Справа № 0915/2630/2012
Провадження № 22ц/779/124/2013
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І.М.
Суддя-доповідач Томин О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Томин О.О.,
суддів: Пнівчук О.В., Шишка А.І.,
секретаря: Лисак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Слобідської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, виконавчого комітету Чорнолізької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 про поновлення терміну звернення до суду, визнання незаконними та скасування рішень, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2012 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2012 року поновлено ОСОБА_2 термін звернення до суду в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Чорнолізької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 26.05.1993 року. Позов ОСОБА_2 до Слобідської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, виконавчого комітету Чорнолізької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішень задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Чорнолізької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 26.05.1993 року «Про надання дозволу ОСОБА_3 на будівництво житлового будинку». Визнано протиправним та скасовано рішення сесії Слобідської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 23.12.2011 року щодо надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,03 га. за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку та громадських будівель, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Тисменицького району Івано-Франківської області.
Не погоджуючись з даним рішення суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи.
На його думку, судом першої інстанції не було враховано, що оскаржуваним рішенням Чорнолізької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 26.05.1993 року відповідачу було надано дозвіл на будівництво житлового будинку, виготовлення технічної документації для будівництва за рахунок вилучення частини земельної ділянки площею 0,03 га. у позивача та надано ОСОБА_2 додатково (в замін вилученої) земельну ділянку в іншому місці. Також судом не враховано, що на спірній земельній ділянці апелянтом було розпочато будівництво, встановлено фундамент, завезено будівельні матеріали, а також виготовлено будівельний паспорт, і на це була згода позивача ще в 1993 році. Вважає, що позивач навмисно ввів в оману суд з приводу того, що він довідався про оскаржуване рішення тільки 29.12.2011 року. Крім того, зазначає, що місцевим судом було порушено норми процесуального права щодо можливості подання відповідачем доказів та заперечень, а також подання зустрічного позову.
Тому просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без зміни. Представники Слобідської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, виконавчого комітету Чорнолізької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча повідомлялися про час та місце розгляду справи належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта та позивача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить домоволодіння по АДРЕСА_1, Тисменицького району Івано-Франківської області, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.12.2009 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації від 10.12.2009 року (а.с. 9 - 10).
Дане будинковолодіння знаходиться на земельній ділянці площею 0,25 га., яка передана в користування ОСОБА_2 згідно рішення сесії Слобідської сільської ради від 27.12.1993 року (а.с. - 12).
Встановлено також, що рішенням Слобідської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області №124-9/2011 від 23.12.2011 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку) площею 0,22 га. за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. - 8), а 0,03 га. земельної ділянки без його згоди та відома фактично вилучено та рішенням сесії Слобідської сільської ради від 23.12.2011 року передано для будівництва та обслуговування будинку ОСОБА_3
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Чорнолізької сільської ради від 26.05.1993 року «Про надання дозволу на будівництво жилого будинку» ОСОБА_3 надано дозвіл на будівництво жилого будинку на власній присадибній ділянці (а.с. - 14).
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскаржувані рішення сільської ради прийняті із порушення прав та інтересів позивача щодо володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою.
З таким висновком погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2, п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Як вбачається із повідомлення архівного відділу Тисменицької районної державної адміністрації №66/К-7 від 07.02.2012 року в документах Чорнолізької сільської ради за 1993 рік рішення про виділення земельної ділянки під будівництво на ім'я ОСОБА_3 не виявлено, і що рішень, датованих 26.05.1993 року, в архіві немає (а.с. - 34).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України від 18.12.1990 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Посилання апелянта на те, що на спірній земельній ділянці ним було розпочато будівництво, встановлено фундамент, завезено будівельні матеріали, а також виготовлено будівельний паспорт, і на це була згода позивача ще в 1993 році не заслуговують на увагу, оскільки згідно акту виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель, без зазначення дати, земельна ділянка відповідача межує із ділянкою ОСОБА_2, однак, докази погодження з ним меж земельної ділянки відсутні (а.с. - 59, зворот), а також немає згоди на вилучення 0,03 га. землі, відповідно до вимог ст. 31 ЗК України (в редакції 1990 року).
Що стосується тверджень апелянта, що судом не враховано всіх обставин справи, безпідставно обмежено у поданні доказів та зустрічного позову, то такі є безпідставними і голослівними, заперечуються матеріалами справи, а тому не можуть бути взяті до уваги колегією суддів.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча Томин О.О.
Судді: Пнівчук О.В.
Шишко А.І.