Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 1110/2163/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2013селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого -судді Ревякіної О.В.,
при секретарі -Боковій А.С.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Компаніївка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_3 борг в сумі 4940 грн. за простроченим грошовим зобов'язанням та три відсотки річних від простроченої суми, а саме 222,3 грн., а всього 5162,30 грн. та судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона на умовах договору позики від 10 грудня 2010 року передала відповідачу грошові кошти в сумі 4940 грн., про що відповідачем була складена розписка про отримання вказаної суми на умовах повернення протягом шести місяців, але відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, ухиляється від повернення суми боргу, на телефонні дзвінки не відповідає, уникає зустрічі, в зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Позивач вказала, що була знайома з відповідачкою та знала місце її проживання, оскільки остання в 2010 р. неофіційно працювала продавцем в її магазині. За час її роботи в магазині виникла недостача, яку ОСОБА_3 погасила в повному обсязі. З приводу недостачі жодних претензій до відповідача не має. Після припинення діяльності магазину відповідач звернулася з проханням позичити їй 5000 грн. на власні потреби, які обіцяла повернути. Вона разом з чоловіком приїхала до ОСОБА_3 до дому, де остання у подвір'ї свого домоволодіння отримала кошти в сумі 4940 грн. та написала розписку. По дорозі витратила 60 грн. на заправку автомобіля, тому сума боргу становить не 5000 грн., а 4940 грн.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю та пояснила що з лютого по листопад 2010 року працювала продавцем в магазині у ОСОБА_1 не офіційно. Магазин працював не легально, була виявлена недостача, борг становив 1891 грн. Вона розрахувалася з позивачем, сплативши 1900 грн., однак розписку у ОСОБА_1 не брала. В грудні 2010 р. позивач прийшла до неї до дому та змусила написати розписку на суму 4940 грн., які вона насправді не позичала, факт передачі грошей заперечила, пояснивши, що розписку написала під тиском. Позивач її запевнила що це лише формальність.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що зі слів відповідача йому відомо, що розписка була написана під тиском, однак відповідач в органи міліції не зверталася, підстав позичати кошти у неї не було. Крім цього, позивач тривалий час жодного разу не зверталася з приводу повернення боргу, договір являється безгрошовим, передачі коштів не було, в зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
З'ясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що 10 грудня 2010 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 в борг 4940,00 грн., які остання зобов'язалася повернути протягом 6 місяців. Договір позики за взаємною згодою оформлений у виді боргової розписки.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно до вимог ст. 525 та ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом та зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками , у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом положень статей 3, 4 та 11 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні інтереси у спосіб, визначений законам України; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.
Судом встановлено, що відповідачкою зобов'язання по поверненню наданих позивачкою коштів у встановлений у розписки строк, не виконано, чим порушено вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України.
В даному випадку порушені майнові права ОСОБА_1 підлягають захисту, у зв'язку з чим суд вважає пред'явлення до ОСОБА_3 позову про стягнення боргу за договором позики обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що відповідають способам захисту цивільних прав, характеру та змісту цивільно-правових відносин, не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Правомірність та обґрунтованість нарахування 3% річних від простроченої суми в розмірі 222,30 грн. узгоджується з нормами цивільного законодавства (ст. 625 ЦК України) і підлягає стягненню.
Понесені позивачем судові витрати підтверджуються наявними у справі письмовими доказами і відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст.192, 202-205, 207-208, 215, 218, 509, 510, 524-526, 530, 533, 545, 640, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 208-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована в с. Червоновершка Компаніївського району Кіровоградської області, ід. номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 - 4940,00 грн. боргу за договором позики від 10 грудня 2010 року, 3% річних від простроченої суми в розмірі 222, 30 грн., а також 226,80 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя Компаніївського районного суду
Кіровоградської області О.В. Ревякіна