СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
24 жовтня 2006 | Справа № 2-20/11108-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Антонової І.В.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача: Щербак Оксана Станіславівна, довіреність № 50/2 від 01.03.06, Товариство з обмеженою відповідальністю "Родник";
представник відповідача: не з'явився, Виконавчий комітет Євпаторійської міської Ради;
представник відповідача: не з'явився, Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації
розглянувши апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Родник" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 14 серпня 2006 року у справі №2-20/11108-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Родник" (Міжквартальний проїзд, 6, місто Євпаторія, 97420)
до виконавчого комітету Євпаторійської міської ради
(пр. Леніна, 2, місто Євпаторія, 97400)
до Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації (вул. Нєкрасова, 45, місто Євпаторія, 97400)
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2006 року у справі № 2-20/11108-2006 (суддя Луцяк М.І.) у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "Родник" до виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання права власності відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Родник" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Родник" право власності на самовільно збудоване нерухоме майно –одноповерховий торговельний павільйон загальною площею 43,6 кв.м., розташований за адресою: місто Євпаторія, вул.. Вільна, 84а, на земельній ділянці площею 96,00 кв.м. Також апелянт просить зобов’язати Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації провести правову реєстрацію цього об’єкту.
В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Родник" посилається на положення частини 3 статті 376, згідно з якою право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На думку апелянта відповідна земельна ділянка вже знаходиться у нього в користуванні, самовільне будівництво здійснено ним за належним дозволом, належним затвердженим проектом, без істотного порушення будівельних норм і правил.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 жовтня здійснена заміна судді Котлярової О.Л. на суддю Лисенко В.А.
В судове засідання представники виконавчого комітету Євпаторійської міської ради та Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації, які були належним чином повідомлені про дату час та місце слухання справи, не з’явились. Таким чином, відповідачі по справі не скористались своїм процесуальним правом на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності відповідачів за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статтям 9, 10 Конституції України, статті 18 Закону України "Про мови в Українській РСР" від 28.10.1989 № 8312-XI та за клопотанням представників провадження у справі здійснювалося російською мовою.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Родник" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання права власності на самовільно забудований торговельний павільйон –одноповерховий, загальною площею 43,6 кв.м., розташований за адресою: місто Євпаторія, вул.. Короленко-Вільна. Також позивач просив суд зобов’язати Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації провести реєстрацію права власності цей споруди за товариством з обмеженою відповідальністю "Родник".
Заявою від 01 серпня 2006 року № 53 позивач уточнив позовні вимоги та просив вважати пункт 1 позовної заяви викладеним у такій редакції: визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Родник" право власності на самовільно збудований одноповерховий торговельний павільйон загальною площею 43,6 кв.м., розташований за адресою: місто Євпаторія, вул.. Вільна, 84а.
Суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Свої висновки судова колегія обґрунтовує таким.
Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України 16 січня 2003 року № 435-IV право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 331 Цивільного кодексу України визначаються підстави набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва. Статтею передбачений момент виникнення в особи права власності на новостворене нерухоме майно, що підлягає введенню в експлуатацію. Таким моментом відповідно є момент прийняття до експлуатації такого об’єкта (а якщо він підлягає державній реєстрації –момент державної реєстрації). Самочинно збудований об’єкт не може бути у встановленому законом порядку введений в експлуатацію та відповідно зареєстрований. Тому й у особи, яка його побудувала, не може виникнути право власності на нього.
Частина 3 статті 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво об’єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, в судовому порядку права власності на такій об’єкт. Але зазначена норма застосовується лише в тому випадку, коли особа, яка здійснила самочинне будівництво, отримає у встановленому порядку земельну ділянку саме під збудований нерухомий об’єкт, тобто для призначеної мети.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "Родник" посилається на те, що він вже є належним користувачем відповідної земельної ділянки, оскільки рішенням Євпаторійської міської ради від 16 червня 2004 року № 24-21/58 йому надана згода на розроблення проекту відведення земельної ділянки для розміщення торговельного павільйону.
Однак, відповідно до статті 125 Земельного кодексу України 25 жовтня 2001 року № 2768-III право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Тобто чинним земельним законодавством чітко визначений момент виникнення права власності та права користування земельною ділянкою, це або одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, або укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно з статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами; право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у встановленому порядку набув права власності або права користування відповідною земельною ділянкою.
Суд апеляційної інстанції також не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов’язання Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації провести реєстрацію права власності спірної споруди за товариством з обмеженою відповідальністю "Родник", оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця або правонабувача, до якої додаються відповідні правовстановлюючі документи. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації та йому було відмовлено в проведенні реєстрації з яких-небудь підстав, не передбачених законодавством.
За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про повне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
Отже, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Родник", викладені в апеляційної скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2006 року у справі № 2-20/11108-2006 відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Родник" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2006 року у справі № 2-20/11108-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді І.В. Антонова
В.А. Лисенко