Справа № 296/3552/12-ц

2/296/696/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

"06" лютого 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Анциборенко Н.М.,

при секретарі Медведській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Корольовського РВ м. Житомир управління державної міграційної служби України в Житомирській області про усунення перешкод шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Корольовського РВ м. Житомир управління державної міграційної служби України в Житомирській області та просить усунути перешкоди у здійсненні її прав власника шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. У вказаній квартирі, крім неї, зареєстрований син попередніх власників квартири - відповідач по справі ОСОБА_2. Після того, як у 2000 році попередній власник відчужив квартиру її діду, відповідач у квартирі не проживає, у оплаті комунальних послуг, утриманні та ремонті житла участі не приймає, жодних відомостей про нього не надходило. Про реєстрацію у квартирі сина попереднього власника стало відомо, коли почали надходити рахунки на оплату за комунальні послуги та запрошення на вибори тощо. Позивач, яка в 2006 році по договору дарування отримала від матері зазначену квартиру планує продати житло, а реєстрація відповідача перешкоджає їй розпорядитись належним на праві власності майном.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи через оголошення у пресі (а.с.25).

Представник відповідача - Корольовського РВ м. Житомир управління державної міграційної служби України в Житомирській області, який залучено у справі у зв'язку з ліквідацією відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області, у судове засідання не з'явився, відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору дарування квартири від 30.08.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 4365 (а.с.4) позивачу ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1, що підтверджується і витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (а.с.6).

Згідно довідки ТОВ "Керуюча компанія "КомЕнерго-Житомир" № 1695 від 16.08.2012 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, разом з нею зареєстровані сестра ОСОБА_4 та син колишнього власника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Як вбачається з акту ВЖРЕП-12 від 14.03.2006 року (а.с.10) та акту від 27.07.2012 року, затвердженого директором ТОВ "Керуюча компанія "КомЕнерго-Житомир" (а.с.9) за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 з 2000 року не проживає.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю, право приватної власності є непорушним, що також закріплено в ч. 1 ст. 321 ЦК України, яка вказує, що право власності є непорушним, ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна відповідно до положень ст.ст. 319, 383 ЦК України має право володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому на праві власності майном на свій розсуд та вчиняти будь-які дії щодо свого майна, які не суперечать закону.

Згідно ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 170 ЖК України встановлено, що при переході права власності на житло новий власник вправі вимагати розірвання договору найму жилого приміщення у порядку ст.168 ЖК України.

За нормою ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна. Згідно з ч.1 ст.405 ЦК України право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом є похідним від прав власника.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає з моменту відчуження власником квартири, а також те, що збереження реєстрації постійного місця проживання відповідача в квартирі порушує права позивача на користування квартирою, наявність реєстрації відповідача зобов'язує власника житла безпідставно сплачувати зайві кошти за комунальні послуги та нести інші витрати по утриманню нерухомого майна, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності поширюється компетенція адміністративних судів, тому вимога до Корольовського РВ м. Житомир управління державної міграційної служби України в Житомирській області про зобов'язання зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку не може бути розглянута у порядку цивільного судочинства.

Статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення суду, яке набрало законної сили (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою).

Відповідно до ст.217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Таким чином, рішення суду по справі про задоволення позову після набуття ним законної сили є підставою для зняття з реєстрації відповідача за вищевказаною адресою.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.319, 383, 391 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57, 60, 169, 205, 213-215, 217 ЦПК України, ст.ст.3, 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

У частині позовних вимог до Корольовського РВ м. Житомир управління державної міграційної служби України в Житомирській області провадження у справі закрити.

Встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого рішення суду у разі набрання ним законної сили є підставою для Корольовського РВ м. Житомир управління державної міграційної служби України в Житомирській області для зняття ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Н. М. Анциборенко