СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
21 листопада 2006 року | Справа № 2-26/8666-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Антонової І.В.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
кредитора: не з'явився;
боржника: не з'явився;
арбітражний керуючий: не з'явився;
прокурор: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України, апеляційне подання Військового прокурору Феодосійського гарнізону на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 18.07.2006 у справі № 2-26/8666-2006
за заявою кредитора Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 7, Леніне, Ленінський р-н, 98200)
до боржника Військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України (вул. Леніна, 12, Багерове, Ленінський район, 98227)
Військовий прокурор Феодосійського гарнізону (вул. Руська, 10, місто Феодосія, 98100)
арбітражний керуючий Ніконов Вячеслав Олексійович (вул. М.Залки, 7-б, кв. 59, місто Сімферополь, 95000)
про визнання банкрутом.
ВСТАНОВИВ:
18 липня 2006 року господарським судом Автономної Республіки Крим постановлена ухвала підготовчого засідання у справі № 2-26/8666-2006 про банкрутство Військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України, якою господарський суд першої інстанції ухвалив замінити первинного кредитора - Керченську міжрайонну державну податкову інспекцію на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в Ленінському районі. Визнав грошові вимоги кредитора - Державної податкової інспекції в Ленінському районі у загальному розмірі 368 497,00 грн. Зобов'язав заявника - Державну податкову інспекцію в Ленінському районі у 10-денннй строк з дати винесення ухвали підготовчого засідання помістити оголошення в офіційних друкованих органах про порушення справи про банкрутство Військового радгоспу «Азовський»Міністерства оборони України, докази з надання такого оголошення представити до суду. Ухвалою від 18 липня 2006 року введена процедура розпорядження майном Військового радгоспу «Азовський»Міністерства оборони України строком на 6 місяців відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Призначений розпорядником майна боржника арбітражний керуючий Ніконов В'ячеслав Олексійович, який зобов'язаний:
- скласти й представити в господарський суд до 28 вересня 2006 року на затвердження реєстр вимог кредиторів;
- розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, що надійшли в господарський суд у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та направлених боржнику у встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порядку, про що повідомляти письмово заявників і господарський суд;
- вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку;
- повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником і включенні визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником;
- вживати заходи щодо захисту майна боржника;
- аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його положення на товарних ринках;
- виявляти ознаки фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів;
- представити господарському суду й комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансовий стан боржника, пропозиції про можливості відновлення платоспроможності боржника.
Попереднє засідання суду, ухвалою місцевого господарського суду було призначено на 17 жовтня 2006 року за участю представників боржника, розпорядника майна. Цією ж ухвалою, призначені перші загальні збори кредиторів на 27 жовтня 2006 року. Засідання суду, у якому буде винесена ухвала про санацію боржника - або про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, або про припинення провадження по справі про банкрутство призначено на 16 січня 2007 року.
Ухвалою від 18 липня 2006 року також заборонено посадовим особам, власникам його майна, уповноваженим їм органам боржника й інших осіб робити будь які дії щодо відчуження майна боржника, де б воно не перебувало, здійснювати дії по реорганізації, або ліквідації юридичної особи - боржника. Заборонено без згоди розпорядника майна укладати й здійснювати угоди:
- пов'язані з передачею нерухомого майна в оренду, заставу, із внесенням зазначеного майна як внесок у статутний фонд господарчих товариств, або розпоряджатися нерухомістю іншим способом;
- пов'язані з одержанням і видачею позик (кредитів), поручительством, видачею гарантій, поступкою вимоги, переведенням боргу, а також передачею в довірче управління майна боржника;
- за розпорядженням іншим майном боржника, балансова вартість якого становить більше одного відсотка балансової вартості активів боржника.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Військовий радгосп "Азовський" Міністерства Оборони України звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, а Військовий прокурор Феодосійського гарнізону - апеляційним поданням, в яких просять скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги та апеляційного подання обґрунтовані тим, що при винесенні ухвали підготовчого засідання від 18 липня 2006 року господарським судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та неправильно застосовані норми матеріального права.
Так, за твердженнями апелянтів, господарський суд не прийняв до уваги те, що відповідач - Військовий радгосп "Азовський" Міністерства Оборони України, заснований на загальнодержавній власності, тобто є державним підприємством та приватизації не підлягає і на нього розповсюджується дія Закону України „Про введення в дію мораторію на примусову реалізацію майна”.
Також, Військовим прокурором Феодосійського гарнізону зазначено те, що відповідно до частині 5, 7 статті 5 Закону України „Про відмовлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб, підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку об’єктів. До теперішнього часу Військовий радгосп "Азовський" Міністерства Оборони України не виключений з переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб –казенних підприємств. Детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006 замінено суддю Котлярову О.Л. на суддю Лисенко В.А.
В судове засідання 21 листопада 2006 року учасники судового процесу не з'явилися, про місце і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Таким чином, учасники судового процесу не скористалися своїм процесуальним правом у справі на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції.
До розгляду апеляційної скарги, від Військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України та Державної податкової інспекції в Ленінському районі на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу та апеляційне подання, згідно з якими вказані сторони просять залишити апеляційну скаргу та апеляційне подання без задоволення.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія вважає, що апеляційна скарга та апеляційне подання не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитор заявив грошові вимоги до боржника у розмірі 368 497,00 грн. Заявлені грошові вимоги, зокрема, складаються із заборгованості зі сплати ПДІ у розмірі 17637,04 грн., штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДІ у розмірі 509,37 грн., пеня у розмірі 48,37 грн.; заборгованість зі сплати ПДВ сільськогосподарської діяльності у розмірі 48 544,00 грн.; заборгованість зі сплати збору на забруднення навколишнього середовища у розмірі 157,79 грн. та штрафні санкції у розмірі 326,74 грн., фіксований сільськогосподарський податок у розмірі 269 382,04 грн., штрафні санкції у розмірі 26676,16 грн. та пеня у розмірі 5215.43 грн. за несвоєчасну сплату ФСП.
Вказані грошові вимоги підтверджуються матеріалами справи та є безспірними у розумінні статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що грошові вимоги у розмірі 368 497 грн. підлягають визнанню.
Вимоги у розмірі 3651,44 грн., у тому числі й 1689,00 грн. заборгованості з бюджетної суди, наданої за державним замовленням відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 1997 року № 124 та 1962,44 грн. пені судова колегія вважає такими, що не підлягають визнанню, так як органи державної податкової служби не мають право вимоги за договорами про надання бюджетної позики.
У відповідності зі статтею 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безперечні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були вдоволені боржником на протязі 3-х місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачене законом.
З матеріалів справи вбачається, що боржник на протязі трьох місяців після встановленого строку сплати боргу не був здатний виплатити свої грошові зобов’язання перед кредитором, так заборгованість не погашена і до теперішнього часу.
Доводи апелянтів щодо порушення судом першої інстанції вимог частини 5, частини 7 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 4 вказаного Закону, до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства - розпорядження майном боржника, мирова угода, санація (відновлення платоспроможності) боржника, ліквідація банкрута.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006 року до Військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України застосовано судову процедуру банкрутства - розпорядження майном боржника. Разом з тим, частиною 5 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлені обмеження щодо застосування до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, лише двох судових процедур банкрутства: санації (відновлення платоспроможності) боржника та ліквідації банкрута.
Крім того, Законом України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від 07.07.1999 № 847-XIV затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.
Як вбачається з матеріалів справи, Військовий радгосп "Азовський" Міністерства Оборони України до цих переліків не включений, і тому дія пункту 5 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на нього не розповсюджується.
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського кодексу України казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких: - законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;
- основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;
- за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;
- переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;
- приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.
Крім того, згідно з частиною 6 статті 76 Господарського кодексу України найменування казенного підприємства повинно містити слова „казенне підприємство”.
З викладеного випливає, що Військовий радгосп "Азовський" Міністерства Оборони України не відповідає жодній з ознак казенного підприємства, зазначених у статті 76 Господарського кодексу України, його назва не містить слова „казенне підприємство”, у його статуті відсутні визначення підприємства як казенного, тому судова колегія вважає, що дія пункту 7 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на нього не розповсюджується.
Приймаючи до уваги наведені обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України залишити без задоволення.
Апеляційне подання Військового прокурору Феодосійського гарнізону залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006 року у справі № 2-26/8666-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді І.В. Антонова
В.А. Лисенко