ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2006 р. Справа № 11/226
За позовом державної податкової інспекції у м.Чернівці
до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці
про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 1107,31 грн.
Суддя С.М. Гушилик
Представники:
Від позивача - Пастушенко Т.В. - нач. юрид. відділу
Від відповідача - не з'явився
Пунктом 6 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
З урахуванням об'єктивного складу сторін, предмету спору та місце знаходження відповідача згідно із статтями 12, 15 ГПК України дана справа відноситься до підвідомства господарських судів та підсудна господарському суду Чернівецької області, однак розглядається за правилами КАС України.
СУТЬ СПОРУ: Державна податкова інспекція у м.Чернівці звернулась з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці про стягнення податкового боргу в сумі 1107,31 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни. Відповідно до проведеної перевірки за відповідачем рахується заборгованість по штрафним санкціям за порушення законодавства в сумі 9,02 грн., по податку на додану вартість в сумі 170 грн., по збору на розвиток виноградарства в сумі 181,17 грн. та по платі за придбання торгового патенту в сумі 744,26 грн., що разом склало суму боргу в розмірі 1107,31 грн.
У відповідності до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181) в разі, якщо податковий борг відповідачем добровільно не сплачений він підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.
Ухвалою від 05.10.2006 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 25.10.2006 року за участю представників сторін.
Ухвалою від 25.10.2006 року слухання справи було відкладено на 08.11.2006 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.
Відповідач у судове засідання 08.11.2006 року не з'явився, пояснення на позов не надав, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином, а тому проаналізувавши надані матеріали, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору без його участі за документами, наданими позивачем.
Оцінивши наявні у матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні докази, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Згідно пункту 5.3.1 статті 5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену платником податків у податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону для подання декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами зазначеними у п.п. “а”-“в” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
Заборгованість по збору на розвиток виноградарства та по сплаті ПДВ визначена самим платником в податкових розрахунках за жовтень 2006 року та в податковій декларації. Крім того, при придбані торгового патенту платник також узгоджує суму його сплати.
На момент розгляду справи відповідач частково погасив свою податкову заборгованість, зокрема по ПДВ в сумі 170 грн. та по платі за придбання торгового патенту в сумі 592 грн., про що представник позивача не заперечує, а тому в цій частині провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з примиренням сторін.
Відповідач в повному обсязі свій податковий борг не сплатив, а тому враховуючи приписи даної норми права, у відповідача існує узгоджене податкове зобов'язання в сумі 345,31 грн., в тому числі по збору на розвиток виноградарства в сумі 181,17 грн., по платі за придбання торгового патенту в сумі 155,12 грн. з яких 2,86 грн. пені та пеня по сплаті штрафних санкцій в сумі 9,02 грн.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, у зв'язку з чим з відповідача стягується заборгованість в сумі 345,31 грн.
На підставі викладеного та керуючись п.3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 71,86,94,157,159,160-163,185,186, п.6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовну заяву задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, (ідент. код НОМЕР_1) у дохід бюджету, в особі Державної податкової інспекції у м.Чернівці, вул. Червоноармійська, 200-а, (інд. код 21432838, р/р 040161400712 в Обласному відділенні НБУ) за рахунок активів 345,31 грн. податкового боргу.
3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, (ідент. код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,45 грн.
4. В решті позову провадження закрити.
Відповідно до ч.1 ст.185, ч.1,3,5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першою інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений цим Кодексом строк, постанова набирає сили після закінчення цього строку.
У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Гушилик