Справа № 11-550/2008 р. Головуючий 1 інстанції: Подалюка О.Ф.
Категорія - ч. 1 ст. 122 КК України Доповідач: Миронцов В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі:
Головуючого судді Миронцова В.М.
суддів Баглая І.П., Рудомьотової С.Г.
при секретарі Масловій О.В.
з участю прокурора Шваб Л.В.
засудженого ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2,
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, зареєстрований у АДРЕСА_2 громадянин України, одружений, має на утриманні малолітню дитину, з середньо-спеціальною освітою, працює інструктором з індивідуального навчання водінню Чернігівського державного обласного навчально-курсового комбінату, раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - до штрафу на користь держави в сумі 700 грн..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 202 грн. 60 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. - моральної шкоди.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишений у вигляді підписки про невиїзд.
Судом ОСОБА_1 було засуджено за те, що він 04.03.2008 року, близько 20 год. 30 хв., знаходячись на 8-му поверсі загального коридору квартир АДРЕСА_1 під час конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, вхопив руками за руку ОСОБА_2, чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді вивиху лівої плечової кістки, синців на правій верхній кінцівці, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 11 від 30.05.2008 року відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознаками розладу здоров'я понад 21 день.
Не погодившись з рішенням суду, потерпілий ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити засудженому більш суворе покарання та стягнути з останнього на його користь 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Вказує, що суд при призначенні покарання не в повній мірі врахував, що засуджений не прийняв жодних мір до відшкодування матеріальної та моральної шкоди та не вибачився перед ним. Вважає, що суд при визначенні суми завданої йому моральної шкоди не врахував його сімейного стану та стану його здоров'я, те що на його утриманні знаходиться малолітня донька та непрацююча дружина, а також не в повній мірі визначив характер та обсяг фізичних та психічних страждань яких він зазнав внаслідок злочинних дій засудженого.
Заслухавши доповідача, потерпілого та його представника які підтримали апеляцію, засудженого та його захисника, які заявили про необґрунтованість апеляції, думку прокурора, яка просила залишити без задоволення апеляцію потерпілого в частині призначеного покарання і змінити вирок суду збільшивши суму відшкодування моральної шкоди, дослідивши матеріали справи, доводи апеляції та провівши по справі часткове судове слідство в частині дослідження цивільного позову та даних про особу засудженого, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину, при обставинах наведених у вироку суду, відповідає фактичним обставинам справи, повністю підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які узгоджуються між собою, та ніким не заперечується.
Отже вирок суду ґрунтується на достатніх і достовірних доказах.
При призначенні покарання засудженому, суд у відповідності зі ст. 65 КК України, призначив його з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного засудженим злочину, врахував, що він раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце роботи, є інвалідом 2 групи, врахував його позитивні характеристики, щире каяття, як обставини, що пом'якшують його відповідальність, а також відсутність обставин, що його обтяжують, врахував поведінку самого потерпілого, та обґрунтовано прийшов до висновку про призначення покарання засудженому із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу.
Разом з тим, судова колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, оскільки доводи потерпілого ОСОБА_2 про невідповідність стягнення заподіяної моральної шкоди в сумі 500 грн., являються обґрунтованими.
Так, суд задовольняючи частково позовні вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди у вироку свого рішення не мотивував зазначивши тільки, що її розмір потерпілим завищено і належним чином не обґрунтовано при цьому жодним чином не були враховані підстави задоволення позову в цій частині наведені самим потерпілим.
Враховуючи що потерпілий ОСОБА_2, в зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями тривалий час був позбавлений можливості вести звичайний для нього образ життя, а саме, вимушений пристосовуватись до незручностей які були викликані відсутністю змоги обслуговувати себе в елементарних умовах прийняття їжі та санітарної гігієни, не працював, оскільки був позбавлений можливості по роду занять виконувати свої обов'язки та утримувати сім'ю, оскільки дружина знаходилась у відпустці по догляду за дитиною, що викликало в нього додаткові моральні страждання, тому судова колегія вважає можливим збільшити до 2000 грн. суму стягнень в рахунок задоволення моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Судді:
Баглай І.П. Миронцов В.М. Рудомьотова С.Г.