АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц-796/2447/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Миколаєць І.Ю.
Доповідач: Махлай Л.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Шиманського В.Й.
при секретарі: Кононенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» поданою через представника Новіцького Андрія Олександровича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2012 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Європейський СтраховийАльянс» про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
в с т а н о в и л а :
у жовтні 2010 року ТДВ «Альянс Україна» звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просило стягнути в порядку регресу із ЗАТ «Європейський Страховий Альянс» 24 990 грн., а з ОСОБА_4 - 16 612,02 грн. страхового відшкодування, яке було сплачене ним страхувальнику ОСОБА_5 за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 206/0079060 від 19.03.2008 року посилаючись на те, що винним у ДТП, яка призвела до пошкодження застрахованого автомобіля є ОСОБА_4, цивільно - правова відповідальність якого застрахована в ЗАТ «Європейський Страховий Альянс».
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07.12.2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Альянс Україна» понесені витрати по сплаті страхового відшкодування у розмірі 16 612,02 грн. та судові витрати. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду позивач через представника подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ПАТ «Європейський СтраховийАльянс» та стягнути з даного відповідача на їх користь 24 990 грн. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. А саме, суд відмовив у позові за пропуском строку позовної давності та не звернув уваги на те, що вони зверталися з таким позовом до ОСОБА_4 ще 28.09.2010 року і заочне рішення було постановлено 24.12.2010 року, а тому строк позовної давності переривався і на час подачі уточненої позовної заяви не сплив.
У судовому засіданні представник апелянта Новіцький А.О. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
ПАТ «Європейський Страховий Альянс» не повідомляло суд про зміну своєї адреси, а тому судові повістки направлені за адресою, яка вказана у матеріалах справи відповідно до ч. 5 ст. 74 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України вважаються врученими, незважаючи на те, що повернуті до суду з відмоткою поштового відділення про те, що адрес «вибув».
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.08.2008 року на автодорозі Київ-Десна внаслідок ДТП було завдано механічних пошкоджень автомобілю «Хюндай», д.н. НОМЕР_2, який на час ДТП був застрахований у ТДВ «Альянс Україна» згідно з полісом добровільного страхування наземних транспортних засобів від 19.03.2008 року.
Винним у даній ДТП визнано ОСОБА_4, який керуючи автомобілем Ніссан Тіана д.н.НОМЕР_1 порушив п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем «Хюндай», д.н. НОМЕР_2 та згідно з постановою Вишгородського районного суду Київської області від 24.10.2008 року останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до звіту № 1160 від 10.10.2008 року про оцінку майна вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Хюндай», д.н. НОМЕР_2 складає 41 901,97 грн.
На виконання умов договору добровільного страхування 11.11.2008 року позивачем було виплачено власнику автомобіля «Хюндай», д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 страхове відшкодування у розмірі 41 402,02 грн. (а.с. 35).
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача 16 612, 02 грн. та відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «Європейський Страховий Альянс» 24 990 грн., суд першої інстанції виходив з того, що цивільно - правова відповідальність ОСОБА_4 на час ДТП була застрахована у ПАТ «Європейський Страховий Альянс», а відтак підлягає стягненню франшиза та сума страхового відшкодування, яка перевищує ліміт, встановлений договором обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності. Відмовляючи у стягненні лімітованої суми страхового відшкодування з ПАТ «Європейський Страховий Альянс» суд виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого було заявлено відповідачем.
Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам та нормам матеріального права.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_4 29.09.2010 року, здавши позовну заяву та додані до неї документи через поштове відділення, тобто в межах загального трирічного строку позовної давності. Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24.12.2010 року позов було задоволено та стягнуто з відповідача в порядку регресу 41 602, 02 грн. страхового відшкодування та судові витрати. ОСОБА_4 звернувся із заявою про скасування заочного рішення та до заяви долучив поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності
Ухвалою суду від 21.09.2012 року заочне рішення було скасоване.
Таким чином позивач до надання відповідачем зазначеного полісу не мав у своєму розпорядженні даних про те, що цивільно - правова відповідальність перед третіми особами застрахована та не міг знати про існування цієї обставини. До особи ж яка винна у спричиненні шкоди позов подано у межах строку позовної давності.
Згідно з ч. 2 ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з ч. 2 ст. 264 цього ж Кодексу позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Суд першої інстанції не звернув уваги на положення зазначених норм та на ту обставину, що про порушення своїх прав другим відповідачем позивач дізнався лише після скасування судом заочного рішення та помилково застосував до спірних правовідносин положення з ч. 4 ст. 267 ЦК України.
З полісу № ВА/7291611 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що договір укладено між ЗАТ «Європейський Страховий Альянс», яке надалі змінило назву на ПАТ «Європейський Страховий Альянс» та ОСОБА_7 та такий договір є договором першого типу. Забезпечувальний транспортний засіб згідно цього полісу є автомобіль Ніссан Тіана д.н. НОМЕР_1
Згідно з п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин договір першого типу передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Сторонами при розгляді справи визнану ту обставину, що ОСОБА_4 керував автомобілем Ніссан Тіана д.н. НОМЕР_1 на час ДТП на законних підставах.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ПАТ «Європейський Страховий Альянс» лімітованої суми страхового відшкодування за вирахуванням франшизи у розмірі 24 990 грн. законні та обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Рішення в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_4 не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не перевіряється.
Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми закону, що регулюють порядок застосування строку позовної давності рішення суду в частині відмови у задоволенні позову підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.
Судові витрати підлягають стягненню за правилами ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2012 року в частині відмови у задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» ( місцезнаходження м. Київ,вул. Андрющенко, 4 - Г; р/р 265080130020 в ПАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627 за ЄДРПОУ 19411125) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» ( місцезнаходження м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10; р/р 26501227 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) 24 990 грн. страхового відшкодування та 249, 90 грн. судового збору.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді