Справа № 408/9293/12
Провадження №2-а/210/43/13
ПОСТАНОВА
іменем України
"01" лютого 2013 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Чайкіної О.В.,
при секретарі Ромашевському В.Є.,
за участі позивача: ОСОБА_1,
відповідача – інспектор ДПС РДПС ДАІ КМУ: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського районного суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до посадової особи – інспектора ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2 про визнання незаконними дій посадової особи та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 24.12.2012 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із вищеназваним адміністративним позовом посилаючись на ті обставини, що 19 груддя 2012 року інспектором ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2 у відношенні нього було винесено постанову серія АЕ1 №361462 про адміністративне правопорушення. Відповідно до вищезазначеної постанови на позивача було накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі - 425 (чотириста двадцять п'ять ) гривень.
Зі змісту постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач 19.12.2012 року о 21 годині 30 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 по пр. Миру, на перехресті з вул. Кобилянського, здійснюючи розворот, завчасно до початку маневру, але не менше як за 50-100 метрів у населеному пункті, не подав попереджувальний сигнал покажчиком повороту, чим порушив вимоги п. 9.4 Правил Дорожнього руху України.
Позивач вважає вищеназвану постанову такою, що не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, оскільки: 1) при складанні протоколу серія АГ2 №745711 від 19.12.2012р. про адміністративне правопорушення інспектором ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2, не було узято до уваги пояснення позивача про відсутність порушення ним ПДР, так як з його слів, рухаючись по вул. Лермонтова, при повороті на пр. Миру завчасно включив лівий покажчик повороту і для здійснення розвороту на перехресті пр. Миру і вул. Кобилянського зайняв крайню ліву смугу руху проїзної частини, відповідно до п.10.4 ПДР України; 2) в постанові інспектора ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2 АЕ1 №361462 від 19.12.2012р. відсутні відомості що до скоєння правопорушення з прив'язкою його до стаціонарних об'єктів. В протоколі серії АГ2 №745711 від 19.12.2012р. про адміністративне правопорушення, а також в постанові АЕ1 №361462 від 19.12.2012р. Інспектором ДПС РДПС ДАІ ОСОБА_2, не вказано всі обставини начебто скоєного правопорушення (напрямок руху керованого автомобіля, його положення на проїзній частині т.д.).; 3) до протоколу серія АГ2 №745711 від 19.12.2012р. і постанови АЕ1 №361462 19.12.2012р. в якості свідка внесено працівника міліції інспектора ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_3, який знаходився при виконанні службових обов'язків і зупинив керований позивачем автомобіль; 4) Інспектор ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2 було проігноровано зауваження, що в машині позивача знаходиться свідок, який їхав з останнім. Цей свідок, не був внесений до протоколу серія АГ2 №745711 від 19.12.2012р. і постанови АЕ1 №361462 від 19.12.2012р.; 5) в протоколі серії АГ2 №745711 від 19.12.2012 Інспектор ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2 вказав, що в якості доказу додається CD-R з відеозаписом начебто правопорушення. Але при складанні протоколу позивач цього доказу не бачив і з його змістом не був ознайомлений; 6) прилад, яким начебто проводився нагляд за дорожнім рухом (побутова відеокамера невизначеного виробника, зазначена в постанові АЕ1 №361462 від 19.12.2012 року Інспектором ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2 як «відеокамера «Соні») з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема об'єкт зйомки, режим зйомки, кут огляду приладу тощо).
На підставі вищевикладеного позивач просить суд винести постанову, якою визнати незаконними дії посадової особи – інспектора дорожньо-патрульної служби, прапорщика міліції РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2, щодо винесення постанови серії АЕ1 №361462 від 19.12.2012 року та скасувати постанову серії АЕ1 №361462 від 19.12.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП України, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425 грн. 00коп.
25 грудня 2012 року судом було винесено ухвалу про залишення адміністративного позову без руху, та надано позивачеві строк для усунення даних недоліків до 21 січня 2013 року. У наданий термін недоліки позивачем були усунуті, та 11.01.2013 року судом було відкрито провадження по справі.
25 січня 2013 року під час розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про відкладення слухання справи для уточнення ним адміністративного позову в частині стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем для оплати судового збору при подачі адміністративного позову.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав із мотивів, викладених у позовній заяві та просить визнати незаконними дії інспектора ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Відповідач - інспектор ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2 позов не визнав та суду пояснив, що у відповідності до ПДР України водій перед перестроюванням, поворотом або розворотом повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку. Позивач 19.12.2012 року, керуючи транспортним засобом у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, під час виконання розвороту по пр.-ту Мира на перехресті пр.-т Миру – вул. Кобилянського не включив покажчик повороту відповідного напрямку, а тому ним було правомірно складено протоколи про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши сторін, суд приходить до наступних висновків.
19.12.2012 року інспектором ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 745711, з якого вбачається, що позивач 19.12.2012року в 21.30год., керуючи транспортним засобом марки «Дачія Логан», д.н.з. НОМЕР_2 по пр-ту Миру, на перехресті з вул. Кобилянського, здійснюючи розворот, завчасно до початку маневру, але не менш як за 50-100метрів у населеному пункті не подав сигнал покажчику повороту, чим порушив п. 9.4. ПДР України, а саме правила користування попереджувальними сигналами.
Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №361462 від 19.12.2012 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Зі змісту даної постанови вбачається, що позивач 19.12.2012 року о 21 годині 30 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 по пр. Миру, на перехресті з вул. Кобилянського, здійснюючи розворот, завчасно до початку маневру, але не менше як за 50-100 метрів у населеному пункті, не подав попереджувальний сигнал покажчиком повороту, чим порушив вимоги п. 9.4 Правил Дорожнього руху України.
Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інше. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Реалізуючи свої повноваження в певних сферах, суб’єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст.9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб’єкта владних повноважень.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази. Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Згідно зі ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, на підставі якого орган, в компетенцію якого входить дане питання приймає рішення про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП повністю викладені в протоколі про адміністративні правопорушення серії АГ2 № 745711 від 19.12.2012 року, а тому вони є об’єктивними і вказують на вчинення адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, який складено відносно ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Копію зазначеного протоколу було вручено позивачу. Дії інспектора ДПС ОСОБА_2 в частині складення цього протоколу позивачем не оскаржувались.
Доводи позивача про те, що при складанні протоколу серія АГ2 №745711 від 19.12.2012р.р. про адміністративне правопорушення інспектором ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2, не було узято до уваги його пояснення про відсутність порушення ним ПДР, так як з його слів, рухаючись по вул. Лермонтова, при повороті на пр. Миру завчасно включив лівий покажчик повороту і для здійснення розвороту на перехресті пр. Миру і вул. Кобилянського зайняв крайню ліву смугу руху проїзної частини, відповідно до п.10.4 ПДР України спростовуються його ж показаннями, наданими під час судового засідання. Так, позивач зазначав, що включав покажчик повороту при здійсненні маневру (лівого повороту) з вул. Лермонтова на пр.-т Миру у м. Кривому Розі. При цьому, позивач не надав однозначної відповіді, що ним були виконані вимоги п. 9.4. ПДР України при здійсненні розвороту на перехресті «пр.-т Миру-вул. Кобилянського», оскільки зазначав, що покажчик повороту автоматично виключився після повороту з вул. Лермонтова на проспект Миру, однак у подальшому при здійсненні маневру розвороту, він міг як спрацювати, так і не спрацювати, оскільки у транспортного засобу позивача на той час були проблеми з акумулятором.
Також суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що в постанові інспектора ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2 АЕ1 №361462 від 19.12.2012р. відсутні відомості що до скоєння правопорушення з прив'язкою його стаціонарних об'єктів, а в протоколі серії АГ2 №745711 від 19.12.2012р. про адміністративне правопорушення, і в постанові АЕ1 №361462 від 19.12.2012р. не вказано всі обставини скоєного правопорушення (напрямок руху керованого автомобіля, його положення на проїзній частині т.д.), оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Під час розгляду справи, судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №745711 від 19.12.2012р., складений відносно ОСОБА_1, постанову АЕ1 №361462 від 19.12.2012р. в справі про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що вони містять дату, час, місце, обставини правопорушення, зокрема прив’язку до стаціонарних об’єктів (пр-т Миру, електроопора № 140), напрямок руху транспортного засобу, тощо.
Крім того, суд зазначає, що та обставина, що при зупинці транспортного засобу позивача особа, яка зупинила його та відрекомендувалася співробітником міліції, не відповідає особі, яка склала постанову та протокол про адміністративне правопорушення; до протоколу серія АГ2 №745711 від 19.12.2012р. і постанови АЕ1 №361462 від 19.12.2012р. не може бути покладена в основу судового рішення, оскільки як вбачається з матеріалів справи (а.с. 18), 19.12.2012р. відповідач разом з інспектором ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_3 разом здійснювали патрулювання маршруту № 1 (на ділянці де зафіксовано правопорушення). На питання позивача, стосовного того, чому спочатку до нього підійшов інспектор ДПС РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_3 а не особа, яка склала протокол та постанову про адміністративне правопорушення, відповідач під час судового засідання пояснив, що в цей час припарковував службовий автомобіль на узбіччі дороги у відповідності до вимог ПДР України.
Судом під час розгляду справи відповідно до вимог ст. 146 КАС України за клопотанням позивача досліджено запис з відеорегістратора, що був встановлений у його транспортному засобі «Дачіа Логан» р/н НОМЕР_2, однак з даного запису вбачається лише дії відповідача після зупинки транспортного засобу. При цьому, оглянутий відеозапис не містить посилань позивача на факт фіксації відеорегістратором моменту включення покажчику повороту. Таким чином, суд не приймає їх до уваги.
Судом не приймається до уваги відеозапис, наданий відповідачем, оскільки хоча відповідач і надав докази правомірності застосування відеокамери (а.с. 21), однак протягом розгляду справи не надав сертифікат відповідності даної відеокамери.
Таким чином, дослідженими по справі доказами по справі повністю спростовуються твердження позивача, викладені ним у позовній заяві та в судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд при вирішенні справи, відповідно до ст.9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб’єкта владних повноважень.
Законом України від 20.12.1990 р. № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-XII) визначено, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основними завданнями міліції є, зокрема, забезпечення безпеки дорожнього руху (стаття 2 Закону № 565-XII).
Відповідно до статті 4 Закону № 565-XII правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
Згідно статті 7 Закону № 565-XII міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається, в тому числі, з підрозділів державної автомобільної інспекції.
Правовий статус Державної автомобільної інспекції визначається Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 341, згідно з п. 1 якого Державтоінспекція є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України. Основними завданнями Державтоінспекції є, у тому числі: реалізація в межах своєї компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; організація контролю за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища від шкідливого впливу транспортних засобів; виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.
Згідно з п. 5 підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух», «Про оперативно-розшукову діяльність», іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність.
Так, завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби, що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України визначає Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затв. Наказом МВС України № 111 від 27.03.2009 р.
Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана, крім іншого: виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ; забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері (п. 5, 12 ч. 1 статті 10 Закону № 565-XII).
В силу положень Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 р. N 111 до завдань і функцій підрозділів ДПС віднесено: нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки; забезпечення безпечного й безперебійного руху транспортних засобів; профілактика, попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху; винесення відповідно до чинного законодавства постанов про адміністративні порушення.
З урахуванням наведеного, дії відповідача щодо винесення постанови серії АЕ1 № 361462 від 19.12.12р. відповідають вимогам законодавства, що регламентує правовий статус даного суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, а також ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Таким чином, Позивачем не представлено і судом не здобуто будь-яких інших доказів в обґрунтування його вимог щодо незаконності дій інспектора дорожньо-патрульної служби, прапорщика міліції РДПС ДАІ КМУ ОСОБА_2, а також доказів незаконності постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
У відповідності до п. 9.4. Правил дорожнього руху України № 1306 від 10.10.2001 р. (зі змінами та доповненнями) подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50 - 100 м у населених пунктах і за 150 - 200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру).
За таких обставин, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що відповідачем надано достатньо доказів, які вказують на наявність в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП та вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки постанова в справі про адміністративне правопорушення серія АЕ1 №361462 від 19.12.2012р. року винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1 ч.1, 10,11,18 ч.1 п.2, 71, 158-163,171-2 КАС України, ст.ст.122 ч.2, 126 ч.1, 245, 251, 254, 258, 280, 293 КУпАП, п.п. 9.4 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесенимиПостановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., суд,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до посадової особи – інспектора ДПС РДПС ОСОБА_4 ОСОБА_5 про визнання незаконними дій посадової особи та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 05 лютого 2013р.
Суддя:ОСОБА_6