ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" листопада 2006 р. | Справа № 22/343-06-8868 |
За позовом Державного підприємства "Одеська залізниця";
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту";
про зобов'язання укласти додаткову угоду
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: Кравець Б.Г. –за довіреністю №412 від 15.09.2005р.;
Від відповідача: Постригач М.Й. –за довіреністю від 07.08.2006р., Гур’янов О.Г. –за довіреністю №356/05 від19.09.2006р.;
СУТЬ СПОРУ: позивач державне підприємство "Одеська залізниця" звернувся до господарського суду Одеської з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Одеське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту ОМППЗТ", в якій просить зобов`язати відповідача укласти додаткову угоду "Про визначення тарифів" до договору №4444 від 18.02.2002р. з правом Одеської залізниці збирати плату за подачу та прибирання вагонів на коліях залізниці відповідно Тарифного керівництва №1, за таблицею №2.
18.09.2006р. від відповідача надійшли додаткові документи по справі, а саме: Наказ Міністерства транспорту та зв`язку України №396 від 26.04.2006р. Про реорганізацію відкритих акціонерних товариств шляхом приєднання до ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" та Перелік підприємств промислового залізничного транспорту, що реорганізуються шляхом приєднання до ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", згідно яких Відкрите акціонерне товариство "Одеське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту ОМППЗТ" реорганізується шляхом приєднання до ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" та перейменовується в Одеську філію ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".
Згідно ст.24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд ухвалою від 18.10.2006р. замінив Відкрите акціонерне товариство "Одеське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту ОМППЗТ", який є неналежним відповідачем по справі, на належного відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".
Позивач Державне підприємство "Одеська залізниця" позовну заяву підтримує, наполягає на своїх вимогах про зобов’язання відповідача укласти додаткову угоду „Про визначення тарифів” до договору №4444 від 18.02.2002р. з правом Одеської залізниці збирати плату за подачу та прибирання вагонів на коліях залізниці відповідно Тарифного керівництва №1, за таблицею № 2.
Відповідач Відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" відзив на позов надав, в судове засідання з’явився, проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.
У судовому засідання оголошено перерву з 27.09.2006 р. до 18.10.2006 р. за правилами ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,
суд встановив:
18.02.02р. між Одеською залізницею (Залізниця) та ВАТ "Одеське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту ОМППЗТ" було укладено договір №4444 на експлуатацію залізничної колії, що належить останньому (ділянка№3) та примикає до станції Одеса-Вантажна, згідно якого „Власник колії” сплачує „Залізниці” плату за користування вагонами в порядку і розмірах, визначених збірником №1, Правил перевезень вантажів і тарифів залізничного транспорту України, Статутом залізниці України, Наказами Мінтрансу або іншими діючими нормативними актами відповідно до діючого коефіцієнту, а інші збори і плати згідно із Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва №1, затвердженого Наказом Міністерства транспорту №551 від 15.11.1999р.
Як зазначає позивач, після перевірки комерційним главком служби контрольно-ревізійної роботи та фінансових розслідувань згідно з Наказом №396/12 від 08.12.2005р., за результатами якої було встановлено невірне нарахування плати за подачу, прибирання вагонів, він звернувся до відповідача з пропозицією: п. 16 договору №4444 від 18.02.2002р. викласти в наступній редакції: „плату за подачу та прибирання вагонів стягувати з „Гілковласника” по таблиці №1,2 Тарифного керівництва №1 з відповідними, об’явами Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення згідно розрахунку. Відстань для нарахування збору за подачу та прибирання вагонів –6,28 км в обидва кінця, у тому числі баланс власника 1,03 км, баланс залізничної дороги –5,25 км. в обидва кінця. Розрахунок середньозваженої величини Таблиця №1 –на балансі Власника путі 1,03 км., Таблиця №2 на балансі залізничної дороги –5,25 км в обидва кінця (ставка по Таблиці №1 за 6,25 км. х 1,03) + (ставка по таблиці №2 за 6,28 км х 5,25) розділити на 6,28 км дорівнює середньозважену величину.
Відповідач не погодившись з даною пропорцією позивача, підписав протокол узгодження розбіжностей від 22.05.2006р., в якому п. 16 залишився з розбіжностями.
Відповідач, як на підставу своїх заперечень, посилається на те, що згідно п. 1.5 Тарифного керівництва №1, вагони які подаються для грозових операцій на колії залізничної дороги застосовується таблиця №2. Оскільки, Одеський філіал ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" ніяких грозових операцій на станції Одеса-Застава2 не здійснює, а вагони подаються згідно договору №4444 від станції Одеса-Товарна через станцію Одеса-Застава2 на путі Одеського філіалу ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", тому необхідно застосовувати Таблицю №1.
Суд, не може прийнять до уваги заперечення відповідача, оскільки Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво №1), затвердженого Наказом Міністерства транспорту №551 від 15.11.1999р. передбачено, що за подачу й забирання навантажених і порожніх вагонів локомо тивом залізниці справляється збір у залежності від фактичної кількості поданих і забраних вагонів за звітну добу та від відстані у два кінці:
за ставками табл. 1, якщо під’їзна колія перебуває на балансі влас ників, що не відносяться до залізниць України;
за ставками табл.2, якщо під’їзна колія перебуває на балансі залізниць України.
Отже, виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що для вирішення спірного питання по взаєморозрахункам за договором №4444 від 18.02.2002р. необхідно укласти додаткову угоду "Про визначення тарифів" до договору в редакції позивача.
Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов`язати Відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" укласти додаткову угоду "Про визначення тарифів" до договору №4444 від 18.02.2002р. з Державним підприємством "Одеська залізниця", з правом Одеської залізниці збирати плату за подачу та прибирання вагонів на коліях залізниці відповідно Тарифного керівництва №1, за таблицею №2.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (Одеська філія, 65006, м. Одеса, 3-й вапняний пров., 4а, р/р 26000301539600 ОЦО ПИБ БО №2 „Ленінське”, МФО 328135, Код ОКПО 34292674) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65023, р/р 26003000001 в Одеській філії АКБ „Експрес-Банк”, МФО 328801, код ЗКПО 01071315) 85 /вісімдесят п’ять грн./ - держмита та 118 /сто вісімнадцять грн./ - витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати в порядку ст. 116 ГПК.
Рішення підписано „24” листопада 2006р.
Суддя Торчинська Л.О.