Справа № 2-277-07
Р І Ш Е Н Н Я.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«3» вересня 2007 року Любомльський районний суд Волинської області в
складі:
головуючого - судді ПЕШКОВА М.І.,
при секретарі НОСКУ А.В.,
з участю позивачаОСОБА_1,
відповідачаОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
До районного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1, котра просить постановити рішення, яким розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2.
Вимоги обгрунтувала тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини між ними припинені, вони проживають окремо, відповідач фактично має іншу сім'ю та дитину від іншого шлюбу, шлюб існує лише формально. Також просить неповнолітню дитину залишити з нею. Спільно нажите майно залишити їй та їхній дочці.
Під час судового засідання позивачка вимоги позову підтримала повністю та пояснила, що примирення між відповідачем неможливе, наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, проти розірвання шлюбу не заперечує, не претендує на спільно нажите майно в шлюбі.
Аналізом доказів у справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Позивачка ОСОБА_2 (дівоче прізвище Мартинюк) та відповідач солодуха ОСОБА_3, 7 листопада 1992 року зареєстрували шлюб у Любомльському райвідділі ЗАГСу Волинської області, про що відповідно виконано актовий запис під №68.
2
Під час спільного проживання в сім'ї народилася одна дитина, донька ОСОБА_4 Валерйвна, 13-03-1993 року народження, яка є неповнолітньою.
Відповідно до ч. 2 cm. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, дослідивши докази у справі, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що через небажання сторін зберегти сім'ю, постійні конфлікти між ними, шлюб існує лише формально, збереження шлюбу між сторонами суперечитиме їх інтересам та інтересам неповнолітньої дитини, атому вимоги позову є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Майнового спору за поясненнями сторін, між ними не має. Неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4, слід залишити з позивачкою, а оскільки дитина фактична з часу не проживання відповідача з позивачкою, знаходиться на утриманні останньої, витрати при реєстрації розірвання шлюбу сторін в органах РАЦС, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. ю, 11, бо, 212, 213 ЦПК України, на підставі ст.ст. 105, 110, 112 СК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 7 листопада 1992 року в Любомльському райвідділі ЗАГСу Волинської області за актовим записом № 68 між ОСОБА_1 (дівоче прізвище Мартинюк) та ОСОБА_2 - розірвати.
Неповнолітню дитину ОСОБА_4, 13-03-1993 року народження, залишити з позивачкою.
При оформленні розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 17 (сімнадцять) гривень держмита.
Протягом 10 днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.