ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2006 р.

Справа  № 14-23/61-06-1212

За позовом Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області

до відповідача Військової частини А - 1319, м. Білгород-Дністровський, Одеська область

про стягнення 24652,41грн.

за участю Військової прокуратури Південного регіону України

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: по дов. Драченко О.М.

Від прокуратури: представник прокуратури Південого регіону України Посполітак О.П.

Суть спору: Білгород-Дністровської ОДПІ звернулася до суду із позовом про  стягнення з Військової частини А - 1319 заборгованість по податку з власників транспортних засобів у сумі 24652,41 грн. Відповідач позовні вимоги не визнає по мотивам викладеним у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін встановлено наступне:

Станом на 20.01.2006р. податковий борг відповідача по податку з власників транспортних засобів  згідно даних лицевих карток складає 24652,41 грн. .

Військова частина А - 1319 утримується та повністю фінансується з державного бюджету, за своїм правовим статусом є державною установою, майно належить на праві оперативного управління. Кошторисами видатків Міністерства оборони України Південне оперативне Командування та в/частина А - 1319 на сплату податків з власників транспортних засобів не передбачено, кошти на ці цілі з Державного бюджету України не виділяються.

Статтею 14 Закону України від 05.10.2000 №2019-111 "Про внесення змін до Закону України "Про Збройні Сили України" частині другій визначено, що "Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" військові установи не віднесені до суб'єктів, що звільняються від сплати податків. В Ухвалі Конституційного суду України по справі № 2-20/2005 від 27.09.2005 року за конституційним поданням Міністерства оборони України про офіційне тлумачення терміна "власні транспортні засоби", що застосовуються у ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів..." зазначено, що на теперішній час редакції двох вищезазначених законів неоднаково регулюють правовідносини що виникають зі сплати податку, зокрема військовими установами. Оскільки два аналізованих вище закони є нормативно-правовими актами одного рівня правового регулювання, то такий їх стан породжує правову колізію у правозастосуванні, тому що дві норми законів суперечать одна одній.

Згідно Закону п.п.4.4.1 п.4.1 ст.4 України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі конфлікту інтересів - рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи викладене позовні вимоги не обґрунтовані і задоволенню не  підлягають.

Керуючись ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити

Суддя                                                                                       Горячук Н.О.