Справа № -5459 Головуючий в 1 інстанції- Канурної О.Д.
Категорія-41 Доповідач Троценко Л.І..
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2007р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого-Шабанової В.О.
Суддів-Троценко Л.І., Лук"янової С. В.
При секретарі- Кошмак Т.С. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду від 15 травня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відділення вмконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області про стягнення недорахованих щомісячних страхових виплат
Заслухавши доповідь судді Троценко Л.І, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд-
ВСТАНОВИВ
У лютому 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до виконавчої дирекці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі про стягнення недорахованих щомісячних страхових виплат.
Позивач зазначав, що у зв"язку з встановленою стійкою втратою працездатності, пов"язаною з професійним захворюванням, йому відділенням ВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі призначені та виплачуються страхові щомісячні виплати, які відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" повинні щорічно з 1 березня перераховуватися у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки, за данними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.
Відповідач запроводжував перерахування щомісячних страхових виплат на підставі коефіцієнтів зростання реальної середньої заробітньої плати у галузях національної економіки на підставі постанов Правління ФССНВ на П3; а саме: з 1 березня 2002 року на коефіцієнт 1, 193; з 1 березня 2003 року на
коефіцієнт 1, 182;з 1 березня 2004 року на коефіцієнт 1, 152; 3 1 березня 2005 року на коефіцієнт 1, 238; з 1 березня 2006 року на коефіцієнт 1, 203.
Але з цим він не погоджується тому, що за данними Держкомстату України коефіцієнти зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки встановло: за 2001 рік- на 1, 352, який необхідно застосувати для перерахунку з 1 березня 2002 року; за 2002 рік- на 1, 210, який необхідно застосувати для перерахунку з 1 березня 2003 року; за 2003 рік - на 1, 228, який необхідно застосувати для перерахунку 3 1 березня 2004 року; за 2004 рік на 1, 275, який необхідно застосувати для перерахунку з 1 березня 2005року;за 2005 рік на 1, 376, який необхідно застосовувати для перерахунку з 1 березня 2006 року.
Тоді з 1 березня 2002 року страхова виплата має складати 488грв.69 коп., за вказаний період недорахована сума складає 689грв.64 коп., 3 1 березня 2003 року страхова виплата має складати 591 грв.32 коп.-недорахована сума складає 979грв.44 коп.;3 1 березня 2004 року страхова виплата має складати 726 грв.14 коп., недорахована сума складає 1667грв.52 коп.;3 1 березня 2005 року страхова виплата має складати 925грв.82 коп., недорахована сума складає 2386грв.68коп.;3 1 березня 2006 року страхова виплата має складати 4302грв.21 коп..
Всього недорахована сума щомісячних виплат за період 3 1 березня 2002 року по 1 лютого 2007 року складає 10025 грв.49 коп.Просив суд стягнути з відповідача вказану суму.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, вважає, що Фондом нарахування сум прозведено правильно, просив суд в задоволенні вимог відмовити.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 травня 2007 року у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача- ОСОБА_1 просить суд рішення суду скасувати, посилаючись на те, що воно не відповідає нормам матеріального права, просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким вимоги позивача задовільнити.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції повно та всебічно з"ясовані усі обставини по справі, зібраним доказам дана належна правова . оцінка, суд обгрунтовано відмовив ОСОБА_2 в задоволенні його вимог.
При цьому суд першої інстанції обгрунтовано послався на те, що при реалізації положень вищевказаного Закону Правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Укаїни в
постановах „Про перерахунок щомісячних страхових виплат потерпілим/членам їх сімей/" від 14 березня 2002 року № 154 від 4 березня 2003 року № 3; від 24 лютого №5; від 28 лютого 2005 року № 3; від 6 березня 2006 року № 3 за базовий прийнято коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати у галузях національної економіки, який за данними Державного комітету статистики України становить у 2001 році- 1, 193; у 2002 році -1, 182 ; у 2003 році- 1, 152; у 2005 році1, 203.
Дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі щодо перерахунку страхових сум відповідають прийнятим Правлінням Фонду
постановам.
При таких обставинах суд обгрунтовано дійшов до висновку, що вимоги позивача про перерахунок відділенням ВД ФСС в місті Добропіллі страхових сум не засновані на законі.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам, нормам матеріального та процесуального закону, підстави для його скасування відсутні.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. , ст. , 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2-ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 травня 2007 року- відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.