АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2017/1389/2012 Суддя 1-ї інст. Рибальченко Р.І.
Провадження: №33/790/76/3
Категорія: ч.1 ст.130 КупАП
ПОСТАНОВА
іменем України
05 лютого 2013 року
Суддя апеляційного суду Харківської області Чопенко Я.В., за участю заявника ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Кегичівського районного суду Харківської області від 27.12.2012 р. про притягнення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
Постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 27.12.2012 р. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на два роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Як вказано в постанові, 27.10.2012 р. близько 02 год. 07 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2108 д/н НОМЕР_1 по пр. Гагаріна в м.Харкові з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода.
В присутності двох свідків від проходження медичного освідоцтва в установленному законному порядку відмовився.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Кегичівського районного суду Харківської області та направити справу на новий судовий розгляд, а також поновити строк на оскарження вказаної постанови посилаючись на те, що дана постанова є незаконною. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказав, що при складанні протоколу не було жодного зі свідків, окрім його пасажирів і акцентує увагу на тому, що при ознайомленні з матеріалами справи після винесення постанови було виявлено пояснення свідка ОСОБА_3, який вказує, що його зупинили працівники міліції в стані алкогольного сп'яніння 28.10.2012 року а не 27.10.2012 року.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати постанову суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що вона підлягає задоволенню, а постанова місцевого суду скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, в порушення вищевказаних вимог суд неповно дослідив всі обставини справи, а саме те, чи керував ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння і чи відмовлявся він пройти огляд саме в установленному законодавством порядкові.
Між тим, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1) вказано, що проведений огляд на спяніння за ознаками - запах алкоголю з ротової порожнини та шатка хода.
В протоколі вказано, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від медогляду в наркоцентрі, що засвідчено двома підписами свідків.
Між тим, згідно до Наказу Міністра Внутрішніх справ України №33 від 01.03.2010 р. затверджений вичерпний перелік технічних засобів для проведення огляду водіїв з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
В протоколі про адміністративне правопорушення по данній справі вказано, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від медогляду на місці з допомогою алкотестера «DRAGER», однак підписи свідків про це в протоколі відсутні.
Що стосується ознак сп'яніння, то відповідно до п.1.3 Інструкціїї МВС №400/666 від 9.09.2009 р.(спільний наказ МВС та МОЗ України) про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, то така ознака як «шатка хода» відсутня.
Згідно до п.3 Постанови КМУ №1103 від 17 грудня 2008 р. огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння проводиться уповноваженою особою Державтоінспеції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Крім того, згідно п.7.6. та п.16.1.6 Наказу МВС від 27.03.2009 року працівники підрозділів ДПС мають право використовувати спеціальні технічні засоби (у тому числі засоби тест-контролю), дозволені до застосування МОЗ і Держспоживстандартом на місці зупинки транспортного засобу для огляду водіїв, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння.
В судовому засіданні співробітник ДАЇ ОСОБА_4 пояснив, що він одразу запропонував ОСОБА_1 медогляд в наркоцентрі, а алкотестера в його розпорядженні не було.
Крім того, в поясненнях свідка ОСОБА_3, вказано, що ОСОБА_1 зупинили працівники міліції в стані алкогольного сп'яніння 28.10.2012 року а не 27.10.2012 року і пояснення ним датовані саме 28.10.2012 року.
Таким чином, суд зробив невірний висновок, про те, що ОСОБА_1 від проходження медичного освідоцтва в установленному законному порядку відмовився так як, співробітник ДАЇ ОСОБА_4 по суті не провів це освідоцтво в порушення вищевказаних нормативних актів з спеціальними технічними засобами яких в його розпорядженні не було.
Відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При винесенні рішення по даній справі, суд першої інстанції не дотримався вимог Закону в цій частині.
Крім того, суд не виконав вимоги ст.278,268 КУпАП щодо ОСОБА_1 не сповістив його належним чином про час та місце розгляду справи, а також розглянув справу за його відсутності.
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд передчасно зробив висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, внаслідок чого прийняв неправильне рішення по справі.
У даній справі була допущена неповнота, яка істотно вплинула на правильність прийняття рішення по справі.
Відповідно до ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, здійснюючи перегляд постанови місцевого суду прийняте рішення у справі не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи те, що ст. 294 КУпАП передбачено виключний перелік процессуальних рішень які має право винести апеляційний суд, прохання апелянта щодо направлення справи на новий розгляд в іншому складі суду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови Кегичівського районного суду Харківської області від 27.12.2012 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Кегичівського районного суду Харківської області від 27.12.2012 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя -