Справа №2-2554-1/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2007 р. м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Кирилюк Г.М.
при секретарі Обухівському О.В.
з участю позивача ОСОБА_1.
представника позивача ОСОБА_2.
представника відповідача Войнаровського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім
ЄПК-Україна» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників
товариства, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного
прогулу та допомоги по тимчасовій непрацездатності -
встановив:
05.07.2007 р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ЄПК-Україна» (надалі -ТОВ «Торговий дім ЄПК-Україна») про визнання недійсними наказів №3 від 21.06.2007 р. та №4 від. 21.06.2007 р. Також просив визнати його діючим генеральним директором цього товариства.
Посилається на ті підстави, що з 14.11.2002 р. він був призначений на посаду генерального директора ТОВ «Торговий дім ЄПК-Україна». З 21.06.2007 р. і до пред'явлення позову перебував на лікарняному.
02.07.2007 р. йому стало відомо, що комерційний директор товариства ОСОБА_3. захватив печатку, видав накази про його звільнення з роботи та призначив себе генеральним директором. Оскільки під час судового розгляду вказані накази були скасовані особою, що їх видала, від позовних вимог про визнання їх недійсними відмовився.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 2.11.2007 р. провадження в справі в цій частині закрито.
В судовому засіданні 02.11.2007 р. позивач та його представник уточнили позовні вимоги. Позивач просить поновити його на роботі на посаді генерального директора ТОВ «Торговий дім ЄПК-Україна», оскільки рішення Загальних зборів його учасників від 28.04.2007 p., оформлене протоколом № 5, є неправомірним.
16.11.2007 р. позивач доповнив свої позовні вимоги та остаточно визначив. Просить визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім ЄПК-Україна» від 28.04.2007 p., оформлене протоколом №5, поновити його на посаді генерального директора цього товариства, стягнути 29002,60 грн. допомоги по тимчасовій непрацездатності та 23690,34 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Посилається на те, що його було звільнено з роботи без законної правової підстави. Так, в протоколі №5 Загальних зборів його учасників від
28.04.2007 р. не зазначено підстав, з яких його звільнено з роботи. Копія вказаного протоколу, що була надана представником відповідача, є підробленою. Крім цього, з вказаним рішенням його не було ознайомлено. Про його існування він дізнався лише 22.10.2007 р.
Оскільки рішення Загальних зборів від 28.04.2007 р. про його звільнення є незаконним, просить визнати його недійсним.
Представник відповідача проти позову заперечує. Пояснив, що позивача було звільнено з роботи з посади генерального директора з 30.04.2007 р. згідно рішення Загальних зборів учасників товариства №5 від 28.04.2007 р., у зв'язку з втратою довіри, на підставі п.2 ст.41 КЗпП України. Про ознайомлення позивача з вказаним рішенням було складено відповідний акт від 01.06.2007 р.
Оскільки позивач відмовився добровільно залишити свою посаду, не віддавав господарську документацію та печатку товариства, він продовжував отримувати заробітну плату як директор товариства до червня 2007 року.
1.06.2007 р. на підприємство прибув представник іноземного учасника товариства, за участю якого було складено акт про інформування позивача про його звільнення та про відмову позивача від одержання копії рішення загальних зборів від 28.04.2007 р. Вважає, що звільнення позивача з роботи було проведено у відповідності до вимог трудового законодавства і підстав для його поновлення не має. Крім цього позивачем було порушено встановлений законом строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, про поновлення якого позивач не просить. Також відсутні підстави для визнання рішення Загальних зборів товариства від 28.04.2007 р. недійсним.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було призначено на посаду Генерального директора ТОВ «Торговий дім ЄПК-Україна» згідно протоколу №1 Загальних зборів його учасників від 14.11.2002 року (а.с.6-7).
Згідно рішення Загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Торговий дім ЄПК-Україна» від 28.04.2007 p., ОСОБА_1 було звільнено з посади Генерального директора товариства у зв'язку із втратою довіри на підставі п.2 ст.41 КЗпП України з 30 квітня 2007 року (а.с.53).
Позивач не оспорює правомірність свого звільнення за п.2 ст.41 КЗпП України, оскільки вважає, що протокол Загальних зборів товариства від 28.04.2007 р. взагалі не містить будь-яких підстав його звільнення. При цьому посилається на копію протоколу, яку було надіслано юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами у установчих документах».
Посилання позивача на копію протоколу, яка надіслана до державного реєстратора, не є підставою для визнання недійсним рішення Загальних зборів, оскільки суду було надано оригінал вказаного протоколу, в яком зазначені підстави звільнення позивача. Про визнання вказаного протоколу недійсним з тих підстав, що оригінал не відповідає його копії позовних вимог не заявлено.
Оскільки позивача було звільнено з роботи з зазначенням підстав звільнення, які він не оспорює, судом не встановлено порушень вимог ч. 1 ст. 235 КЗпП України.
Про рішення Загальних зборів товариства від 28.04.2007 р. про звільнення позивача було доведено до його відома 01.06.2007 р. та запропоновано отримати його копію.
Згідно акту від 01.06.2007 p., від отримання його копії позивач
відмовився (а.с.54).
Позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень про те, що йому не було відомо про своє звільнення з роботи з 30.04.2007 р.
За таких обставин у суду відсутні підстави брати під сумнів акт від 01.06.2007 р. про повідомлення позивача про його звільнення з роботи.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою по поновлення на роботі в місячний строк з дня вручення копії наказу про своє звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі та не просив суд поновити його у зв'язку з поважністю причин його пропуску. Позивач 05.07.2007 р. звернувся до суду з позовом про визнання його діючим генеральним директором, а з позовом про поновлення його на роботі - лише 02.11.2007 р.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім ЄПК-Україна» від 28.04.2007 p., оформлене протоколом №5, поновлення його на посаді генерального директора цього товариства, стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності та середнього заробітку за час вимушеного прогулу є необгрунтовані та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ч. З ст. 147-1, ст.ст. 233, 235 КЗпП України, ст.ст. 10, 57-60,212,213,215, 218 ЦПК України, суд
Вирішив:
ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ЄПК-Україна» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано
протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на
рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на
апеляційне оскарження.