АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1915/14828/2012Головуючий у 1-й інстанції Тиха І.М.
Провадження № 22-ц/789/31/13 Доповідач - Щавурська Н.Б.
Категорія - 45
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Щавурської Н.Б.
суддів - Фащевської Н. Є., Гурзеля І. В.,
при секретарі - Щебивовк Г.І.
з участю - представника апелянта Великогаївської сільської ради Лисиканича М.В., відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Великогаївської сільської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2012 року по справі за позовом Великогаївської сільської ради до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2012 року в позові Великогаївської сільської ради до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням Великогаївська сільська рада звернулася до суду апеляційної інстанції зі скаргою.
В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
На думку апелянта, рішення судом першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі неповно встановлених обставин справи.
У судовому засіданні представник апелянта Лисиканич М.В. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_3 заперечили відносно доводів апеляційної скарги, вважають оскаржуване рішення законним і обгрунтованим.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта, відповідача та його представника, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем вимог в частині відсутності законних підстав для видачі Великогаївською сільською радою ОСОБА_2 державного акта на земельну ділянку в розмірі 0,09 га, а також з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права про визнання недійсним державного акту не передбачений діючим законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, як такими, що відповідають встановленим фактам та грунтуються на вимогах закону.
Так, судом установлено, що рішенням сесії Великогаївської сільської ради № 116 від 19.11.2003 року, в подальшому зміненим рішенням сесії № 132 від 26.12.2003 року відповідачу ОСОБА_2 безкоштовно передано у приватну власність 0,08 га землі для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с.В.Гаї Тернопільського району.
У матеріалах технічної документації, виготовленої Тернопільською районною філією Центру ДЗК на замовлення ОСОБА_2, міститься витяг з рішення сесії Великогаївської сільської ради № 132 від 26.12.2003 року про безкоштовну передачу у приватну власність відповідачу 0,09 га землі для ведення особистого селянського господарства.
Спірна земельна ділянка у розмірі 0,09 га знаходиться в межах населеного пункту с.В.Гаї, межує з земельною ділянкою розміром 0,25 га, наданою відповідачу у власність для обслуговування будинку. Межі вказаної земельної ділянки погоджено на місцевості.
23.04.2004 року ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,09 га, розташовану в с.В.Гаї Тернопільського району, для ведення особистого селянського господарства.
Земельна ділянка розміром 0,09 га, на яку відповідачу видано державний акт, є тією ж земельною ділянкою, кадастровий номер якої - 6125281700020011313, зазначено в матеріалах технічної документації.
Розбіжності між розміром земельної ділянки, що надавалася ОСОБА_2, зазначеним в рішенні сесії від 26.12.2003 року та виписці з цього ж рішення, що стала підставою для виготовлення технічної документації, позивачем не усунуті.
Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції в частині недоведеності позовних вимог Великогаївської сільської ради про незаконність видачі ОСОБА_2 державного акта про право власності на земельну ділянку розміром 0,09 га є обгрунтованими, такими, що відповідають зібраним у справі доказам.
Доводи апелянта щодо незаконності виділення відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки в розмірі 0,09 га з підстав, що спірна ділянка раніше не перебувала ні в його користуванні, ні у користуванні його матері, а також з підстав наявності у користуванні відповідача іншої земельної ділянки за межами населеного пункту, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки факт користування земельною ділянкою не є єдиною підставою для виділення такої ділянки у власність особи, а сам по собі факт наявності в користуванні відповідача земельної ділянки у розмірі 0,15 га, яка знаходиться за межами населеного пункту не свідчить про те, що йому не могла надаватися інша земельна ділянка для ведення селянського господарства у межах населеного пункту.
Не заслуговують на увагу й доводи апелянта, як такі, що не підтверджені відповідно до вимог ст.ст.19, 20 Земельного кодексу України належними доказами з приводу того, що спірна земельна ділянка є частиною паркової зони, а тому не могла виділятися відповідачу. Сам по собі генеральний план села В.Гаї, що є в матеріалах справи (а.с.13) не свідчить про віднесення цієї ділянки до паркової зони. Крім цього, з експлікації, що є у матеріалах технічної документації по видачі державного акта ОСОБА_2, вбачається, що спірні 0,09 га землі відносяться до земель сільськогосподарського призначення та є ріллею (а.с.84).
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині невідповідності обраного позивачем способу захисту порушеного права вимогам закону, оскільки статтею 16 ЦК України передбачено визнання недійсним правочину або незаконним рішення органу місцевого самоврядування, а зі змісту ст.393 ЦК України (на підставі якої звернувся позивач до суду) не вбачається захист права власності органів місцевого самоврядування від порушень, допущених ними ж самими.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, висновків суду першої інстанції не спростовують; рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, немає.
У відповідності до ч.1 ст.308 Цивільно-процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1; 315 ч.ч.1,2; 317 ч.1, 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільно-процесуального кодексу України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Великогаївської сільської ради -відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська