АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа № 2601/15482/12 Головуючий у 1 інстанції: Плахотнюк К.Г.
Апеляційне провадження №22-ц/796/1879/2013 Доповідач: Стрижеус А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.,
при секретарі: Бабіч К.А.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заробітної плати , -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заробітної плати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10 грудня 2011 року він був зарахований на роботу до ФОП ОСОБА_3 на посаду охоронника і одночасно робітника по догляду за тваринами з умовами праці - одна добу працює, а три відпочиває з оплатою 90 гривень за добу протягом випробувального строку терміном в один місяць.
Крім того, між ними була домовленість про його стажування на протязі двох діб з оплатою виконуваної ним роботи 50% від зарплати, що була встановлена на час його випробування. 14 і 16 грудня 2011 року він проходив стажування і ввечері 16 грудня 2011 року відповідач повідомив його, що 19 грудня 2011 року він може приступати до роботи з випробуванням протягом одного місяця. Приступивши до роботи о 08 00 год. ранку він передав трудову книжку відповідачу о 10 00 год. ранку, коли останній з'явився на роботі. 0 17 30 год. того ж дня коли ОСОБА_3 йшов з роботи він попросив повернути йому його паспорт на, що останній відмовив. На його зауваження, що такі дії є незаконними ОСОБА_3 повідомив, що звільняє його з роботи. На його вимогу провести розрахунок у зв'язку зі звільненням, відповідач відмовив, повернувши трудову книжку і паспорт.
Посилаючись на те, що він був зарахований на роботу до відповідача, а потім незаконно звільнений, просив стягнути з ОСОБА_3 належну йому заробітну плату за відпрацьований період часу, а також стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким стягнути з з відповідача ОСОБА_3 на його користь середньомісячну заробітну плату за 9 місяців затримки у розмірі 6480 гривень.
Зокрема посилається на те, що судом було надано невірну оцінку встановленим обставинам справи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи своєї апеляційної скарги.
Представник відповідача ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_3, як фізична особа підприємець в установленому законом порядку не зареєстрований, а звідси не займався підприємницькою діяльністю (а.с.13-19).
ОСОБА_3 з 21 грудня 1992 року був одним із засновників юридичної особи ТОВ фірма "Комбут". ОСОБА_3 з цього ж часу був керівником ТОВ Фірма "Комбут" (а.с.23 - 33).
Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги позивача, судом першої інстанції надано вірну оцінку обставинам справи, оскільки позивачем не надано жодного доказу щодо підтвердження його перебування у трудових відносинах з відповідачем і позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки, відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: