Справа № 2-32/11

Провадження № 2/638/3/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року Дзержинський районний суд в складі:

головуючого судді Грищенко І.О.

при секретарі Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення порушеної межі між земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2007 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити порушену межу земельної ділянки по АДРЕСА_1

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.1972 року на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 що розташований на земельній ділянці площею 910 кв.м. З моменту купівлі будинку він регулярно сплачує земельний податок на площу землі 910 кв.м. Земельна ділянка, що належить відповідачці, межує з його земельною ділянкою. В 2004 року відповідач проводила заміну забору навколо належної їй земельної ділянки, встановила штахетник, який, як пізніше було встановлено, вийшов на межу земельної ділянки. На його вимоги щодо перенесення штахетника, вона, спочатку погодилася, а потім відповідала відмовою. За його заявою 23.09.2004 року КП "Харківське міськБТІ" провело обстеження земельної ділянки та виявило переуступку в бік будинку АДРЕСА_2 площа якої склала 18 кв.м. в 2005 році він звернувся до узгоджувальної комісії Харківської міської ради, яка встановила порушення межі земельної ділянки по АДРЕСА_1. Після чого, відповідач зобов"язалася за особисті кошти побудувати нову огорожу та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, однак, свого зобов"язання не виконала. На теперішній час площа земельної ділянки, яка, згідно даних рішення Дзержинського районного виконавчого комітету м. Харкова від 26.07.1955 року, складала 910 кв.м., складає 892 кв.м. Згідно даних технічних паспортів на житловий будинок АДРЕСА_1 від 10.08.1972 року та від 09.07.1988 року, довжина земельної ділянки з боку домоволодіння АДРЕСА_3 становила 52 м., з боку домоволодіння АДРЕСА_4 - 52 м., ширина земельної ділянки по АДРЕСА_1 з боку домоволодіння АДРЕСА_2 складала 16.10 м. Загальна площа земельної ділянки складала 910 кв.м. Згідно даних технічного паспорту, виготовленого КП "Харківське міськБТІ" 23.09.2004 року, довжина земельної ділянки по АДРЕСА_1 з боку домоволодіння АДРЕСА_3 складає 50,80 м, з боку домоволодіння АДРЕСА_4 - 51 м.. Загальна площа земельної ділянки становить 892 кв.м. Просить зобов"язати відповідача відновити межі земельної ділянки у відповідності до даних технічної документації , що була виготовлена на час придбання вказаного вище домоволодіння.

Позивач ОСОБА_1 та уповноважений представник позивача - ОСОБА_3, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, на судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити з підстав, наведений в його обгрунтування.

Відповідача ОСОБА_2 на судовому засіданні не визнала позовні вимоги позивача, просила відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення проти заявлених позовних вимог обґрунтовувала тим, що в період з 1955 року по 1957 рік ділянка ОСОБА_1 та ділянки, що її оточують, були переплановані з зберіганням виділеної площі, але документи на земельні ділянки не були відповідно до перепланування відкоректовані. Частина земельної ділянки , що належить позивачу, перейшла на межу ділянок по АДРЕСА_4 Межу між ділянкою по в"їзду 2-му Олексіївському, 4 та ділянкою по АДРЕСА_1 подовжили на 1,8 м. та на цей час її довжина становить ні 13,5 м., а 15,3 м. Самостійно ОСОБА_1 змінив довжину сторін земельної ділянки з боків, що менжують з ділянками по вул.. АДРЕСА_3 З урахуванням змін довжин сторін земельної ділянки позивача, збільшився загальний розмір земельної ділянки, який станом на 2000 рік складав вже 914,4 кв.м, а ні 910 кв.м, як зазначено в технічній документації, що міститься в матеріалах справи.

Уповноважений представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в судовому засіданні підтримав заперечення свого довірителя проти заявлених позовних вимог, просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, експерта ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та докази, наведені в обґрунтування позову, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 16.08.1972 року на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці, розміром 910 кв.м. Вказана обставина підтверджується даними відповідної копії договору купівлі-продажу та технічного паспорту домоволодіння, які долучено до матеріалів справи. Договір зареєстрований 11.10.1972 року в Харківському міському бюро технічної інвентаризації.

Згідно даних плану домоволодіння, виданого управлінням Головного Архітектора м. Харкова на підставі рішення виконавчого комітету Дзержинської райради трудящих №20 від 20.07.1955 року, довжина земельної ділянки по АДРЕСА_1 з боку домоволодіння АДРЕСА_3 становить 52 м, з боку домоволодіння АДРЕСА_4 - 52 м, ширина земельної ділянки з боку АДРЕСА_3 - 19,60 м. , ширина з боку домоволодіння по АДРЕСА_2 - 16,10 м..

23.09.2004 року КП "Харківське міськБТІ" було проведено обстеження будинку АДРЕСА_1 та виявлена переуступка землі в бік будинку АДРЕСА_2. Загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 на час обстеження складає 892 кв.м. За результатами обстеження виготовлено технічний паспорт, відповідно до даних якого, параметри сторін земельної ділянки змінилися. Так, довжина земельної ділянки з боку будинку АДРЕСА_3 стала становити 50,80 м., з боку будинку АДРЕСА_4 - 51,0 м , ширина- з боку по АДРЕСА_3 - 19,60 м., з боку земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_2 - 16,30 м.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 08.09.2011 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам ім.. засл. проф.. ОСОБА_6 На вирішення експерта поставлено питання - чи є порушення межі земельної ділянки, що належить позивачеві, з боку власника земельної ділянки , на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_2 що належить відповідачці.

За результатами проведення дослідження судовим експертом складено висновок №11569 від 20.04.2012 року, згідно даних якого, межа земельної ділянки по АДРЕСА_1 з боку домоволодіння АДРЕСА_2: не відповідає плану домоволодіння АДРЕСА_1 від 09.03.1957 року; не відповідає викопіюванню з будівельного кварталу №3351 від 10.08.1972 року; не відповідає технічному паспорту від 23.09.2004 року. Площа, на яку зменшилася земельна ділянка АДРЕСА_1 зі сторони земельної ділянки АДРЕСА_2, складає 14,4 кв.м.

В судовому засіданні за клопотанням учасників процесу було допитано судового експерта ОСОБА_5, яка пояснила, що при проведенні дослідження та виготовленні висновку, вона керувалася вихідними даними первинної технічної документації, та виходила з того, що межі земельної ділянки, яка належить позивачу, залишилися незмінними.

Згідно даних креслення схеми розташування земельних ділянок, доданої до висновку експерта, первинні межі земельних ділянок складали наступні розміри: з боку домоволодіння АДРЕСА_3 - 52,00 м., з боку домоволодіння АДРЕСА_4 - 52,00 м., ширина ділянки з боку АДРЕСА_3 - 19,60 м., , з боку домоволодіння по АДРЕСА_2 - 16,10 м. В процесі користування земельними ділянками, межі їх було зміщено, та за результатами обстеження встановлено наступні розміри земельних ділянок: з боку домоволодіння АДРЕСА_3 - 50.85 м., з боку домоволодіння АДРЕСА_4 - 52,10 м, ширина ділянки з боку АДРЕСА_3 - 19,70 м., з боку домоволодіння АДРЕСА_2- 15.35 м. Площа зменшення земельної ділянки АДРЕСА_1 становить 14,40 кв.м.

Зважаючи на те, що в процесі розгляду справи було безспірно встановлено та документально підтверджено той факт, що з боку позивача та відповідача мало місце перепланування земельних ділянок, що на час розгляду справи документально не оформлено, є підстави стверджувати про незгоду суду з висновком експерта. Так, при проведенні експертизи не було враховано та прийнято до уваги , що межі земельної ділянки АДРЕСА_1 були змінені та на час дослідження не відповідали тим межам, які зазначено в плані домоволодіння , які залишалися незмінними до 2004 року, що документально підтверджено.

Відтак, судом встановлено, що дійсно межа земельної ділянки АДРЕСА_1 з боку земельної ділянки по АДРЕСА_2, 4 , порушена, що відповідає даним схеми розташування земельних ділянок, яка виготовлена судовим експертом, однак її відновлення в тих параметрах, про які зазначає позивач в своєму позові , неможливе , тому що сам позивач допустив перепланування належної йому земельної ділянки в частині зміщення її , з відповідною коректировкою її сторін, що привело до зміни довжини двох сторін з боку земельних ділянок АДРЕСА_1 та відповідно- її ширини. На теперішній час фактична площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 , з урахуванням переміщень , що відбулися в процесі користування, не змінилася.

У зв'язку з тим, що правовстановлюючі документи на земельні ділянки позивача та відповідача, не оформлювались та межі зазначених земельних ділянок не встановлені в натурі, остаточне вирішення спору, що виник між сторонами, можливе після виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 106 Земельного Кодексу України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до вимог ст. 107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно- кадастрової документації.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими учасниками, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Положеннями ч. 1 ст. 91 ЗК України визначено, що одним із обов'язків власників земельних ділянок є обов'язок не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Зважаючи на дані схеми розміщення земельних ділянок, вбачається невідповідність меж тим параметрам, які існували на час придбання позивачем домоволодіння, однак враховуючи те, що межі земельних ділянок не встановлені в натурі, правовстановлюючий документ позивачем не оформлено, технічна документація із землеустрою відсутня, встановлення межі між суміжними земельними ділянками в розумінні норм земельного законодавства, неможливо, тому що відсутня земельно- кадастрова документація.

Власник порушеного права може скористатися конкретним способом захисту свого права.

Відтак, обраний позивачем спосіб захисту цивільного права шляхом зобов"язанняч ( понудення) відновлення з боку відповідача становища, яке існувало до порушення, з урахуванням вимог позивача , не приведе до поновлення прав позивача , тому що відновлення порушеної межі земельної ділянки позивача з одного боку межі суміжної земельної ділянки, не відновить параметри довжини та ширини цієї ділянки у відповідності до технічної документації станом на 10.08.1972 року, про що просить позивач. Позивач не довів суду, що він є власником порушеного права, відтак, його звернення до суду з дійсним позовом є передвчасним. Позивачем не надано належних доказів, що доводять обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.

Відтак, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність законних підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 3, 4, 11, 57-60, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.. ст.. 106-108, 158 ЗК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення порушеної межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 з боку домоволодіння АДРЕСА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд І інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу потягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.О.Грищенко