Друкована форма електронної копії процесуального рішення
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №33/796/167/2013 Головуючий у місцевому суді - суддя Коренюк А.М.
Категорія: ст. 124 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Бєлан Н.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, за участю останньої, та ОСОБА_3, учасника дорожньої пригоди, її захисника ОСОБА_4 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн.
За змістом постанови, суддя встановив, що 10 листопада 2012 року об 11 год. 20 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на мостовій розв'язці поблизу селища Щасливе-Проліски, що в Бориспільському районі Київської області, під час зміни напрямку руху, на порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху, не впевнилась, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 що призвело до пошкодження цих транспортних засобів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді місцевого суду скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях цього складу адміністративного правопорушення.
На переконання апелянта, вона безпідставно визнана винною у порушенні правил дорожнього руху, які не порушувала, оскільки напрямок руху не змінювала, рухалась у своїй смузі руху, на яку, вважає, виїхала ОСОБА_3, і, здійснивши маневр обгону з правого боку, вдарила в праве крило її автомобіля. Ці обставини, вважає апелянт, остання визнала при розгляді справи, бо відносно неї також був складений протокол про адміністративне правопорушення і постановою Бориспільського міськрайонного суду Київською області ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні цієї дорожньо-транспортної пригоди, а тому підтверджує той факт, що виїхала на її смугу руху, де й сталося зіткнення.
Також ОСОБА_2 звертається з клопотанням про поновлення строків на оскарження вказаної постанови, посилаючись на те, що не подала апеляцію вчасно через те, що її копію отримала лише 28 грудня 2012 року, крім того, в період з 18 грудня 2012 року по 2 січня 2013 року її чоловік перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з тяжкою хворобою, про що надала документальні підтвердження.
Ураховуючи ці обставини, причини пропуску строку апелянтом слід вважати поважними, а тому цей строк належить поновити.
Вислухавши пояснення апелянта, яка підтримала апеляцію і просила закрити справу за відсутністю у її діях вказаного складу адміністративного правопорушення; пояснення ОСОБА_3, її захисника про законність та обґрунтованість постанови, перевіривши матеріали справи, зіставивши їх з доводами, наведеними в апеляції, не вбачаю підстав для її задоволення з наступних підстав.
Твердження в апеляції про порушення суддею вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом не заслуговують на увагу, бо не ґрунтуються на матеріалах справи.
Як убачається з постанови, на обґрунтування висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, а саме п.10.1, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження, суддя послався на докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Проаналізувавши докази у справі, суддя дійшов правильного висновку щодо порушення ОСОБА_2 цих вимог правил.
За поясненнями останньої і в апеляційній інстанції, зіткнення сталося внаслідок того, що ОСОБА_3, з якою вони виїжджали з мосту і рухалися в попутному напрямку, обігнавши, виїхала на її смугу руху.
Разом з тим, докази, які б об'єктивно підтверджували ці посилання ОСОБА_2, не встановлені і спростовуються даними, що містяться в матеріалах справи.
Зокрема, за даними схеми події, відсутні дані, які свідчили про виконання водієм ОСОБА_3 маневру обгону.
Як убачається з її пояснень, що містяться в матеріалах справи, та у судовому засіданні апеляційної інстанції, вона також, як і ОСОБА_2, виїжджаючи з мосту, змінювала рух в напрямку селища М.Олександрівка, займаючи крайню праву смугу, і з урахуванням дорожньої обстановки на цій ділянці дороги, витримувала рядність руху, бо перед нею рухався великий автомобіль - фура. Проте під час руху почула удар по центру лівої частини свого автомобіля, де потім виявила пошкодження. На її переконання, ОСОБА_2 точно не скерувала свій напрямок руху, тому, намагаючись виїхати з дорожньої розв'язки у напрямку вказаного селища, можливо, не дотримавшись дистанції, повернула на її смугу руху, вдаривши її автомобіль передньою частиною свого автомобіля.
Про такі причини дорожньої аварії свідчать дані про пошкодження транспортних засобів.
Так, при огляді автомобіля, належного ОСОБА_3, виявлені пошкодження: деформовано та пошкоджено ЛФП передньої лівої двері; пошкоджено ЛФП задньої лівої двері; пошкоджено ЛФП задньої лівої колісної арки та заднього лівого колісного диску. При тому, що на автомобілі, яким керувала ОСОБА_2 деформовано переднє праве крило та пошкоджено ЛФП переднього бампера з правої сторони.
Крім того, твердження ОСОБА_2 про те, що причиною аварії стало те, що саме ОСОБА_3 під час руху виїхала на її смугу руху і вдарила її у праву частину автомобіля, спростовуються відеозаписом з камери спостереження, що наданий останньою у судовому засіданні апеляційної інстанції, де об'єктивно зафіксовано той факт, що вказані автомобілі рухаються в попутному напрямку, при цьому автомобіль під керуванням ОСОБА_3, рухаючись за вантажним автомобілем, випереджає автомобіль під керуванням ОСОБА_2 та рух по інерції вправо автомобіля ОСОБА_3 після зіткнення з автомобілем останньої.
При цьому, як убачається з відеозапису, автомобіль під керуванням ОСОБА_2, значно зменшивши швидкість, зупинився.
В апеляційній інстанції остання не змогла дати з цього приводу будь-яких пояснень, але не заперечувала обставини, що були зафіксовані камерою відео спостереження.
Тому, проаналізувавши докази у справі, зіставивши їх з поясненнями як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3, а також даними схеми пригоди, відомостями про виявлені пошкодженнями транспортних засобів, висновок судді про те, що дана дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають у причинному зв'язку з порушенням ОСОБА_2 п. 10.1 ПДР та доведеність її вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є правильним.
Додаткових об'єктивних доводів, які б спростовували цей висновок, в скарзі не наведено і до апеляційного суду не надано.
За таких обставин, постанова судді є законною та обґрунтованою, оскільки під час розгляду справи були ретельно перевірені всі докази в їх сукупності, тому підстав для її скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 24 грудня 2012 року щодо неї - без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва /підпис/ Н.О.Бєлан
З оригіналом згідно:
Суддя Н.О. Бєлан
Секретар А.В. Северин