РІШЕННЯ

                                                                     І'мям України                 

9 липня 2008 року                                        Міловський районний суд Луганської області

у складі : головуючого-судді                                                           Чехова С.І.

при секретарі                                                                                   Бутенко О.А., Гармаш О.В.

з участю адвоката                                                                            ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Мілового  справу за позовом  ОСОБА_2,ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

                                                           В С Т А Н О В И В:

            До суду звернулись позивачки ОСОБА_2. та ОСОБА_3які просять стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2.  по 1530 гривень , а також понесені витрати при подачі позовній заяви судового збору у сумі 51 гривні, та 30гривень за інформаційно технічне забезпечення  судового процесу, на користь ОСОБА_3  1530 гривень,а також  понесені витрати при подачі позовної заяви судового збору у сумі 51 гривні, та 30 гривень за інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Свої вимоги  позивачки ОСОБА_2. та ОСОБА_3мотивують тим, що  відповідачка ОСОБА_4  зайняла в них  6400 гривень сукупно. В присутності  свідків написала розписку про повернення суми боргу до 1 лютого 2007 року. Однак до зазначеного  часу  відповідачка ОСОБА_4  позивачкам  ОСОБА_2. та ОСОБА_3 борг не повернула  та  знову написала розписку

про повернення   боргу до 1 квітня 2007 року.

            Позивачка ОСОБА_2 у  судовому засіданні заявлений позов підтримала посилаючись на вище означене а також пояснила, що вона разом з ОСОБА_3 за усною домовленістю   давали товар для продажу  відповідачки ОСОБА_4 , яка  була оформлена приватним підприємцем а вони за неї платили податки . Відповідачка ОСОБА_4 у свою чергу продавала товар. При перевірці  товару та грошей вони з ОСОБА_3  викрили недостачу у сумі 6400 гривень. За домовленістю ОСОБА_4 частину недостачі повернула у сумі 3200 гривень, яку вони з ОСОБА_3 поділили . Грошей вони відповідачки  ОСОБА_4 не займали а вирішили саме таким способом залучити  її до  повернення недостачі.

            Позивачка ОСОБА_3у судовому засіданні заявлений позов підтримала посилаючись на вище означене а також пояснила, що вона разом з ОСОБА_2. уклали між собою  усний договір з ОСОБА_4, яка  була приватним підприємцем про  продажу   товару. При перевірці товару та грошей була викрита недостача  на суму 6400 гривень. Вона  з ОСОБА_2. зобов'язали ОСОБА_4 скласти розписку  про повернення  недостачі у сумі 6400 гривень. Частину недостачі відповідачка ОСОБА_4 повернула у сумі 3200 гривень, яку вони з ОСОБА_2. поділили. Другу частину недостачі відповідачка не повертає. Будь яких грошей вона відповідачки не займала, а саме таким  чином  вирішили з ОСОБА_3 зобов'язати відповідачку ОСОБА_4 повернути недостачу.

            Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні заявлений позов не визнала та пояснила, що ні яких грошей позивачки ОСОБА_2. та ОСОБА_3 її не займали. Вони наполягають на повернення недостачі, яку вони на свій розсуд викрили, при продажу  їх товару. Однак вона віддала недолік у сумі 3200 гривень, яку вважає саме той недостачей яка з її провини сталась. З другою частиною  вказаної суми позивачками вона незгідна .  У позивачок  вона ні яких грошей не займала і вони її грошей не передавали.

            Представник відповідачки ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлений позов не визнала та пояснила , що  відповідачка ОСОБА_4  грошей у позивачок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не займала про, що вони самі вказують. Ні яких боргів відповідачки перед позивачками немає.

            Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Оскільки  відповідно до  ст.1046 ЦК України “ За договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі , визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

            Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.”

            Сторони самі заперечують той факт, що гроші які вони бажають отримати від відповідачки  не передавались її у руки. Вони вважають , що  їм повинна бути повернута недостача по товару , який реалізовувала відповідачка за усній домовленістю.

            Сторони по справі кожен є приватним підприємцем на , що вказують свідоцтва про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців , та свідоцтво про сплату єдиного податку( а. с.54-  )

             Оглянуті  судом  надані квитанції про сплату  з слів позивачки  ОСОБА_2 єдиного податку  замість відповідачки ОСОБА_4 вказують на те, що квитанції за 2005-2008 роки   призначені за прізвищем  відповідачки ОСОБА_4( а.с.  )

            Відповідно копії трудової книжки  відповідачки ОСОБА_4 та огляду оригіналу трудової книжки слід, що  позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3не укладали будь якого трудового договору. (а.с.     )

            Таким чином договору позики  між сторонами не було укладено, будь якої позики не надавалось позивачками відповідачки.

            На підставі викладеного, керуючись ст. 1046 ЦК України, та ст. ст.10,11,60, 212-215 ЦПК України.

                                                           В И Р І Ш И В:

            У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю заявленого позову.

            У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3  відмовити за необґрунтованістю  заявленого позову.

            Заяву про оскарження рішення можна буде подать протягом 10 днів до Міловського районного суду.

            Апеляційну скаргу на рішення можна буде подать  протягом 20 днів до апеляційного суду Луганської області, після подачі заяви про оскарження, шляхом її направлення через Міловський районний суд.

            Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги на рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                   Суддя:                                    С.І. Чехов