Справа № 1/0109/736/2012
Провадження №1/123/73/2013
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2013 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого судді Білоусова М.М.,
при секретарі Рефатовій Г.Р.,
за участю прокурора Ванашової К.Г.,
захисника, адвоката ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
представника потерпілого, адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, громадянина РФ, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, раніше не судимий, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_4,
у скоєнні злочину передбаченого ст.121 ч.1 КК України, суд-
в с т а н о в и в:
21 серпня 2012 року, у період часу з 01.00 год. до 01.35 год. ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився на ділянці місцевості, розташованої біля кінотеатру «Сімферополь», по пр. Кірова, в м. Сімферополі. Там між ним і раніше йому не знайомим ОСОБА_2, з ініціативи останнього, виникла сварка, що переросла в обопільну бійку. Під час якої, ОСОБА_4 маючи злочинний намір, спрямований на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому, колючо-ріжучим предметом, який знаходився в його правій руці, три удари в область шиї, заподіявши при цьому: сліпе колото-різане поранення надключичній області зліва з пошкодженням трахеї (поранення № 1), яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечним для життя в момент заподіяння; сліпе колото-різане поранення м'яких тканин на поверхні шиї зліва у верхній третині (поранення № 2) і бічній поверхні шиї зліва у верхній третині (поранення № 3), які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я.
Підсудний ОСОБА_4 свою вину у скоєному злочині не визнав та пояснив, що в той час він разом зі свої знайомим ОСОБА_5 гуляли в парку в районі кінотеатру «Сімферополь». Там на них напали приблизно 6 чоловіків молодих хлопців, серед яких був потерпілий ОСОБА_2 і спробували забрати їх особисті речі. Його побили, однак йому вдалося втекти. Куди подівся ОСОБА_5, він не бачив. Потім він зателефонував ОСОБА_5 і домовилися знову зустрітися біля кінотеатру «Сімферополь». Коли він очікував ОСОБА_5 до нього знову підбіг ОСОБА_2 і зі словами «тобі мало, я зараз тобі ще додам», почав наносити удари. Що відбувається бачила знайома останнього - ОСОБА_6 Він намагався уникнути конфлікту. В якийсь момент ОСОБА_2 зробив випад рукою в його бік. Він ухилився від удару і приловчившись вихопив у того з руки якийсь предмет. В процесі бійки він наніс ОСОБА_2 декілька ударів цим предметом. Вважає, що діяв у стані необхідної оборони.
Незважаючи на те, що підсудний свою вину у скоєному злочині визнав частково, його вина у вчиненому підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що коли він знаходився зі своєю компанією біля «Зеленого театру» в районі кінотеатру «Сімферополь», підійшли дві дівчини і сказали, що до них пристають два хлопці, вказавши на ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Через деякий час ці хлопці підійшли до них. Поспілкувавшись на підвищених тонах вони запропонували хлопцям йти. Під час цього ОСОБА_4 вдарив у плече ОСОБА_7, а той у відповідь його. Потім ОСОБА_4 і ОСОБА_5 втекли в бік кінотеатру «Сімферополь». Проходячи з ОСОБА_6 біля арок кінотеатру, він побачив ОСОБА_4 ОСОБА_3 теж його побачив і наблизившись завдав удару, у відповідь він також наніс йому кілька ударів. Потім ОСОБА_4 наніс йому удари в область шиї предметом схожим на ніж;
- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що вона бачила, як між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 виник конфлікт. Бачила також у ОСОБА_4 в руці предмет, схожий на ніж, яким він ударив ОСОБА_2;
- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що в той час він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 гуляли біля «Зеленого театру». Підійшли дві дівчини і сказали, що до них пристають два хлопці, вказавши на ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Через деякий час ці хлопці підійшли до них. Поспілкувавшись на підвищених тонах вони запропонували хлопцям піти. Під час цього ОСОБА_4 вдарив його, а він у відповідь ОСОБА_4 Потім ОСОБА_4 і ОСОБА_5 втекли в бік кінотеатру «Сімферополь». Після конфлікту ОСОБА_2 з ОСОБА_6 пішли до магазину. Через деякий час повернулися. ОСОБА_2 був у крові і тримався рукою за шию. Він розповів, що його вдарив ОСОБА_4;
- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11 і ОСОБА_10;
- показаннями свідка ОСОБА_5, про те, що він разом зі свої знайомим ОСОБА_4 гуляли в парку в районі кінотеатру «Сімферополь». Там підійшли до компанії. Стали з ними знайомитися. У процесі спілкування стався конфлікт. ОСОБА_7 вдарив його в область обличчя, а ОСОБА_2 намагався вдарити ОСОБА_4, після чого вони втекли. За яких обставин ОСОБА_4 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2 він не бачив;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_4 В ході даної слідчої дії він розповів і показв яким чином завдав кілька ударів предметом схожим на ніж потерпілому ОСОБА_2; (т.1,а.с.188-206)
- протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_6, в ході даної слідчої дії вони розповіли і показали яким чином ОСОБА_2 були нанесені колото-різані поранення; (т.1, а.с.177-187)
- висновком судово-медичної експертизи № 2223 від 28 вересня 2012 року, з висновків якої випливає, що ОСОБА_2 заподіяно: сліпе колото-різане поранення надключичній області зліва з пошкодженням трахеї (поранення № 1), яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння; сліпе колото-різаними поранення м'яких тканин на поверхні шиї зліва у верхній третині (поранення № 2) і бічній поверхні шиї зліва у верхній третині (поранення № 3), які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я. (т.2 а.с.45-48)
Таким чином, давши оцінку всім доказам у їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ст.121 ч.1 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Доводи підсудного і його захисника про те, що ОСОБА_4 діяв у стані необхідної оборони, не можуть бути прийняті судом, оскільки нічим, окрім свідчень самого підсудного, не підтверджені.
А наявні в матеріалах справи докази говорять про протилежне, так по справі встановлено, що саме ОСОБА_4 завдав три удари цим предметом ОСОБА_2 Останній пояснив, що колючо-ріжучий предмет був у підсудного, про це говорить і свідок ОСОБА_6 Крім того кількість ударів свідчить не про оборону, а про умисне спричиненні шкоди здоров'ю.
За таких обставин суд розцінює доводи підсудного, і його захисника, як обраний ними спосіб захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за осудний підсудному злочин.
Призначаючи міру покарання підсудному суд, у відповідності зі ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, характеризується позитивно.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудного передбачених ст.66 КК України суд не вбачає.
Обставиною що обтяжує покарання передбаченою ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину в стані сп'яніння.
Враховуючи, що даний злочин представляє підвищену небезпеку для суспільства, а підсудний у скоєному не розкаявся, не вжив заходів до відшкодування шкоди потерпілому, суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному пов'язане з ізоляцією від суспільства.
У справі потерпілим заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3044 грн.37 коп. та моральної шкоди в сумі 50000 грн. Суд вважає, що дані позовні вимоги обґрунтовані. Однак розмір позову в частині відшкодування моральної шкоди завищений і підлягає зменшенню.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-
з а с у д и в:
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст.121 ч.1 КК України і призначити покарання за вказаною статтею 5 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили обрати взяття під варту.
Взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду.
Строк покарання обчислювати з моменту взяття під варту з 12.02.2013 року.
Речові докази:
- кросівки, які знаходяться на зберіганні у Київському РВ СМУ ГУ МВС України в АРК, квитанція № 005766 від 05 листопада 2012 року - повернути за належністю ОСОБА_2;
- футболку, що знаходиться на зберіганні у Київському РВ СМУ ГУ МВС України в АРК, квитанція № 005759 від 17 жовтня 2012 року - повернути за належністю ОСОБА_2;
- футболку, що знаходиться на зберіганні у Київському РВ СМУ ГУ МВС України в АРК, квитанція № 005766 від 05 листопада 2012 року - повернути за належністю ОСОБА_6;
- джинси, що знаходяться на зберіганні у Київському РВ СМУ ГУ МВС України в АРК, квитанція № 005766 від 05 листопада 2012 року - повернути за належністю ОСОБА_4;
- 5 (п’ять) недопалків і 3 (три) змиву речовини бурого кольору, що знаходяться на зберіганні у Київському РВ СМУ ГУ МВС України в АРК, квитанції № 005759 від 17 жовтня 2012 року та № 005766 від 05 листопада 2012 року - знищити.
Цивільний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 3044 грн.37 коп. матеріальної шкоди і 35000 грн. моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний м. Сімферополя протягом 15 діб з моменту його оголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Белоусов М. М.