ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2006 р. Справа № 9/135
Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович
розглядаючи справу
за позовом Приватний підприємець ОСОБА_1
до відповідача Кіцманська районна державна адміністрація
про визнання протиправними п.2 розпорядженняНОМЕР_1 та НОМЕР_2 і їх скасування
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 доручення від 30.03.2006 року.
відповідача: нач. відділу Цимбалюк Я.Я. довіреність № 21/21-292 від 19.09.2006 р.нач. юр. відділу Бойда Г.В. довіреність № 21/21-291 від 19.09.2006 р
секретар судового засідання: Марущак Ілля Васильович
За клопотанням позивача проводиться технічна фіксація судового процесу.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся із позовною заявою про визнання протиправними п. 2 розпорядження Кіцманської райдержадміністрації НОМЕР_1 в частині відносно позивача та розпорядження Кіцманської райдержадміністрації НОМЕР_2 та скасувати їх.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на неправомірність прийнятих розпоряджень.
Відповідач у відзиві та його представники, в судовому засіданні заперечують проти позову посилаючись на правомірність прийняття спірних розпоряджень.
В судовому засіданні 27 жовтня 2006 року за клопотання сторін відповідно до п. 2 ст. 150 КАС України була оголошена перерва до 30 жовтня 2006 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.
ХІV сесія Кіцманської районної Ради ХХШ скликання своїм рішенням НОМЕР_3 “Про передачу в оренду земель водного фонду на території Лашківської сільської ради”, вирішила “п. 1 Надати громадянину ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку із земель водного фонду (гідротехнічні споруди та прибережні захисні смуги) орієнтовною площею 15,0 га, яка розміщена на території Лашківської сільської Ради, для риборозведення та сінокосіння терміном з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року
Пунктом 2 цього ж рішення зобов'язано позивача в 10-ти денний термін від дня прийняття рішення районної ради замовити в землевпорядній проектній організації виготовлення необхідної проектно-технічної документації по відведенню земельної ділянки в натурі та в 10-ти денний термін після встановлення меж земельної ділянки на місцевості укласти договір оренди з орендодавцем - Кіцманською районною радою.
Відповідно до Земельного кодексу України від 13.03.1992 року (діючого на той час) тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Приступити до використання землі землекористувачі мають право після оформлення та державної реєстрації договору оренди.
Згідно Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-ХІУ (діючого на той час) оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності, орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі (ст.ст.3, 7 Закону).
Згідно ст.13 цього ж закону (діючого на той час) невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки. Орендар має право приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди.
Наданий позивачем договір від 5 січня 2000 року, укладеного між колгоспом ім.. Крикливця і гр.. ОСОБА_1, не має юридичної сили і не може буди доказом по справі, оскільки в ньому відсутні істотні умови, він укладений з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням повноважень ( колгосп не міг бути орендодавцем землі яка не належала йому на праві власності).
Посилання позивача на те, що він добросовісно, відкрито і безперервно володіє і користуюся ставками з 2000 року по даний час не може бути прийнято до уваги оскільки позивач не виготовив необхідної документації (плану (схеми)), не було встановлено меж земельної ділянки в натурі, підстав для укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду не було і як наслідок між позивачем і районною радою не виникло ніяких відносин оренди земельної ділянки. Тому, районна державна адміністрація не припиняла оренди, оскільки її не було.
Розпорядженням Кіцманської районної державної адміністрації НОМЕР_1 “Про оренду земель водного фонду” “п. 2 Надано згоду на надання в оренду земельних ділянок водного фонду та розробку необхідної проектно-технічної документації ОСОБА_1 ... орієнтовною площею 25,60 га що знаходяться в адміністративних межах Лашківської сільської ради (за межами населеного пункту) строком на один рік.” Пунктом 2.1 Виготовлену проектно-технічну документацію зобов'язано подати на затвердження в РДА в установленому законом порядку.
Розпорядження Кіцманської райдержадміністрації НОМЕР_1 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Суд виходить з того, що розпорядження Кіцманської РДА НОМЕР_1 носить дозвільний характер (“надати згоду”), і якщо позивач не бажає виготовляти проектно-технічну документацію та укладати договір оренди, то це не є для нього обов'язком і тому спірне розпорядження не порушує права та законні інтереси позивача.
16 грудня 2005 року розпорядженням Кіцманської РДА НОМЕР_2, визнано п. 2 розпорядження Кіцманської РДА НОМЕР_1, таким, що втратив чинність в частині надання згоди на надання в оренду земельної ділянки водного фонду та розробку необхідної проектно-технічної документації ОСОБА_1 в зав'язку із невиконанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Законом України “Про місцеві державні адміністрації“ не надано права голові райдержадміністрації приймати розпорядження, щодо визнання втрати чинності розпоряджень які були прийняті раніше.
Згідно із ч. 2 ст. 43 Закону України “Про місцеві державні адміністрації“ від 9 квітня 1999 року N 586-XIV Із змінами і доповненнями, “Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.”
Тому розпорядження Кіцманської РДА НОМЕР_2 є протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1, п. 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Суд виходить з того, що підтвердженням укладення договору оренди землі є безпосередньо договір оренди підписаний обома сторонами.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі ст. ст. 11, 22, 60, 79 Земельного кодексу України, в редакції 13 березня 1992 року, ст. 17, 58, 93, 124, 186 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ ( з послідуючими змінами та доповненнями), ст.. 4, 15, 16, 18 Закон України “Про оренду землі”, ч. 2 ст. 43 Закону України “Про місцеві державні адміністрації“ від 9 квітня 1999 року N 586-XIV Із змінами і доповненнями, та керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково
2. Розпорядження Кіцманської районноїдержавної адміністрації НОМЕР_2 визнати протиправним та скасувати.
3. В частині визнання протиправними п. 2 розпорядження Кіцманської райдержадміністрації НОМЕР_1 - відмовити
4. Скасувати заходи забезпечення позову, у вигляді зупинення дії оскаржуваних рішень та зобов'язання утриматися Кіцманську РДА від вчинення будь-яких дій відносно предмету спору, застосовані ухвалою від 5 вересня 2006 року.
Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Порядок і строки апеляційного оскарження.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Г. Чорногуз