№ справа:1/0109/451Головуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В.

№ провадження:11/190/300/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Опанасюк О. Д.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді- Язєва С.О.,

Суддів- Опанасюка О.Д.,Євдокимової В.В.,

За участю прокурора- Матвійчук С.Л.,

засудженого захисника засудженого ОСОБА_6- ОСОБА_6, - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Автономної Республіки Крим кримінальну справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Духовське, Пограничного району, Приморського краю, громадянина України, не одруженого, зі середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням обов'язків, відповідно до ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь міської клінічної лікарні № 6 швидкої медичної допомоги м. Сімферополя матеріальну шкоду у розмірі 3 417 (три тисячі чотириста сімнадцять) гривень 86 коп.

Вирішено питання відносно речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_6 засуджено за те, що він 12.06.2011 року приблизно о 15 год. 30 хв. на сходовому майданчику будинку №1-а, який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. М. Залки, у ході конфлікту на ґрунті неприязних стосунків, який виник між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, унаслідок якого ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір спрямований на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, навмисне наніс йому кілька ударів взутими ногами у область тулуба, заподіявши останньому, згідно висновку експерта №117 від 02 березня 2012 року тілесні ушкодження у вигляді: закритого чрезвертельного перелому лівої стегнової кістки, забитої рани обличчя, синців обличчя, правої верхньої й лівої нижньої кінцівок, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_8 просить скасувати повністю вирок, як необґрунтований та необ'єктивний. Мотивує своє прохання тим, що підсудному призначене м'яке покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину, суд не врахував, що злочин був скоєно у стані алкогольного сп'яніння. Крім того апелянт зазначає, що цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди суд першої інстанції задовольнив у мінімальних розмірах, які не відповідають перенесеним стражданням внаслідок злочину скоєного ОСОБА_6 Потерпілий просить призначити більш суворіше покарання, пов'язане з позбавленням волі, у межах санкції ч.1 ст. 122 КК України, та просить задовольнити заявлений позов в повному обсязі, стягнути матеріальну шкоду у розмірі 3900 грн. та моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, заслухавши прокурора, засудженого ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, а вирок суду підлягають частковій зміні за наступних підстав.

Винність ОСОБА_6 в скоєнні злочину, за який він засуджений, підтверджена доказами, зібраними і ретельно перевіреними в судовому засіданні.

Аналіз перевірених доказів у сукупності дав підставу суду зробити правильний висновок про винність ОСОБА_6 і вірно кваліфікувати його дії за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, та не оспорюється в апеляції.

Покарання засудженому ОСОБА_6 призначене в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України, відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого їм злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, даних про особу засудженого, який раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, обставин, які пом'якшують покарання, відшкодування матеріальних збитків, обставин, які обтяжують покарання - скоєння у стані алкогольного сп'яніння, у тому числі і тих на які є посилання в апеляції.

З урахуванням повного визнання засудженим своєї вини в скоєнні інкримінованого йому злочину в ході апеляційного розгляду справи, та враховуючи факт виплати моральної шкоди засудженим у розмірі 10 000 грн. після виконання вироку, колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_6 призначене необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обґрунтовано відмовив у задоволенні цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди, з урахуванням погашення засудженим такої шкоди у розмірі - 2 800 грн., та відсутності доказів на підтвердження наявності вказаної шкоди на суму яка б перевищувала 2 800 грн.

Що стосується вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, то стягнення вказаної шкоди у розмірі 10 000 грн. не відповідає об'єму, гостроті, тривалості перенесених ОСОБА_8 душевних страждань.

В цій частині апеляція потерпілого ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, а вирок частковій зміні.

Так у відповідності до положень ст. ст. 1167, 1168 ЦК України та п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями від 25.10.2001 року № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди судом визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Судом не в повній мірі враховано, що у результаті скоєного злочину та отриманих тілесних пошкоджень, потерпілий ОСОБА_8 переніс особливо гострі моральні страждання, зв'язані з тривалістю лікування та перенесеної операції (згідно висновку СМЕ потерпілий лікувався більше 9 місяців на стаціонарі - т.1 а.с. 134-137). Також суд не прийняв до уваги, що скоєним злочином порушені нормальні життєві стосунки потерпілого на тривалий строк, та він вимушений був з'являтися на слідство, та у суд у 2011 р. та 2012 р., до винесення вироку судом.

Колегія суддів вважає, що стягненню із засудженого на користь потерпілого в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає сума у розмірі - 20 000 грн.

Таке стягнення, на думку колегії суддів буде розумним, виваженим та справедливим з урахуванням всіх перерахованих обставин по справі.

Керуючись ст.ст.365-366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06 листопада 2012 року відносно ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди змінити.

Збільшити розмір стягнення з ОСОБА_6 моральної шкоди та стягнути вказану шкоду на користь потерпілого ОСОБА_8 у розмірі 20 000 (двадцять) тисяч грн.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Судді

Язєв С.О. Опанасюк О.Д. Євдокимова В.В.