Справа № 2 -269-07

Рішення

Іменем України

мЛюбомль 03 вересня 2007 року

Любомльський районний суд Волинської області в складі:

головуючого- судді Мосієвича І.В.,

при секретарі Кузьміній Т.О.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача - Ліобомльської райдержадміністрації - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Любомльської районної державної адміністрації, Куснищанської сільської Ради про видачу сертифікату про право на земельну ділянку (пай) та виділення земельної ділянки в натурі,-

встановив:

У суд з позовною заявою звернулася ОСОБА_3, яка просить постановити рішення, яким зобов'язати Любомльську райдержадміністрацію, Куснищанську сільську Раду видати їй сертифікат про право на земельну частку (пай) із земель СГПП "Куснище" правонаступника КСП "Куснищанський ", колгоспу "Шлях Леніна" в розмірі 2,08 га., та виділити таку ділянку в натурі, із земель які не видані у власність або користування. Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 01 січня 1962 року по лютий 1996 року працювала на різних роботах у згаданих вище господарствах, і на даний час є членом колгоспу. Державний акт про право колективної власності на землю КСП "Куснищанський", який був правонаступником колгоспу "Шлях Леніна", в даний час СГПП "Куснища", видано 25 травня 1995 року, тобто на час видачі Державного акту на землю позивачка працювала і була членом згадного КСП.

Згідно довідки СГПП "Куснище" правонаступника "КСП Куснищанський", колгоспу "Шлях Леніна ", вбачається, що на час складання списку членів КСП, які мають право на земельний пай, позивачка не була включена до останнього, оскільки під час розподілу землі в господарстві вже не працювала.

Куснищанська сільська Рада, Любомльська райдержадміністрація, відмовляють поновити їй право на земельну ділянку, оскільки не вправі вносити зміни у згадані вище списки, через, що ОСОБА_3 не змогла вчасно звернутись до суду, пропустивши через це строк позовної давності, просить його поновити і задовольнити позов, поклавши на відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала, посилаючись на викладені

2

в позовній заяві докази.

Представник відповідача - Любомльської райдержадміністрації - проти задоволення позову не заперечує. В судовому засіданні пояснив, що дійсно позивачка зверталася для вирішення цього питання до районної адміністрації, але оскільки вирішення таких спорів, згідно з законодавством, віднесено до компетенції суду, райдержадміністрація не могла задовольнити звернення позивача.

Від Куснищанської сільської Ради до суду надійшла заява, в якій її голова ОСОБА_4, просить розглянути дану справу без участі представника Ради, проти задоволення позову не заперечує.

З довідки виданої виконавчим комітетом Куснищанської сільської Ради від 16.07.2007 року за № 808 вбачається, що Державний акт на право колективної власності на землю КСП "Куснищасньский" був виданий 25.05.1995 року.

Згідно довідки СГПП "Куснище" правонаступника КСП "Куснищанський", "Шлях Леніна" вбачається, що позивачка пропрацювала в останньому з 01.01.1962 року по 31.05.1995 рік.

Свідок по справі, керівник СГПП "Куснище" Дем"янчук ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснив та підтвердив, що позивачка ОСОБА_3 має право на земельну частку (пай), однак помилково не була включена у списки членів господарства, які мають право на земельну ділянку (пай).

Згідно зі ст. 6 ЗК України (1990 року) передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Згідно з п. 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

У п.2 згаданого Указу визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Таким чином, по справі встановлено, що позивачка мала передбачене законодавством право на земельну частку (пай), яке було порушено при розпаюванні земель не з її вини.

Оскільки позивачка неодноразово зверталася в державні органи з приводу захисту порушеного права, не має достатніх юридичних знань, слід визнати, що строк позовної давності вона пропустила з поважних причин і він підлягає поновленню.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню в частині визнання права на пай та покладення обов'язку видати відповідний сертифікат та земельну ділянку в натурі. Оскільки надання земель поза межами населеного пункту належить до компетенції районних держадміністрацій, для поновлення земельних прав позивача останню слід зобов'язати

3

виділити земельну ділянку з вільних земель на території Куснищанської сільської Ради Любомльського району Волинської області та видати відповідний сертифікат.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України судові витрати у формі держмита та судового збору, витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, слід покласти на сільську Раду, з вини якої позивачка не була включена у відповідні списки.

Керуючись ст.ст10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. 6 ЗК України, п.п. 1,2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємствам і організаціям", суд , -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Любомльську районну державну адміністрацію Волинської області видати ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) та виділити земельну ділянку в натурі із земель сільськогосподарського призначення, не наданих у власність та користування на території Куснищанської сільської Ради Любомльського району Волинської області в розмірі 2,08 умовних кадастрових гектарів - вартістю 17630 грн. 98 коп.

Стягнути з Куснищанської сільської Ради Любомльського району Волинської області в користь ОСОБА_3, 17,63 ( сімнадцять) гривень 63 копійок судового збору та 30,00 (тридцять ) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.