СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
17 листопада 2006 року | Справа № 2-20/13233-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Антонової І.В.,
Котлярової О.Л.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: Спіліоті І.І., дов. № 7 від 10.08.2006 року;
відповідача: Іскра Ю.Ю., дов. № 01/03 від 10.01.2006 року;
третьої особи: не з`явився;
третьої особи: не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 23 серпня 2006 року у справі № 2-20/13233-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дімекс" (вул. Промислова, 4, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300)
до Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м.Сімферополь, 95015)
до Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, м.Київ, 01133)
3-ті особи:
1. Міністерство охорони здоров'я України (вул. М. Грушевського, 7, м.Київ, 01021)
2. Санаторій "Юність" Міністерства охорони здоров'я України (вул. Радянська, 39, смт.Сімеїз, м.Ялта, АР Крим, 98680)
про визнання протиправною бездіяльність та визнання права
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 23.08.2006 року у справі № 2-20/13233-2006А позов ТОВ "Дімекс" задоволено. Суд визнав протиправною бездіяльність Фонду майна АР Крим щодо не приватизації державного майна, розташованого за адресою: м.Ялта, смт.Сімеїз, вул. Советська, 39, яке знаходиться на балансі санаторію "Юність" шляхом викупу орендарем - ТОВ "Дімекс", визнав за позивачем право на приватизацію шляхом викупу орендованого державного майна, зобов`язав Фонд майна АР Крим вчинити дії по виконанню обов`язку в натурі щодо приватизації шляхом викупу орендованого позивачем державного майна.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на приватизацію спірного нерухомого майна шляхом викупу є встановленим на підставі рішення господарського суду АР Крим від 18.10.2005 року у справі № 2-17/10680-2005. Встановивши відсутність збоку відповідача дій, пов`язаних із здійсненням процесу підготовки до приватизації спірного об`єкту, та, як наслідок, порушення вимог Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Дімекс”.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Фонд майна АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як постановлену при неповному дослідженні обставин справи та з порушенням норм матеріального права, у позові ТОВ "Дімекс" відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином ухвалами та повістками від 09.10. та 06.11.2006 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників третіх осіб.
З причини хвороби судді Видашенко Т.С., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Котлярову О.Л.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судовою, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фонду майна АР Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.
05.08.2003 року між санаторієм "Юність" Міністерства охорони здоров'я України –орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю „Дімекс” –орендарем, було укладено договір оренди державного нерухомого майна строком на 5 років. Предметом договору з`явились службові споруди, два кліматопавільйони, два тентових навіси, опорні стіни, кам'яні сходи, санвузел та будівля хлораторної, розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 39, які знаходяться на балансі санаторію „Юність” Міністерства охорони здоров’я України.
Відповідно до затвердженого орендодавцем акту оцінки №35 від 05.08.2003 року, вартість майна, переданого в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Дімекс”, складає 103880,00 грн.
Згідно з пунктом 4.2.2 договору оренди, орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переобладнання, зумовлювати підвищення його вартості.
Листом №167 від 27.08.2003 року санаторій "Юність" Міністерства охорони здоров'я України надав згоду на проведення невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, узгодив проектно-кошторисну документацію. На підставі вказаного дозволу, товариством з обмеженою відповідальністю „Дімекс” були проведені невідокремлювані поліпшення орендованого майна.
Факт здійснення будівельних робіт, спрямованих на поліпшення орендованого позивачем приміщення встановлено рішенням господарського суду АР Крим від 18.10.2005 року у справі № 2-17/10680-2005 за позовом ТОВ „Дімекс” до Фонду майна АР Крим про спонукання до виконання певних дій. Вказаним рішенням, на підставі актів прийомки виконаних робіт, довідок про вартість виконаних підрядних робіт по об'єкту оренди, договору підряду та платіжних доручень, встановлено вартість невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, виконаних орендарем за рахунок власних коштів, яка складає 495100,00 грн., що становить більше ніж 25% вартості орендованого майна. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 року зазначене рішення господарського суду АР Крим від 18.10.2005 року залишено без змін.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням господарського суду АР Крим від 18.10.2005 року у справі № 2-17/10680-2005 та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 року встановлено наступні обставини, що не потребують доказування при розгляді даної справи:
* позивач набув право на приватизацію орендованого об`єкту шляхом викупу на підставі здійснення невідокремлюваних поліпшень, наявність такого права підтверджено матеріалами справи та нормами законодавства;
* спірне нерухоме майно, що знаходиться на балансі санаторію „Юність” та розташоване за адресою: вул. Радянська, 39, смт.Сімеїз, м.Ялта вже віднесено до переліку обєктів, які підлягають приватизації, тому, рішення про приватизацію майна вважається прийнятим. У зв`язку з цим, додаткового затвердження необіхідного переліку об`єктів приватизації Фондом державного майна України у данному випадку не потребується;
* зобов`язано Фонд майна АР Крим прийняти рішення про включення нерухомого майна, що знаходиться на балансі санаторію „Юність”, розташованого за адресою: вул. Радянська, 39, смт.Сімеїз, м.Ялта до переліку об`єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу.
Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, одним з принципів адміністративного судочинства є обов`язковість судових рішень.
Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства дійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які:
* визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шяхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом;
* готують та публікують інформацію про об'єкти малої риватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації;
* проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства;
* замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту.
Частиною 2 статті 8 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” закріплено, що строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Підставою звернення товариства з обмеженою відповідальністю „Дімекс” до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до Фонду майна АР Крим у даній справі з`явились факти порушення вищезазначених вимог законодавства.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 2 статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що бездіяльність Фонду майна Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна України як відповідних органів єдиної системи державних органів приватизації в Україні уповноважених здійснювати приватизацію державного майна на території Автономної Республіки Крим порушує права ТОВ „Дімекс" на приватизацію орендованого державного майна.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов`язання відповідача –суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Відповідно до статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при винесенні господарським судом АР Крим оскарженої постанови порушення норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу прокурора Фонду майна Автономної республіки Крим залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної республіки Крим від 23 жовтня 2006 року у справі № 2-20/13233-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді І.В. Антонова
О.Л. Котлярова