Справа № 2о-269/12
Провадження № 22ц/782/226/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Максюти І.О.
суддів Пригорнєвої Л.І., Авалян Н.М.
при секретарі Ільченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м.Луганська від 21 грудня 2012 року про залишення заяви без розгляду у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про розкриття публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк» інформації, яка містить банківську таємницю,
в с т а н о в и л а:
10 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеною заявою, в якій просила зобов'язати ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо клієнтки банку зі співзвучним прізвищем ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області 11 липня 1996 року, 30 квітня 1779 року народження, місце проживання на час відкриття рахунку: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з метою встановлення приналежності ОСОБА_1 коштів, що знаходяться на депозитному рахунку в банку, і поновлення депозитного договору на ім'я ОСОБА_1.
В обґрунтування заявлених вимог, ОСОБА_1 зазначила, що у 2005 році між нею та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління було укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті першої групи, а саме в доларах США. Свій примірник депозитного договору заявник передала на зберігання адвокату ОСОБА_3, яка у серпні 2011 року померла, назад повернути примірник договору не вдалося. Вона неодноразово зверталася до банку з письмовими вимогами про розшук її вкладу, про доступ до депозиту, про відновлення депозитного договору, проте банк повідомляв про відсутність вкладу на ім'я ОСОБА_1 Від співробітників банку їй стало відомо про можливу помилку при внесенні інформації до клієнтської бази банку, в якій замість ім'я «ОСОБА_1» значиться «ОСОБА_1». Посилаючись на вищенаведене, а також положення ст.ст. 60, 62, 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність», заявник просила розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, відносно ОСОБА_2, що їй необхідно для відновлення депозитного договору.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Луганська від 21 грудня 2012 року заяву ОСОБА_1 про розкриття публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» інформації, яка містить банківську таємницю залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нову, якою зобов'язати ПАТ «Державний ощадний банк» розкрити банківську таємницю.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що між заявником та ПАТ «Державний ощадний банк» наявний спір про право, який належить вирішувати у порядку позовного провадження, спірне питання неможливо вирішити у порядку окремого (непозовного) провадження.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Так, у ході розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Державний ощадний банк» заперечується право заявника на депозитний вклад.
Питання щодо розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб, можуть розглядатися судом у окремому провадженні у порядку, передбаченому главою 12 Цивільного процесуального кодексу України.
Ч. 3 ст.289 ЦПК України передбачено, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява грунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз»яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Роз»яснення щодо застосування цієї норми закону містяться у п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 30.09.2011 року «Про судоаву практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб».
Оскільки заінтересованою особою ПАТ «Державний ощадний банк» взагалі заперечується право заявника на депозитний вклад, тому суд вірно дійшов висновку про наявність спору про право. І залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника звернутися з відповідним позовом у порядку позовного провадження.
Отже, апеляційна скарга є необгрунтованою і підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314-316, 317 ЦПК України судова колегія ,
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Луганська від 21 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: