Головуючий суду 1 інстанції - Костроба Ю.Ю.
Доповідач - Околот Г.М.
Справа № 2/1212/748/12
Провадження № 22ц/782/150/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - судді Околота Г.М.,
суддів - Коротенка Є.В., Ступіної Я.Ю,
при секретарі - Друпповій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Кремінського РУЮ на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 05 грудня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до КП «Креміннатеплокомуненерго», ВДВС Кремінського РУЮ про повернення грошових коштів,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2012 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом у якому просила стягнути з КП «Креміннатеплокомуненерго» 1256,74грн. та з ВДВС Кремінського РУЮ 243,64грн., а також судовий збір в сумі 214,60грн. які ними були безпідставно отримані. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що 10.03.2010 року Кремінським районним судом був виданий судовий наказ за заявою КП «Креміннатеплокомуненерго» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за опалення в сумі 2196грн. У серпні 2012 року вона дізналася про вказаний судовий наказ, оскільки у неї почали стягувати гроші з пенсії. Ухвалою Кремінського районного суду від 19.09.2012 року судовий наказ від 10.03.2010 року був скасований. На час скасування судового наказу з неї вже було стягнуто 1256,74грн. на користь КП «Креміннатеплокомуненерго» та 243,64грн. на користь ВДВС Кремінського РУЮ. Позивач вважає, що з неї неправомірно стягнуті вказані суми, тому на підставі ст.. 1212 ЦК України просить їх стягнути з відповідачів.
Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 05 грудня 2012 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто на користь ОСОБА_2 з КП «Креміннатеплокомуненерго» - 1256,74грн. та з ВДВС Кремінського РУЮ - 243,64грн. , а також судові витрати по 107,30 грн. з кожного. ( а.с. 67)
В апеляційній скарзі відповідач ВДВС Кремінського РУЮ, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин , що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати . В обґрунтування скарги посилається на те, що судом першої інстанції не були враховані ті обставини, що ВДВС Кремінського РУЮ не може бути відповідачем по справі, оскільки кошти виконавчого збору у сумі 219,64 грн. були перераховані до Державного бюджету України, а витрати на проведення виконавчих дій у сумі 23,18 грн. були перераховані на депозитний рахунок Головного управління юстиції в Луганській області. Крім того, апелянт вважає, що ВДВС діяло в рамках діючого законодавства України і постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій , ніким із сторін виконавчого провадження не оскаржувалися та дії держвиконавця ВДВС з приводу виконання судового наказу незаконними не визнавалися.
У відповідності зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з ВДВС Кремінського РУЮ виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 243,64 грн. та судових витрат у сумі 107,30 грн. Тому, перевіряючи законність оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, в межах апеляційного оскарження, колегія суддів не перевіряє справу в частині задоволення позову про стягнення на користь ОСОБА_2 з КП «Креміннатеплокомуненерго» - 1256,74грн. та судових витрат у розмірі 107,30 грн. із-за відсутності апеляційної скарги в зазначеній частині.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції у повні мірі не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Креміннатеплокомуненерго» заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 2196,42 грн. був скасований судом , тому виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій у загальній сумі 243,64 грн. які були стягнути з ОСОБА_2 на підставі постанови держвиконавця ВДВС Кремінського РУЮ повинні бути стягнуті з ВДВС Кремінського РУЮ , оскільки відсутні законні підстави залишення цих коштів стягнутих з позивача на рахунках відповідача .
Однак з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.
Суд першої інстанції зазначених вимог закону не дотримався і ухвалив судове рішення, яке не в повній мірі відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.
Відповідно до ст..ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Статтею 16 ЦК України, ст.. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що Кремінським районним судом Луганської області був виданий судовий наказ від 10.03. 2010 року по справі № 2-Н-187/2010 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Креміннатеплокомуненерго» заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 2196,42 грн. Даний судовий наказ набрав чинності 26.03.2010 року . ( а.с.5)
Постановою державного виконавця ВДВС Кремінського РУЮ від 27.04.2012 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу № 2-Н-187 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Креміннатеплокомуненерго» заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 2196,42 грн. , у ході якого у зв'язку з невиконанням добровільно судового наказу у строк до 04.05.2012 року , постановами від 07.05.2012 року було стягнуто з боржника ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 219,64 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 23,18 грн. , які надійшли до ВДВС 09.08.2012 року ( а.с. 28,29,30, 39)
Розпорядженням державного виконавця від 13.08.2012 року виконавчий збір у розмірі 219,64 грн. був перерахований в УДК Кремінського району , а витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 23,18 грн. були перераховані на спеціальний реєстраційний рахунок Головного управління юстиції у Луганській області. ( а.с. 36)
Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 19.09.2012 року судовий наказ № 2-Н-187/2010 від 10.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Креміннатеплокомуненерго» заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 2196,42 грн. та судових витрат у розмірі 25,50 грн. був скасований ( а.с.10)
Постановою державного виконавця ВДВС Кремінського РУЮ від 18.10.2012 року виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2-Н-187 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Креміннатеплокомуненерго» заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 2196,42 грн. було закінчено ( а.с. 41)
Відповідно до ч.6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.
За таких обставин, у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого збору здійснюється державним виконавцем відповідно до ч.6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач не навела обставин, які б свідчили про те, що її права ( як боржника, зацікавленої особи ) або законні інтереси були порушені заявником в ході примусового виконання рішення суду про стягнення з неї заборгованості за спожиту теплову енергію.
Аналізуючи вищевказану норму закону та з'ясувавши обставини справи, колегія суддів прийшла до висновку, що позивач фактично подав позов про повернення сплачених ним сум виконавчого збору, не реалізувавши при цьому своє право позасудового врегулювання спору.
В даному випадку ОСОБА_2 повинна була у відповідності до ч.6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» звернутися з заявою до ВДВС про повернення їй виконавчого збору, а не стягнення сум, які безпідставно отримані, що надає боржнику ОСОБА_2 інший обсяг прав, оскільки рішення державного виконавця за такою заявою може бути оскаржено до суду.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Позивач ОСОБА_2 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про те, що сума виконавчого збору яка підлягає поверненню є спірною та її права порушені діями або бездіяльністю ВДВС.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду про стягнення грошових коштів з ВДВС Кремінського РУЮ , а саме виконавчого збору у розмірі 219,64 грн., оскільки відповідно до положення ч.6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого збору у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, повинно вирішуватися в позасудовому порядку шляхом винесення відповідної постанови державним виконавцем.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з ВДВС Кремінського РУЮ витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 23,18 грн., то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки діючим законодавством України не передбачено стягнення таких витрат у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа.
Крім того, колегія суддів вважає, що відсутні будь-які винні дії ВДВС Кремінського РУЮ в стягненні з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій , а тому не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з ВДВС судового збору у сумі 107,30 грн.
Однак суд першої інстанції, у порушення вимог статей 212, 214 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув,не визначився із характером спірних правовідносин, вказане положення ч.6 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», яке регулює правовідносини, що склались між сторонами, не застосував, ухвалив рішення при неповному з'ясуванні обставин , що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення грошових сум з ВДВС Кремінського РУЮ та судових витрат підлягає скасуванню відповідно до п. 1, 4 ст. 309 ЦПК України із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у цій частині .
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 325 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Кремінського РУЮ - задовольнити.
Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 05 грудня 2012 року - змінити.
Скасувати рішення в частині стягнення з ВДВС Кремінського РУЮ на користь ОСОБА_2 243 (двісті сорок три) гривні 64 копійки та судових витрат в сумі 107 (сто сім) гривень 30 копійок та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: