАТ “Одесаобленерго” економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого встановила наступне: при розрахунках зі споживачами, коли дата зміни тарифу не збігалася з датою початку розрахункового періоду, Центральний РЕМ ВАТ “Одесаобленерго” допустив необґрунтоване застосування тарифів за використану електроенергію, які діяли на кінець розрахункового періоду, замість тарифів, які діяли на початок розрахункового періоду, чим порушив вимоги п.7.9 Правил. За вчинене порушення Держінспекція вирішила вилучити у ВАТ «Одесабленерго»в доход державного бюджету додатково отриману виручку у сумі 122 109,65грн. та стягнути штраф у двократному розмірі суми додатково отриманої виручки - 244 219,30грн.
Так, у відповідності до ЗУ «Про ціни та ціноутворення»на Держінспекцію з контролю за цінами покладено функцію державного контролю за додержанням підприємствами державної дисципліни цін.
ВАТ «Одесаобленерго» є підприємством основна діяльність якого - постачання електричної енергії споживачам –фізичним та юридичним особам. При визначенні вартості спожитої споживачами електроенергії, позивач повинен дотримуватися порядку застосування тарифу визначеного Правилами.
Із аналізу існуючих правовідносин між ВАТ «Одесаобленерго»та споживачами - ВАТ «Одеський завод поліграфічних машин», Селекційний генетичний інститут, Одеська національна академія харчових технологій, Військова частина А-2238, Спортивний клуб армії, ЗАТ ПО «Одеський консервний завод», КП «Одесміськелектротранс», УПТ РК в/ч 3003, КП «Міська клінічна інфекційна лікарня», 411 Центр військово-клінічний госпіталь, ПІІ «Макдональдз Юкрейн ЛТД», ТОВ «Лібра», КП «Електричних мереж зовнішнього освітлення Одесміськсвітло», ПІІ «Механіки України», Малиновський райвідділ освіти райадміністрації, ТОВ «Південноукраїнська склокомпанія», ВАТ «Одеський завод автоагрегат», ТОВ «Стікон», які базуються на договорах про постачання електричної енергії, відповідач вважає, що договором не передбачена одна із схем визначення вартості спожитої споживачем у розрахунковому періоді електроенергії, встановлених п.7.9 Правил, тобто не зазначено який потрібно застосовувати тариф на кінець або початок розрахункового періоду. Тому, при визначенні вартості спожитої електричної енергії вище- перерахованими споживачами, коли дата зміни тарифу не збігалася з датою початку розрахункового періоду, потрібно було застосовувати тариф який діяв на початок розрахункового періоду. Із виданих споживачам рахунків на оплату вартості спожитої електроенергії у 2005р. вбачається, що ВАТ «Одесаобленерго»застосовувало тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду. У результаті неправильного застосування тарифів, ВАТ «Одесаобленерго»необґрунтовано отримало додаткову виручку у сумі 122 109,65грн. та допустило порушення державної дисципліни цін. В зв’язку з чим відповідач вирішив вилучити в доход держбюджету додатково отриману виручку у сумі 122 109, 65грн. та штраф у сумі 244 219,30грн.
Однак, на думку суду, з огляду на вищенаведені обставини та з урахуванням вимог чинного законодавства, твердження відповідача щодо порушення позивачем державної дисципліни цін, шляхом недотримання встановленого порядку застосування тарифів є безпідставними та спростовуються з врахуванням наступного.
Правовідносини між споживачами електричної енергії та енергопостачальником регулюються ЗУ «Про електроенергетику», Правилами та іншими нормативно-правовими актами. Правила (п.7.1 в редакції від 22.08.2002р.) встановлюють, що розрахунки споживачів з постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом здійснюються за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.
Пунктом 7.9 Правил ( в редакції від 22.08.2002р.) передбачено дві схеми визначення вартості спожитої електроенергії споживачами:
- обсяг спожитої у розрахунковому періоді електроенергії помножується на тариф який діяв на початок розрахункового періоду;
- обсяг спожитої електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається відповідно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідні їм обсяги електричної енергії. Вказаний пункт правил передбачає, що обрана схема обов’язково зазначається у договорі.
З наданих позивачем копій договорів про постачання електричної енергії, укладених зі споживачами - ВАТ «Одеський завод поліграфічних машин»(договір №152 Ц від 20.08.2004р.), Селекційно-генетичний інститут –Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (договір №99 від 27.05.2004р.), Одеська Національна академія харчових технологій (договір №55 від 18.03.2004р.), військова частина А2238 (договір №20 від 01.03.2004р.), ЗАТ ВО “Одеський консервний завод” (договір №580 Ц від 06.09.2004р.), Управління південного територіального командування внутрішніх військ МВС України (в/ч 3003, договір №255 Ц від 29.01.2005р.), ПІІ “Макдональдз Юкрейн ЛТД” (договір №581 від 04.06.2004р.), ТОВ “Лібра” (договір №570 від 08.06.2004р.) вбачається, що згідно додатку до договору «Порядок розрахунків», сторони погодили схему визначення вартості електроенергії, а саме розмір коштів, які має сплатити споживач за спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію, визначається на підставі поданого споживачем “Акту про обсяги спожитої електроенергії”, як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії. Фактично відповідач повинен був перевірити дотримання позивачем встановленої договором схеми визначення вартості електричної енергії. У разі виявлення порушення провести розрахунок додатково отриманої виручки виходячи з різниці суми яка повинна була розраховуватися споживачу, згідно схеми визначеної договором (обсяг спожитої електричної енергії на суму добутків рівнів тарифу відповідного класу) за мінусом суми розрахованої з порушенням встановленої договором схеми (обсяг на тариф який діяв на кінець розрахункового періоду).
Між тим, в акті перевірки, який у відповідності до п.3.1 Інструкції є підставою для прийняття рішення та в оспорюваному рішенні відповідач встановив, що договорами про постачання електричної енергії, укладеними зі споживачами –юридичними особами, зазначеними в додатку №1 до акту, не передбачена схема визначення вартості спожитої електроенергії, тому позивач повинен був застосовувати тариф який діяв а початок розрахункового періоду, але застосовував тариф який був встановлений на кінець розрахункового періоду, чим допустив порушення застосування тарифів, що призвело до неправомірного отримання додаткової виручки. Додатково отриману виручку відповідач розрахував шляхом різниці виставленої до оплати суми згідно тарифу якій діяв на кінець розрахункового періоду та суми яка повинна була виставлятись з урахуванням тарифу який діяв на початок розрахункового періоду.
Таким чином, у суду є підстави вважати, що відповідач не перевіряв правильність застосування позивачем тарифів стосовно тих споживачів у яких договором про постачання електроенергії встановлена схема визначення вартості електричної енергії, в зв’язку з чим неправомірно включив до акту перевірки споживачів у яких в договорі передбачена схема визначення вартості електричної енергії та зробив висновки, що потрібно було при визначенні вартості спожитої цими споживачами електричної енергії застосовувати тариф який діяв на початок розрахункового періоду.
Щодо внесення відповідачем до акту перевірки змін в частині визначення суми додатково отриманої позивачем виручки, в зв’язку зі змінами внесеними до Правил постановою НКРЕ України від 17.10.2005р. №910, суд приходить до висновку, що такі дії відповідача є неправомірними з наступних підстав.
Інструкцією ні іншими нормативно-правовими актами, якими керується відповідач при здійсненні покладених державою функцій не передбачено право вносити до акту перевірки зміни після закінчення проведення перевірки. Акт складено та підписано 15.02.2006р. сторонами –головними інспекторами - Паненко Т.А., Абрамчук Ж.А. та керівником групи по розрахункам з юридичними особами - Т.Б.Долгих. Скріпивши підписами акт, сторони засвідчили факт закінчення перевірки. Крім того, в акті перевірки відповідач зафіксував суму додатково отриманої виручки –126 185,56грн. На підставі акту приймається рішення, яким стягується в доход бюджету сума додатково отриманої виручки визначеної в акті перевірки та штраф в двократному розмірі суми додатково отриманої виручки. Суд приходить до висновку, що внесені зміни до акту перевірки є суттєвими, їх не можна розцінювати як внесені з метою виправлення описки або очевидних арифметичних помилок. Тому, суд розцінює такі дії відповідача незаконними та не бере до уваги внесені зміни до акту і відповідно приходить до висновку, що сума додатково отриманої виручки, яка зазначена у рішенні –122 109,65грн. не відповідає сумі зазначеній в акті перевірки та в розрахунку оформленому додатком №1 до акту перевірки - 126 185,56грн.
За таких обставин, на думку суду висновки відповідача щодо ряду споживачів, зазначених в додатку №1 до акту, а це –Спортивний клуб армії, КП «Одесміськелектротранс», КП «Міська клінічна інфекційна лікарня», 411 Центр військово-клінічний госпіталь, ПІІ «Механіки України», Малиновський районний відділ освіти районної адміністрації, ТОВ «Південноукраїнська склокомпанія», ВАТ «Одеський завод автоагрегат»ТОВ «Стікон» з якими укладені договори про постачання електричної енергії і умови яких не містять схеми визначення вартості спожитої електричної енергії, як зазначив в акті перевірки відповідач та не заперечує вказаного факту позивач, з урахуванням змін внесених до Правил постановою НКРЕ України від 17.10.2005р. № 910, якими надано право енергопостачальнику застосовувати тариф який діяв на початок або кінець розрахункового періоду, позивач у листопаді, грудні 2005р. неправомірно застосував тариф який діяв на кінець розрахункового періоду є безпідставними. Крім того, фактично споживачі отримуючи рахунки для здійснення оплати вартості спожитої електричної енергії у листопаді, грудні 2005р. та оплачуючи їх, погодили застосування тарифу при визначенні вартості електричної енергії які діяли на кінець розрахункового періоду.
Відносно тверджень позивача, що відповідачем був порушений порядок, що передує проведенню перевірки та порядок проведення перевірок, встановлений ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»суд приходить до наступного.
У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи те, що ст.13 ЗУ «Про ціни і ціноутворення» встановлює, що державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов’язки і несуть відповідальність, передбачені ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»та враховуючи, що нормативно-правові акти якими відповідач керується при здійсненні перевірки, не встановлюють порядку проведення перевірки, то Держінспекція повинна була в частині порядку, що передує проведенню перевірки та порядку проведення перевірки керуватися вказаним Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка відповідачем була проведена за дорученням прокуратури Одеської області. Але і в цьому випадку відповідач повинен дотримуватись порядку проведення перевірки, встановленого Законом. Як вбачається зі змісту акту перевірки, в ньому не зазначається яку саме відповідач проводив перевірку планову виїзну чи позапланову виїзну перевірку. Крім того, відповідач не надав суду доказів які б підтверджували виникнення права на здійснення ним перевірки позивача. Відповідно до ст.11 Закону, право на проведення планової виїзної перевірки надається лише у тому випадку, коли підприємству, що підлягає перевірці не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Отже, суд приходить до висновку, що відповідач допустив порушення встановленого Законом порядку, що передує проведенню перевірки і відповідно порядок проведення перевірки, а також не підтвердив відповідними доказами виникнення права на проведення перевірки, в зв’язку з чим складений відповідачем акт перевірки та прийняте рішення є такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд вважає, що викладені в акті перевірки та оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для визнання рішення нечинним.
Згідно ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є буді-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 1 ст.71 КАСУ передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене, прийняте Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області рішення від 20.02.2006р. №35 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме ЗУ «Про ціни і ціноутворення», Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, Положенню про Державну інспекцію з контролю за цінами, у зв’язку з чим визнається судом нечинним.
Позивачу, згідно ст.94 КАС України відшкодовується з Державного бюджету України судові витрати.
Керуючись ст.ст.94, 162, 163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області від 20.02.2006р. №35 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Сторонам надано право ст.185 КАС України подати апеляційну заяву на постанову господарського суду Одеської області протягом 10 днів з дня її складання в повному обсязі.
Згідно п.1 ст.254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого п. 3 ст. 186 КАС України.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 22.06.2006 р.
Суддя Торчинська Л.О.