СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
24 жовтня 2006 | Справа № 2-20/11122-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Антонової І.В.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
прокурор: Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 438 від 20.02.06, Прокуратура міста Севастополя;
представник позивача: Петруненко Ігор Вікторович, довіреність № 24/01-06/115 від 23.01.06, Сімферопольська міська рада;
представник позивача: Шахматова Наталя Володимирівна, довіреність № 24/01-06/1812 від 14.09.06, Сімферопольська міська рада;
представник відповідача: Сироватський Олександр Сергійович, довіреність № 01/06 від 10.01.06, Фонд майна Автономної Республіки Крим;
представник відповідача: Коструба Анатолій Володимирович, довіреність № 01/06 від 10.01.06, Відкрите акціонерне товариство "Побутова хімія"
розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 19 липня 2006 року по справі № 2-20/11122-2006А
за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95015) в інтересах держави
в особі Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, 95000)
до 1. Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, 95015)
2. Відкритого акціонерного товариства "Побутова хімія" (вул. Генерала Васильєва, 29, місто Сімферополь, 95000)
про визнання нечинним наказу Фонду майна АРК № 841 від 24.06.96р.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 липня 2006 року у справі № 2-20/11122-2006А (суддя Луцяк М.І.) у задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до Фонду майна Автономної Республіки Крим, відкритого акціонерного товариства “Побутова хімія” про визнання нечинним наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 24 червня 1996 року № 841 відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що на момент приватизації та прийняття спірного наказу Фондом майна Автономної Республіки Крим були відсутні будь-які обмеження в частині приватизації гуртожитків. Також підставою для відмовлення у задоволенні позовних вимог став факт пропуску строку позовної давності.
Не погодившись з постановою суду, Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі містяться посилання на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, а саме апелянт вважає, що судом не враховані положення статті 7 Житлового кодексу УРСР від 30 червня 1983 року № 5464-X, а також норми статті 3 Закону України “Про приватизацію державного майна” від 4 березня 1992 року № 2163-XII. Також апелянт вважає, що постанова місцевого господарського суду суперечить статті 268 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, згідно якої позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006 року здійснена заміна судді Котлярової О.Л. на суддю Лисенко В.А.
Повторно переглянувши матеріали справи в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Заступника прокурора Автономної Республіки Крим.
24 червня 1996 року Фондом майна Автономної Республіки Крим був прийнятий наказ № 841 “Про створення відкритого акціонерного товариства “Побутова хімія”. Згідно з вказаним наказом було створено відкрите акціонерне товариство “Побутова хімія” шляхом перетворення Сімферопольського заводу бітової хімії в відкрите акціонерне товариство, був затверджений статутний фонд товариства, який був сформований за рахунок передачі знову створеному акціонерному товариству державного майна, згідно переліку нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству “Побутова хімія”. Серед об’єктів, переданих відкритому акціонерному товариству “Побутова хімія” є будівля гуртожитку, яка розташована за адресою: місто Сімферополь, вул. Єнісейська, 20.
Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до Фонду майна Автономної Республіки Крим, відкритого акціонерного товариства “Побутова хімія” про визнання нечинним наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 24 червня 1996 року № 841 “Про створення відкритого акціонерного товариства “Побутова хімія” в частині передачі до статутного фонду товариства гуртожитку.
Суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги, викладені в позові, не підлягають задоволенню. Свої висновки судова колегія обґрунтовує таким.
Спірна будівля гуртожитку, яка розташована за адресою: місто Сімферополь, вул. Єнісейська, 20, ввійшла до статутного фонду відкритого акціонерного товариства “Побутова хімія”.
Відповідно до пункту 5.1 статуту відкритого акціонерного товариства “Побутова хімія” товариство є власником майна, переданого йому державою.
Право власності відкритого акціонерного товариства “Побутова хімія” на спірний гуртожиток було зареєстровано у встановленому порядку, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Тобто, відкрите акціонерне товариство “Побутова хімія” відповідно до діючого цивільного законодавства є повноправним власником гуртожитку, переданого до його статутного фонду.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував положення статті 268 Цивільного кодексу України, згідно якої позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, оскільки Заступник прокурора Автономної Республіки Крим, звертаючись з адміністративним позовом виступав ні як власник (або в інтересах власника), а подав позов саме до повноправного власника.
Суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги посилання апелянта на те, що господарським судом першої інстанції при прийнятті постанови, що оскаржується, не враховані норми статті 3 Закону України “Про приватизацію державного майна” виходячи з наступного.
На момент прийняття наказу від 24 червня 1996 року № 841 “Про створення відкритого акціонерного товариства “Побутова хімія” Фонд майна Автономної Республіки Крим керувався діючим на той час законодавством.
Так, частиною 2 статті 3 Закону України “Про приватизацію державного майна” було передбачено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.
Пунктом 9 статті 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року № 2482-ХІІ було встановлено, що в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Оскаржуючи постанову місцевого господарського суду, апелянт також посилається на норми вказаних статей, але приводить їх вже із змінами, що були внесені після прийняття спірного наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 24 червня 1996 року № 841 “Про створення відкритого акціонерного товариства “Побутова хімія”.
Однак, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про повне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Висновки, викладені в постанові місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
Отже, вимоги Заступника прокурора Автономної Республіки Крим, викладені в апеляційної скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 липня 2006 року у справі № 2-20/11122-2006А відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 липня 2006 року у справі № 2-20/11122-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді І.В. Антонова
В.А. Лисенко