ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.13р. Справа № 41/904/334/2013

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Фермерського господарства "Конкурент", с. Оженківка, Павлоградський район, Дніпропетровська область

про стягнення 32 208,00 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

Позивач - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_4

Від позивача - ОСОБА_2, представник, дов. б/н від 31.01.2013 року

Від відповідача - Пономаренко О.Г., керівник, довідка АБ № 012339

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Фермерського господарства "Конкурент" про стягнення 32 208 грн. 00коп. та судових витрат по справі.

Ухвалою суду від 10.01.13 року розгляд справи призначено на 31.01.2013р.

Позивач в судовому засіданні 31.01.2013р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 31.01.2013 року розгляд справи було відкладено до 12.02.2013р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

12.02.2013р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні відзив на позов витребуваний ухвалами суду від 10.01.2013р. та 31.01.2013р. не надав, факт отримання товару не заперечив, доказів оплати заборгованості не надав, проти позову заперечує та просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

12.02.2013 року в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Фермерським господарством "Конкурент" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №02/01-2012 від 01.01.2012р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію, яка належить продавцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю продукцію (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна поставленої продукції встановлюється та розуміється сторонами, як насіння соняшника 80 000грн. 00коп. за одну метричну тону.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що загальна сума договору становить 32000,00грн.

Форма розрахунків за продукцію готівкою (п. 2.3. Договору).

Розділом 3 Договору передбачено, що поставка сільськогосподарської продукції проводиться продавцем у Фермерське господарство "Конкурент", строк поставки продукції 10 днів.

Позивач на виконання умов Договору №02/01-2012 від 01.01.2012р. поставив відповідачу насіння соняшника на загальну суму 32 000грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №1 від 20.04.12р., яка підписана сторонами та скріплена їх печатками (а.с. 7).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої продукції не здійснив.

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 07.11.2012р., який підписаний позивачем та відповідачем і скріплений печатками сторін (а.с.8).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що сторона яка не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання передбачене договором, відшкодовує іншій стороні спричинені в результаті цього збитки та сплачує неустойку (штраф, пеню) в порядку, визначеним законодавством та цим договором.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу на суму боргу 32 000 грн. три відсотки річних в розмірі 208 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості на час розгляду справи не надав, факт отримання товару (насіння соняшника) на суму 32 000 грн. 00 коп. не заперечив.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що виникнення грошових зобов'язань відповідача доводиться матеріалами справи, а позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Факт поставки продукції з боку Позивача доводиться матеріалами справи. Зобов'язання відповідача щодо оплати товару передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Оскільки Відповідач не виконав свої встановлені договором майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати отриманої продукції (насіння соняшника), тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 32 000 грн. 00 коп. основного боргу та 3% річних в сумі 208 грн. 00 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Конкурент" (51474, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Оженківка, вул. Центральна, 30, р/р 26007371220100 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653, Павлоградський район, код ЄДРПОУ 13426930) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51400, АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_3 в ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Павлоград, МФО 305299, ІПН НОМЕР_2) суму 32 000 грн. 00 коп. основного боргу, 3% річних в сумі 208 грн. 00 коп. та суму 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "13" лютого 2013р.