СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
21 листопада 2006 року | Справа № 2-29/14067-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Антонової І.В.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача, не з'явився, Товариство рятування на водах України;
відповідача, Попкова Євгенія Адонівна, довіреність № 02.9-2/677 від 23.10.2006, Виконавчий комітет Ялтинської міської ради;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства рятування на водах України на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 19 вересня 2006 року у справі № 2-29/14067-2006А
за позовом Товариства рятування на водах України (вул. З. Гайдай, 3, оф. 256, місто Київ 212,04212)
до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, місто Ялта,98600)
про визнання нечинним рішення.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2006 року закрито провадження по справі № 2-29/14067-2006А за адміністративним позовом товариства рятування на водах України до виконавчого комітету Ялтинської міської ради про визнання нечинним рішення.
Не погодившись з даною ухвалою, товариство рятування на водах України звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в якої просить ухвалу господарського суду скасувати як постановлену з порушенням норм діючого законодавства.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при винесені ухвали від 19.09.2006 суд посилався на вимоги пункту 4 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору та між тими самими сторонами.
За текстом вказаної статті, на думку позивача, йдеться про постанови та ухвали, прийняті адміністративним судом, але раніше подібний спір адміністративним судом не розглядався.
Крім того, згідно зі статтею 50 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач і відповідач. У справі № 2-29/14067-2006А сторонами є; позивач - Товариство рятування і водах України, відповідач - Виконавчий комітет Ялтинської міської ради. У справі № 2-20/8716-2005 позивачем є Кримська республіканська рятувально-водолазна служба, тобто сторони по обох справах різні.
Таким чином, товариство рятування на водах України зазначає, що треті особи, що не заявляють самостійних вимог, є лише особами, що приймають участь у справі, до сторін не відносяться, вимоги пункту 4 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України на них не розповсюджуються, тому посилання суду на те, що при задоволенні клопотання Товариства рятування і водах України про залучення Кримської республіканської рятувально-водолазної служби та Фонду майна Автономної Республіки Крим у якості третіх осіб у справі приймали б участь ті ж самі сторони, та з тим же предметом спору, на тих же підставах є таким, що не відповідає матеріалам справи та нормам діючи законодавства.
До розгляду апеляційної скарги, від виконавчого комітету Ялтинської міської ради на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким вказана сторона по справі просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
У судове засідання представники позивача не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність нез’явившогося представника позивача за наявними у справі доказами, оскільки відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, встановила наступне.
Товариство рятування на водах України звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Виконавчого комітету Ялтинської міської ради про визнання нечинним piшення № 1400 від 28.09.2004 „Про оформлення права власності на будівлю рятувальної станції по Парковому проїзду, 15 у м. Ялта, на будівлю рятувальної станції по вул.Дражинського,33 у м. Ялта та видачу свідоцтва про право власності”.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2005 у справі № 2-20/8716-2005 було встановлено, що оскаржуване piшення не зачіпає, не порушує права позивача саме як власника майна чи вповноваженої ним особи, отже не має підстав для визнання недійсним piшення № 1400 від 28.09.2004. У частині позову про визнання недійсним даного рішення було відмовлено.
Згідно з пунктом 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим piшенням в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи № 2-20/8716-2005, позивачем у даній справі є Кримська республіканська рятувально-водолазна служба.
В ході попереднього слухання справи № 2-29/1407-2006А нею було заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи Кримську республіканську рятувально-водолазну службу та Фонду майна Автономної Республіки Крим, тобто фактично при задоволенні цього клопотання в справі приймали б участь ті ж самі сторони, та з тім же предметом спору, на тих же підставах.
Пунктом 3 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував норму пункту 4 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки всі обставини даного спору були досліджені місцевим судом, згідно з рішенням, що вступило в законну силу, по іншій справі № 2-20/8716-2005 за позовом Кримської республіканської рятувально-водолазної служби до цього ж відповідача про винання недійсним цього ж рішення, тобто рішення № 1400 від 28 вересня 2004 Виконавчого комітету Ялтинської міськради. По суті вказаного рішення в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1400 від 28.09.2004 відмовлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що в пункті 4 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України йдеться про рішення лише адміністративних судів є безпідставними, оскільки у вказаній нормі процесуального права не мовиться про те, якого саме суду - адміністративного, господарського, або суду загальної юрисдикції, повинне бути рішення чи ухвала, що вступили в законну силу.
Приймаючи до уваги наведені обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства рятування на водах України залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2006 року у справі № 2-29/14067-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді І.В. Антонова
В.А. Лисенко