СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
30 жовтня 2006 року |
Справа № 2-27/11697-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Антонової І.В.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Нікуліна О.Ю. за довіреністю;
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Н.В. Воронцова) від 29 серпня 2006 року у справі № 2-27/11697-2006А
за позовом Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 17, Сімферополь, 95001)
про скасування рішення про застосування фінансових санкцій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-27/11697-2006А від 29 серпня 2006 року (суддя Н.В. Воронцова), позов суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим, задоволено.
Не погодившись з винесеною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить дану постанову господарського суду скасувати та припинити її виконання.
На думку апелянта, господарським судом неправильно застосована норма права, не взято до уваги той факт, що, відповідно до статті 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. Закон №1058-1V набрав чинності 01 січня 2004 року, таким чином фінансові та адміністративні санкції, а також, пеня, передбачені статтею 106 Закону №1058-1М, застосовуються за порушення, вчинені з моменту набрання чинності цього Закону. Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
11 жовтня 2006 року та 16 жовтня 2006 року ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду у апеляційній скарзі було відкрите провадження та призначено справу до апеляційного розгляду.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з на ступних підстав.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 був зареєстрований, як платник збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування за НОМЕР_1
На протязі 2002-2003 років ОСОБА_1 мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, здійснюючи підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування та не використовуючи працю найманих працівників.
Документів, які б підтверджували спрощену систему оподаткування, позивачем надано не було.
До 01 січня 2004 року порядок і терміни надання звітності до органів Пенсійного фонду України платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, регламентувалися Законом України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон №2181) та Інструкцією про порядок числення і сплати підприємствами, установами, організаціями і громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також, обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою ухвалю Правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 року №16-6 та зареєстрованої у Міністерстві Юстиції України 29 листопаду 2001 року №998/6189 (далі -Інструкція).
Відповідно підпункту 4.1.4. пункту 4 статті 4 Закону України №2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, який рівний календарному кварталу -протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
В свою чергу, підпункт 13.11 пункту 13 Інструкції, встановлює обов'язок фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, не використовуючих працю найнятих робітників, надавати органу Пенсійного фонду України розрахунок зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за наслідками кожного звітного кварталу про суми одержаного доходу і нарахованого збору протягом 40 календарних, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Всупереч встановленого, ОСОБА_1 не надав розрахунки зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 1, 2, 3, 4 квартали 2002 та 1, 2, 3, 4 квартали 2003 років, у встановлені строки.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 надав декларації про доходи до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим за весь період 17 листопаду 2005 року.
17 листопаду 2005 року заступником начальника відділу надходження прибутків Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим було складено акт №НОМЕР_2 про порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 порядку та термінів надання звітності до органу Пенсійного фонду України
Вищеназваний акт було вручено позивачеві 03 грудня 2005 року.
08 грудня 2005 року начальником Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим було винесене рішення №НОМЕР_3 про застосування фінансових санкцій за ненадання розрахунку за 1, 2, 3, 4, квартали 2002 та 1, 2, 3, 4 квартали 2003 років у розмірі 1860,00 грн. на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 173 Закону України №2181-111 .
Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-1V набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Фінансові та адміністративні санкції, а також, пеня, передбачені статтею 106 Закону, застосовуються за порушення, вчинені з моменту набрання чинності цього Закону.
Судова колегія зазначає, щодо порушень, вчинених до 2004 року, але виявлених Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим після 1 січня 2004 року, відповідно до пункту 15 Прикінцевих положень Закону, Закони України ті інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-1V.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують фінансові та адміністративні санкції за порушення порядку, строків сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та подання розрахунків зобов'язань, вчинені протягом 2002, 2003 року, в порядку та розмірах, передбачених Законом від 21 грудня 2002 року №2181.
Судова колегія, також, звертає увагу на те, що термін застосування штрафних санкцій законом України №2181 не встановлений.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає постанову господарського суду Автономної Республіки Крим винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому, скасовує її.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 6 частини1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2006 року у справі № 2-27/11697-2006А скасувати.
3. У позові відмовити.
4. Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
5. Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис О.Л. Котлярова
Судді підпис І.В. Антонова
підпис В.А. Лисенко